3.4.1. Вплив на геологічне середовище
Геологічним середовищем називають гірські породи верхньої частини літосфери, що перебувають під впливом інженерно-господарської діяльності людей. З одного боку, воно є мінерально-сировинною базою для виробничої діяльності, а з другого - фундаментом всієї господарської діяльності людства. Адже саме на гірських породах формується ґрунтовий і рослинний покриви, вони є первинною основою всіх будівель та інженерних споруд.
З розвитком науки й техніки невпинно зростає антропогенний вплив на геологічне середовище. До початку XVIII ст. людина використовувала 26 видів мінеральної сировини, на початку XX ст. - 59, а сьогодні - понад 80. Тому найбільш негативно впливає на геологічне середовище гірничодобувна промисловість. Тільки 10% мінеральної сировини, яку людина добуває з надр планети, перетворюється на готову продукцію, решта 90 % забруднює біосферу. Наприклад, при збагаченні мідних руд майже третина міді викидається у звалища. Крім цього, дуже мало використовуються супутні елементи - срібло, цинк і інші компоненти руд.
При нераціональному використанні геологічного середовища руйнується не лише це середовище, а й пов'язані з ним ґрунтовий та рослинний покрив, поверхневі й підземні води тощо.
Внаслідок видобутку, збагачення та переробки корисних копалин, нагромадження пустої породи та відходів виробництва відбувається концентрація шкідливих елементів - важких металів, радіоактивних елементів тощо, що призводить до важких захворювань і навіть до масової загибелі рослин і тварин.
Транспортування вантажів, дослідного устаткування або бурових установок по бездоріжжю, пересування дуже важких самохідних агрегатів, тракторів завжди призводить до важких екологічних наслідків, особливо в степах, пустелях, тундрі.
Під час геологорозвідувальних робіт змінюються природні ландшафти місцевості - порушується ґрунтово-рослинний покрив, утворюються западини через проведення відкритих канав, шурфів, розчисток порід.
Значний негативний вплив на геологічне середовище має будівництво і експлуатація різноманітних будівель та гірничо-інженерних споруд. Особливо це стосується кар'єрів і шахт. Підземні порожнини, що утворюються внаслідок закладання шахт, порушують тектонічні процеси у верхніх шарах земної кори, що часто є причиною техногенних землетрусів, обвалів і зсувів. Внаслідок розробки кар'єрів і нагромадження пустої породи у відвалах і териконах руйнуються родючі ґрунти. Нині дедалі частіше техніко-будівельній діяльності на родючих землях передує знімання, переміщування та зберігання ґрунту, який потім використовують для покриття інших територій з гіршими ґрунтами чи для рекультивації кар'єрів і териконів. На рекультивованих землях розбивають сади, парки, городи.
У зв'язку з широкомасштабним руйнуванням геологічного середовища все більш актуальною стає проблема його раціонального використання. З цією метою необхідно, щоб був створений державний фонд родовищ корисних копалин і його резерв, та розроблені положення про його використання. Слід передбачити чіткі економічні відносини між власником та користувачем надр, які б враховували плату за землю, надра, штрафні санкції за порушення законодавства з використання і охорони надр.
Необхідно здійснювати рекультивацію земель на місці відпрацьованих відкритим способом родовищ. Це поняття охоплює весь комплекс робіт, спрямованих на відновлення родючості й народногосподарської цінності порушених земель. У вузькому розумінні рекультивація - це відновлення шару ґрунту, попередньо знятого з ділянок, де передбачається його механічне руйнування або забруднення.
3.4.3. Вплив господарської діяльності на ґрунтовий покрив
3.4.4. Стан ґрунтового покриву України
3.5. Вплив діяльності людини на гідросферу
3.5.1. Джерела забруднення гідросфери
Мінеральне забруднення
Органічні забруднення
3.5.2. Антропогенний вплив на води Світового океану
3.5.3. Світові проблеми прісної води
3.5.4. Забруднення природних вод України