Конструювання інтегрального показника для узагальнюючої комплексної оцінки може проводитися методами: сум; середньої геометричної; коефіцієнтів; суми місць; відстаней тощо.
Комплексна оцінка методом суми визначається шляхом підсумовування фактичних значень показників чи їхніх темпів зростання стосовно бази порівняння. Недолік цього методу - можливість одержання високої оцінки по загальному показнику при відставанні деяких інших, коли відбувається згладжування, вирівнювання загального результату.
Метод середньої геометричної базується на визначенні коефіцієнтів за окремими показниками, коли за одиницю приймається найвище значення даного індикатора. Інтегральна оцінка розраховується за формулою середньої геометричної.
Метод коефіцієнтів заснований на одержанні інтегрального показника шляхом перемноження відповідних коефіцієнтів і, власне кажучи, аналогічний методу середньої геометричної.
Метод суми місць припускає попереднє ранжирування кожного об'єкта аналізу - організації чи підрозділу, в залежності від рівня показників, що досліджуються. Число місць повинно дорівнювати кількості організацій, що аналізуються. Чим менша сума місць, тим вищий ранг привласнюється об'єкту.
Для отримання комплексної оцінки показників використовується така формула:
де Я}- - комплексна оцінка показників по кожному 7-му підприємству; Ьіг - бал, що присвоюється кожному значенню показника (і = 1, п); п - кількість показників; І - порядковий номер підприємства.
Чим нижче показник комплексної оцінки, тим вище рейтинг підприємства.
Приклад: у табл. 5.1 наведено вихідні дані для визначення комплексної оцінки за методом сум.
Таблиця 5.1. РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЗА МЕТОДОМ СУМ
№ | Показники | Підприємства | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
1 | Коефіцієнт автономії | 0,58 | 0,52 | 0,46 | 0,34 | 0,62 |
2 | Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,06 | 0,10 | 0,12 | 0,14 | 0,07 |
3 | Коефіцієнт швидкої ліквідності | 0,48 | 0,50 | 0,54 | 0,40 | 0,78 |
4 | Коефіцієнт поточної ліквідності | 1,06 | 1,11 | 1,05 | 0,98 | 1,29 |
5 | Коефіцієнт маневреності | 0,15 | 0,09 | 0,26 | 0,09 | 0,12 |
6 | Рентабельність продукції | 0,17 | 0,14 | 0,17 | 0,16 | 0,12 |
7 | Рентабельність капіталу | 0,15 | 0,08 | 0,04 | 0,14 | 0,19 |
Результат оцінки | 2,65 | 2,54 | 2,64 | 2,25 | 3,19 | |
Рейтинг | 2 | 4 | 3 | 5 | 1 | |
Як видно з табл. 5.1 підприємство № 5 має найвищі показники, що характеризують рівень загальної фінансової стійкості і поточної платоспроможності. Однак воно характеризується найнижчою рентабельністю продукції. Підприємство № 1 порівняно з попереднім підприємством має вищий показник рентабельності продукції (о,17/о,12), але нижчий рівень коефіцієнтів поточної ліквідності (1,06/1,29) і фінансової стійкості (0,46/0,62). Для отримання комплексної оцінки результатів фінансово-господарської діяльності підприємств у табл. 5.2 проставляються місця за окремими показниками.
Таблиця 5.2. РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЗА МЕТОДОМ СУМИ МІСЦЬ
№ | Показники | Підприємства | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
1 | Коефіцієнт автономії | 2 | 3 | 4 | 5 | 1 |
2 | Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 5 | 3 | 2 | 1 | 4 |
3 | Коефіцієнт швидкої ліквідності | 4 | 3 | 2 | 5 | 1 |
4 | Коефіцієнт поточної ліквідності | 3 | 2 | 4 | 5 | 1 |
5 | Коефіцієнт маневреності | 2 | 4 | 1 | 5 | 3 |
6 | Рентабельність продукції | 2 | 4 | 1 | 3 | 5 |
7 | Рентабельність капіталу | 2 | 4 | 5 | 3 | 1 |
Результат оцінки | 20 | 23 | 19 | 27 | 16 | |
Рейтинг | 3 | 4 | 2 | 5 | 1 | |
У результаті комплексної оцінки встановлено, що кращим підприємством за сумою усіх коефіцієнтів є підприємство № 5 (3,19), на другому місці - підприємство № 1 (2,65), на третьому - підприємство № 3 (2,64), на четвертому - підприємство № 2 (2,54), на п'ятому місці - підприємство № 4 (2,25).
У наведеному прикладі оцінку проведено за п'ятибальною шкалою, що відповідає кількості підприємств. Кращим вважається мінімальний бал. Результатом такої оцінки є те, що найменшу кількість балів отримало підприємство № 5, тобто воно має найвищий рейтинг (1-ше місце) порівняно з іншими підприємствами.
Треба відмітити, що з метою одержання більш точної комплексної оцінки кожним з перерахованих методів може бути врахована порівняльна значущість показників-індикаторів. Коефіцієнти значущості, як правило, визначаються експертним шляхом.
При використанні методу відстаней встановлюється близькість об'єктів аналізу до об'єкта-еталона по кожному з показників, що порівнюються. Вихідні дані формуються у вигляді матриці (а"), тобто табл., де по рядках записані номера показників (і = 1,п ), а по стовпчиках - номера підприємств (Ц = 1, m). По кожному показнику знаходиться максимальне значення і заноситься в стовпчик умовного еталонного підприємства (т + 1).
Вихідні показники матриці аіі стандартизуються відносно відповідного показника еталонного підприємства по формулі:
де Хц - стандартизовані показники стана і-го підприємства.
Для кожного аналізованого підприємства значення його рейтингової оцінки визначається по формулі:
де Яц-рейтингова оцінка для >ого підприємства ;
Хц, Хц Хщ, - стандартизовані показники ого аналізованого підприємства
Однією з умов застосування методу сум є одно спрямованість часткових показників, які використовуються при оцінюванні. Односпрямованість часткових показників дозволяє ранжирувати досліджувані об'єкти по зростанню (зменшенню) значень інтегрального показника. Рейтинги підприємства визначаються на підставі ранжування показників комплексної оцінки в порядку зростання або зменшення. Чим вищий показник комплексної оцінки, тим більш високий рейтинг підприємства. Найменшому значенню рейтингової оцінки (Яц ) відповідає перше місце в ранжируванні, оскільки це підприємство найближче до еталонного.
Варіанти аналізу передбачають оцінку за різними окремими показниками, які можуть порівнюватися з плановими, еталонними значеннями показників за групою порівнюваних підприємств. Однак цей метод має певні недоліки, які пов'язані з можливими обмеженнями у виборі показників, що може спричинити завищену оцінку рейтингового коефіцієнта. Це відбувається тоді, коли низькі результати окремих показників перекриваються високими результатами окремих показників. Для дотримання об'єктивності аналізу необхідно виключити ті показники, які найбільшою мірою можуть впливати на кінцевий результат рейтингової оцінки.
Приклад: результати фінансово-господарської діяльності оформлюються у вигляді початкової матриці, де виділяються еталонні показники (табл. 5.3).
Таблиця 5.3. МАТРИЦЯ ПОЧАТКОВИХ ДАНИХ
№ | Показники | Підприємства | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
1 | Коефіцієнт автономії | 0,58 | 0,52 | 0,46 | 0,34 | 0,62 |
2 | Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,06 | 0,10 | 0,12 | 0,14 | 0,07 |
3 | Коефіцієнт швидкої ліквідності | 0,48 | 0,50 | 0,54 | 0,40 | 0,78 |
4 | Коефіцієнт поточної ліквідності | 1,06 | 1,11 | 1,05 | 0,98 | 1,29 |
5 | Коефіцієнт маневреності | 0,15 | 0,09 | 0,26 | 0,09 | 0,12 |
6 | Рентабельність продукції | 0,17 | 0,14 | 0,17 | 0,16 | 0,12 |
7 | Рентабельність капіталу | 0,15 | 0,08 | 0,04 | 0,14 | 0,19 |
У нашому прикладі еталонне підприємство має таке значення показників: 0,62; 0,14; 0,78; 1,29; 0,26; 0,17; 0,19. Складемо нову матрицю стандартизованих коефіцієнтів шляхом співвідношення значення фактичних показників з еталоном (табл. 5.4).
Визначимо відстань від еталонного показника до конкретних значень показників оцінюваних об'єктів, а також суму відстаней по кожному підприємству для отримання рейтингової оцінки (табл. 5.5).
Таблиця 5.4. МАТРИЦЯ СТАНДАРТИЗОВАНИХ КОЕФІЦІЄНТІВ
№ | Показники | Підприємства | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
Коефіцієнти: | ||||||
1 | автономії | 0,935 | 0,839 | 0,742 | 0,548 | 1 |
2 | абсолютної ліквідності | 0,428 | 0,714 | 0,857 | 1 | 0,500 |
3 | швидкої ліквідності | 0,615 | 0,641 | 0,692 | 0,513 | 1 |
4 | поточної ліквідності | 0,822 | 0,860 | 0,814 | 0,760 | 1 |
5 | Коефіцієнт маневреності | 0,577 | 0,346 | 1 | 0,346 | 0,461 |
6 | Рентабельність продукції | 1 | 0,824 | 1 | 0,941 | 0,706 |
7 | Рентабельність капіталу | 0,789 | 0,421 | 0,210 | 0,737 | 1 |
Отримані значення по кожному підприємству підлягають підсумовуванню.
Таблиця 5.5. РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА ДОСЛІДЖУВАНИХ ПІДПРИЄМСТВ І МАТРИЦЯ ВІДСТАНЕЙ
№ | Показники | Підприємства | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
1 | Коефіцієнт автономії | 0,004 | 0,026 | 0,066 | 0,204 | 0 |
2 | Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,327 | 0,082 | 0,020 | 0 | 0,250 |
3 | Коефіцієнт швидкої ліквідності | 0,148 | 0,129 | 0,095 | 0,237 | 0 |
4 | Коефіцієнт поточної ліквідності | 0,032 | 0,020 | 0,034 | 0,058 | 0 |
5 | Коефіцієнт маневреності | 0,179 | 0,428 | 0 | 0,428 | 0,291 |
6 | Рентабельність продукції | 0 | 0,031 | 0 | 0,003 | 0,086 |
7 | Рентабельність капіталу | 0,044 | 0,335 | 0,624 | 0,069 | 0 |
Квадрат суми | 0,734 | 1,051 | 0,839 | 0,999 | 0,627 | |
Квадрат оцінки | 0,858 | 1,025 | 0,916 | 0,999 | 0,792 | |
Рейтинг | 2 | 5 | 3 | 4 | 1 | |
Ранжування підприємств відбувається у порядку зменшення рейтингової оцінки. Підприємство з мінімальним значенням оцінки має найвищий рейтинг.
Для використання цього алгоритму на практиці кількість порівнюваних показників і підприємств не має жодних обмежень.
Треба відмітити, що з метою одержання більш точної комплексної оцінки кожним з перерахованих методів може бути врахована порівняльна значущість показників-індикаторів. Коефіцієнти значущості, як правило, визначаються експертним шляхом.
Змістовий модуль 2. Аналіз і прогнозування господарської діяльності підприємства та її результатів
Тема 6. Контрольно-діагностичні методи аналізу діяльності підприємства
6.1. Сутність, зміст, мета та задачі діагностики діяльності підприємства
6.2. Попереднє діагностування узагальнюючих показників ефективності функціонування підприємства
6.3. Діагностика технічного потенціалу підприємства
6.4. Діагностика трудових ресурсів підприємства
6.5. Діагностика фінансової стійкості підприємства
Тема 7. Методи і моделі прогнозування, пошуку потенційних можливостей розвитку підприємства та оптимізації його діяльності
7.1. Сутність, значення та задачі прогнозування розвитку підприємства