Для подолання кризового стану Чорного моря було прийнято у березні 2001 р. Закон України "Про затвердження загальнодержавної програми відтворення довкілля Азовського і Чорного морів". Цей документ спрямований на охорону та відродження довкілля Азовського і Чорного морів, на забезпечення виконання Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (1994 р.), Міністерської декларації про захист Чорного моря (1993 р.) та Стратегічного плану дій щодо відтворення та захисту Чорного моря (1996 р.). Реалізація Програми розрахована на період до 2010 р. і здійснюватиметься в два етапи: 2001-2005 та 2006-2010 роки.
Програмою визначено такі пріоритетні напрями вирішення основних проблем екологічного стану Азовського і Чорного морів: 1) зменшення рівня забруднення морів та антропогенного навантаження на їх екосистеми; 2) зниження ризику для здоров'я людини, пов'язаного із забрудненням морських вод та прибережної смуги; 3) збереження та відтворення біологічного різноманіття, природних ландшафтів прибережної смуги і місць існування біологічних видів, розширення мережі державних заповідників, заказників, створення національних парків; 4) збалансоване використання та відтворення морських біологічних ресурсів і розвиток аквакультурних видів діяльності, особливо цінних промислових видів риб, із забезпеченням належного державного контролю; 5) запобігання руйнуванню морського берега та охорона земель в прибережній смузі морів; 6) створення системи інтегрованого управління природокористування в межах водоохоронної зони морів, їх прибережній смузі, територіальних морських водах України; 7) удосконалення системи моніторингу для оцінки впливу природних і антропогенних факторів на довкілля; 8) залучення громадськості до реалізації природоохоронних заходів, підвищення рівня екологічної освіти та виховання населення; 9) вдосконалення законодавчої та іншої нормативно-правової бази для впровадження державної політики у сфері збереження довкілля Азовського і Чорного морів, узгодження її з вимогами чинних міжнародних договорів України.
Документ підкреслює небезпечність переміщення великих обсягів донних відкладень під час здійснення днопоглиблювальних і дноочисних робіт у морських акваторіях, бо це призводить до деградації донних біоценозів і забруднення морського середовища завислими та токсичними речовинами.
У 1998 р. до підводних морських звалищ скинуто близько 2600 куб. м грунтів. Це є актуальним, бо щорічні днопоглиблювальні роботи на припортових каналах, які проходять поблизу кіс, зокрема і Бердянської, сприяють їх розмиванню. Через це виникла важлива проблема руйнування морського берега та інтенсифікація негативних геологічних процесів.
Загальна вартість робіт, передбачених програмою, складає 90120 млн грн. Це передусім збереження та відтворення біологічного різноманіття, природних ландшафтів прибережної смуги і місць існування біологічних видів. Необхідно провести інвентаризацію джерел забруднення повітря, оцінку обсягів викидів від стаціонарних та пересувних джерел у прибережній смузі Азовського моря, створити систему моніторингу забруднення морських вод та геоінформаційну систему. Згідно з програмою треба створити систему інтегрованого управління природокористуванням у прибережній смузі морів, провести паспортизацію стану малих річок і розробити схему охорони та раціонального використання водних і земельних ресурсів у басейні Азовського моря, зменшити об'єми скидів стічних вод.
Питання
1. Які державні документи спрямовані на збереження екосистем водойм України?
2. Що передбачає Програма оздоровлення екологічного стану Азовського моря?
3. Які дії спрямовані на збереження Азово-Чорноморського басейну?
4. Які негативні процеси характерні для узбережжя морів, в чому їх причини?
3.8. Органи охорони природи в Україні
3.9. Міжнародні природоохоронні організації
Розділ 4. Стратегія і тактика збереження та стабільного розвитку життя на землі
4.1. Сталий розвиток суспільства - результат нового екологічного мислення
4.2. Біологічні, соціальні аспекти екології людини
4.3. Екологія і культура
4.3.1. Еколого-етичні проблеми
4.4. Екологічна освіта і виховання в Україні
4.4.1. Екологічна освіта і виховання за кордоном