1. Алимов АА,Случевский В.В. Век XX: экология и идеология.- Л.: Лениздат,1988.

2. Илявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології.-К.:Либідь, 1995 .

3. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Практикум з загальної екології.- К.:Либідь, 1997.

4.Батлук В.А. Основы экологии и охрана окружающей среды. - Львов.: Афиша, 2001.

5.Бочинський Б.А. Основи соціальної екології. - К.: Вища школа, 1996.

6. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера.// Библиотека трудов акад. Вернадского В.И . - М/. 1994.

7. Волощенко О.И., Шестопалов Г .А. Хозяйственная деятельность и окружающая среда. - К.: Вища школа, 1994,

8. Глухов В.В. и др. Экономические основы экологии. -СПб.: Спец.лит.,1995 .

9. Демина Т.А. Экология, природопользование, охрана окружающей среды. — М.: Аспект Пресс, 1996.

10. Демократов Н. Мировоззренческие основания современной цивилизации и её глобальный кризис. Обществен, науки и современность. 1994, №2.

11. Емельянов. Комплексный геоэкологический мониторинг.- Тверь, 1994.

12. Дудник О. Природокористування: еколого - економічні основи. - Полтава: Астрея, 1994.

13. Злобін Ю.А. Основи екології. — К.: Л і бра, 1998.

14. Касаткін С. Людина в XXI столітті. Проблеми екології. -К.: Знання. 1997.

15. Киселев В.Н. Основы экологии. - Минск, Университэцкае, 1998.

16. Кормилицын В.И. и др. Основы экологии. - М.: Наука, 1997.

17. Кривошеий Д.А., Муравей Л.А., Рева Н.Н. и др. Экологияи безопасность жизнедеятельности. — М.: ЮНИТИ—ДАНА, 2000.

18. Моисеев Н. Экология человека глазами математика. -М.: Молодая Гвардия, 1988.

19. Новиков Ю.Ф. Экология, окружающая среда, человек. - М. Гранд, 1998.

20. Норт Клоус. Основы экологического менеджмента. - М.: 1994.

21. Одум Ю. Экология: в 2 т . М.: Мир, 1986.

22. Петров К.М. Общая экология. -М.: Химия, 1998.

23. Погребняк В.ОГ. Основы экологии. - Донецк.: ДонДУЕТ, 2001.

24. Радионова И.А. Глобальные проблемы человечества. - М.: Аспект Прес. 1995.

25. Радзевич Н.Н., Пашканг К.В. Охрана и преобразование природы. М.: Просвещение, 1998.

26. Реймерс М.Ф.Экология. - М.: Россия молодая, 1994.

27. Реймерс М.Ф.Природопользование. - М.: Наука, 1990.

28. Салтовський О.І. Основи соціальної екології. Курс лекцій. -К.: МАУП,1997.

29. Словарь-справочник по экологии // под редакцией Сытника К.М. и др. - К.: Наукова думка, 1994.

30. Тарнавский А.Т. Охрана природы и общественные организации. - М.: Наука, 1990.

31. Хачатуров Т.С. Экономика природопользования. — М.: МГУ, 1990.

32. Цветкова Л.И., Алексеев М.И.и др. — СПб.: Химиз-дат,1999 .

33. Чернобаев И.П. Химия окружающей среды. — К.: Вища школа, 1990.

34. Ярошева О.І. Соціально-економічні проблеми екології.— Донецьк.: Дон ДУЕТ, 2003 .

ЧАСТИНА II. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ

Вступ

Щасливою буде та епоха, коли честолюбство почне бачити велич і славу тільки в придбанні нових знань і залишить нечисті джерела, якими воно намагалося угамувати свою спрагу. То були джерела нещасть і марнославства, які задовольняли спрагу тільки неуків, героїв завойовників і винищувачів людського роду. Досить почестей Олександрам !Хай живе Архімед !!!"

Сен-Симон

Сучасний світ відрізняється надзвичайною складністю і суперечливістю подій, він пронизаний протиборчими тенденціями, повний найскладніший альтернатив, тривог і надій. Кінець ХХ століття характеризується могутнім ривком у розвитку науково-технічного прогресу, зростанням соціальних протиріч, різким демографічним вибухом, погіршенням стану навколишнього середовища. Воістину наша планета ніколи раніше не піддавалася таким фізичним і політичним перенавантаженням, які вона випробовує на рубежі ХХ - ХХІ століть. Людина ніколи раніше не стягувала стільки із природи данини і не не виявлялася настільки вразливою перед міццю, що сама ж створила.

Що ж несе прийдешнє - нові проблеми чи безхмарне майбутнє? Яким буде людство через 150, 200 років? Чи зможе людство своїм розумом і волею врятувати себе і нашу планету від навислих над нею численних погроз? Ці питання, безсумнівно, хвилюють багатьох людей.

Зростання масштабів господарської діяльності людини, бурхливий розвиток науково-технічної революції підсилили негативний вплив на природу, призвели до порушення екологічної рівноваги на планеті.

Зросло споживання в сфері матеріального виробництва природних ресурсів. За роки після Другої світової війни було використано стільки мінеральної сировини, скільки за всю попередню історію людства. Оскільки запаси вугілля, нафти, газу, заліза й інших корисних копалин не поновлювані, вони будуть вичерпані, за розрахунками учених через кілька десятиліть. Але навіть і ті ресурси, що постійно відновлюються, на ділі швидко вичерпуються. Вирубка лісу у світовому масштабі значно перевищує приріст деревини, площа лісів, що дають Землі кисень, зменшується з кожним роком.

Головний фундамент життя - ґрунти всюди на Землі деградують. У той час, як Земля накопичує один сантиметр чорнозему за 300 років, нині один сантиметр ґрунту гине за три роки.

Не меншу небезпеку являє собою забруднення всіх сфер, де існує життя.

Світовий океан постійно забруднюється через розширення видобутку нафти на морських промислах. Величезні нафтові плями згубні для життя океану. В океан скидаються мільйони тонн фосфору, свинцю, радіоактивних відходів та інше. На кожен квадратний кілометр океанської води зараз приходиться 17 тонн різних промислових та інших відходів суші.

Самою вразливою частиною природи стала прісна вода. Стічні води, пестициди, добрива, ртуть, миш'як, свинець і багато чого іншого у величезних кількостях потрапляють у ріки й озера.

Сильно забруднений Дунай, Дніпро, Дон, Волга, Рейн, Міссісіпі, Великі Американські озера і інше. За висновками фахівців, у деяких районах землі 80 % усіх хвороб викликані недоброякісною питною водою.

Забруднення атмосферного повітря перевершило всі припустимі межі. Концентрація шкідливих для здоров'я речовин у повітрі перевищує медичні норми в багатьох містах у десятки разів. Кислотні дощі, які містять двоокис сірки й окис азоту, що є наслідком функціонування теплових електростанцій і заводів, несуть загибель озерам і лісам.

Аварія на Чорнобильській АЕС показала екологічну погрозу, яку створюють аварії на атомних електростанціях, а вони експлуатуються в 26 країнах світу.

Зникає навколо міст чисте повітря, ріки перетворюються в стічні канави, всюди купи сміття, смітники, покалічена природа - така картина, що кидається в очі, божевільної індустріалізації світу.

Забруднене природне середовище може негативно впливати на людей, промислові, транспортні і житлово-комунальні об'єкти, сільськогосподарські угіддя, ліси, водойми і т.п. Ці негативні впливи виявляються, в основному, в підвищенні захворюваності людей і погіршенні їхніх життєвих умов, у зниженні продуктивності біологічних природних ресурсів, прискоренні зносу будинків, споруджень і устаткування.

Кінець XX сторіччя відзначений негативними процесами науково-технічного прогресу, що призвели до руйнування і вичерпання природних ресурсів, різкому руйнуванню регенеративних механізмів біосфери, порушенню динамічної рівноваги глобальної земної соціоекосистеми. У результаті чого почалося руйнування біосфери Землі, що загрожує стати необоротним. Внаслідок цього біосфера може стати непридатною для подальшого існування людства. Земна соціоекосистема втратила здатність до природної саморегуляції, і сьогодні її головним регулятором повинне стати тільки людське співтовариство.

Ці факти свідчать про те, що у випадку не вирішення протиріччя між Людством і Природою, остання вирішить його за рахунок Людства, яке буде просто витіснено Природою. Зруйнована біосфера почне відновлювати свою динамічну рівновагу, але вже без людей.

Значення охорони природи, як необхідної умови виживання людства і кожної людини, зараз усвідомлюється нашим суспільством, однак, на жаль, воно мало готове до послідовної і безумовної реалізації природоохоронних мір, причому не тільки через нестаток необхідних для цього коштів, але і внаслідок відсутності екологічної культури населення, не сформованості екологічного мислення у працівників народного господарства.

Таким чином, вирішення екологічних проблем у величезному ступені залежить від постановки екологічної освіти і виховання підростаючих поколінь. Люди, що вступають у трудове життя, повинні мати чітке уявлення проте, що природні ресурси не нескінченні і технологія виробництва будь-якої продукції повинна задовольняти такі, з екологічної точки зору, вимоги, як мінімальне споживання матеріалів і енергії. Вони повинні добре знати закони природи, розуміти взаємозв'язок природних явищ, уміти передбачати й оцінювати наслідки втручання в природний плин різних процесів. У них повинен бути вироблений "екологічний світогляд", тобто свідомість пріоритетного вирішення екологічних проблем при здійсненні будь-яких проектів, розробок сучасних технологій, створенні машин і механізмів, при всякому господарському починанні, а також тверде переконання в тім, що без впевненості в нешкідливості для навколишнього середовища того чи іншого заходу воно не повинно реалізовуватися.

Виробнича діяльність людей повинна поступово змінювати основу. Має бути нова модернізація, яку природно назвати екологічною, оскільки вона буде орієнтуватися на створення виробництв, що не руйнують рівноважного стану біосфери, тобто вписуються в її біогеохімічні цикли. Подолання екологічної кризи тільки технічними засобами неможливе. Тим більше неможлива підтримка стану рівноваги, якщо суспільство не буде перетворювати саме себе, свою моральність, а буде спиратися тільки на технічні рішення. Людство очікує тривалий і дуже важкий процес спільного перетворення природи і суспільства, причому вирішальне значення в його тривалості буде мати формування цивілізації, що відповідає новим потребам людини, погодженим з новими реаліями навколишньої природи.

Нова цивілізація для того, щоб вона виявилася здатною забезпечити подальше існування на Землі людства як розумного виду, повинна спиратися не тільки на нову технологічну основу виробничої діяльності людей, але і на глибоке розуміння місця людини в навколишньому світі. Без цього неможливе формування нової моральності, тобто нового суспільно необхідного поводження людей. Широка освіченість носія розуму планети необхідна і для становлення нової моралі, тобто духовного світу людей.

Охорона природи - завдання нашого століття, проблема, що стала соціальною. Знову і знову ми чуємо про небезпеку, що загрожує навколишньому середовищу, але дотепер багато хто з нас вважає її неприємним, але неминучим породженням цивілізації і думає, що ми ще встигнемо справитися з всіма труднощами, що виявилися.

Однак, вплив людини на навколишнє середовище прийняв загрозливі масштаби. Щоб корінним чином покращити стан, знадобляться цілеспрямовані і продумані дії. Відповідальна і діюча політика стосовно навколишнього середовища буде можлива лише в тому випадку, якщо ми нагромадимо надійні дані про сучасний стан середовища, обґрунтовані знання про взаємодію важливих екологічних факторів, якщо розробимо нові методи зменшення і запобігання шкоди, яка наноситься Природі Людиною.

Враховуючи те, що біосфера не існує у відриві від космосу, виникає завдання сумісності суспільства як з навколишнім Космосом, так і геологопланетарними процесами.

Тільки по-справжньому освічене та інтелігентне суспільство буде здатне вступити в епоху ноосфери чи в період своєї історії, коли воно зможе реалізувати режим коеволюції природи і суспільства. Держава, що не приділяє належної уваги проблемам екології, позбавляє себе майбутнього.

Прийшов час возз'єднання логіки мислення і моральності почуттів як умова самозбереження людини шляхом збереження середовища свого існування. Само собою таке перетворення людини не відбудеться. Для цього потрібна нова система освіти та виховання людини екологічної епохи.

Отже, поряд з новою модернізацією людству необхідно створити нову культуру у взаєминах як між людьми, так і з природою, суб'єктом якої є людина. У її основі повинне лежати всеосяжне виховання і освіта, яке природно назвати екологічним.

Сучасне покоління людей несе особливу відповідальність в забезпеченні переходу до нового стану людства, оскільки тільки воно ще має час для виконання подібного завдання.

В цілому в сучасному світі відбувається грандіозний перехід від епохи доекологічної до епохи екологічної. Цей перехід повинен обов'язково відбутися, так як в залежності від нього знаходиться доля усього людства Землі. Від того, зуміє людина стати екологічною істотою чи ні, залежить бути йому на Землі чи не бути.