Бюджетний менеджмент - Клець Л.Є. - 7.2. План рахунків бухгалтерського обліку виконання Державного та місцевих бюджетів

Одним із головних елементів системи бухгалтерського обліку є План рахунків, відповідно до якого і здійснюється облік виконання Державного та місцевих бюджетів. Становлення діючої системи бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів розпочалося зі створення Державного казначейства України, на яке і було покладено функцію ведення бухгалтерського обліку.

До 1998 року бюджетні кошти обліковувалися відповідно до Плану рахунків, прийнятому ще у 1978 році. Структура цього Плану рахунків не відображала нових реалій в економіці, розвиток ринкових відносин, інтеграційних процесів України в світову економіку, появу нових операцій відповідно до існуючого бюджетного процесу.

З метою недопущення порушення нормального бюджетного процесу в умовах запровадження нової бюджетної класифікації та неповної комп'ютеризації фінансових та казначейських органів необхідно було негайно створити нову систему бухгалтерського обліку. Наказом Міністерства фінансів України та Головним управлінням Державного казначейства України №137 від 24 грудня 1997 року було затверджено План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів та Структуру кодів плану рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Цей документ було введено в дію з 1 січня 1998 року разом з впровадженням нової бюджетної класифікації України, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 265 від 03 грудня 1997 року.

План рахунків було побудовано відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та вимог казначейського виконання державного бюджету. Він складався із 7 класів:

Клас 1 - Ресурси бюджету.

Клас 2 - Боргові зобов'язання.

Клас 3 - Кошти в розрахунках.

Клас 4 - Результат (дефіцит/надлишок).

Клас 5 - Доходи.

Клас 6 - Видатки.

Клас 7 - Допоміжні рахунки.

Кожен клас поділявся на рахунки другого та третього порядків. Розроблена структура кодів різних класів містила від 15 до 28 знаків, що потребувало повної автоматизації бухгалтерського обліку. Органи Державного казначейства функціонували на той час як клієнти банківської системи. На ім'я казначейства було відкрито в уповноважених банківських установах рахунки. Однак, і Державне казначейство обслуговувало своїх клієнтів-розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, що обумовило необхідність ведення внутрішнього обліку. Складність взаємовідносин між установами банківської системи та органами Державного казначейства, що склалися в процесі виконання бюджету, неможливість повної автоматизації системи бухгалтерського обліку потребували подальшого реформування облікової політики.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 15 вересня 1999 року № 1721 "Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства" змінився статус Державного казначейства - воно стало учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Необхідність розробки нового Плану рахунків була обумовлена наступними чинниками:

- перехід на повну автоматизацію ведення бухгалтерського обліку передбачає щоденне формування балансу рахунків Державного казначейства здійснюється на підставі даних, отриманих із системи електронних платежів Національного банку України;

- структура рахунків бухгалтерського обліку повинна відповідати вимогам Національного банку - перші чотири знаки відповідають номеру балансового рахунку за Планом рахунків банківських установ. Таким чином, нова структура рахунку сприяє комплексній автоматизації системи обліку виконання бюджетів;

- новий План рахунків побудовано таким чином, що дає змогу отримувати щоденну інформацію не тільки за показниками синтетичного, але й аналітичного обліку.

Діючий План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів затверджено наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року № 119.

План рахунків з виконання державного та місцевих бюджетів - систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для реєстрації відповідних операцій та відображення бухгалтерської інформації, забезпечує складання фінансової звітності.

Побудова Плану рахунків базується на класифікації рахунків за економічним змістом, що сприяє не тільки отриманню необхідної інформації про виконання бюджетів, але й здійсненню контролю за цим процесом. План рахунків досить громіздкий, одночасно дає можливість відобразити в бухгалтерському обліку всі операції виконання бюджетів усіх рівнів бюджетної системи.

План рахунків бухгалтерського обліку виконання Державного та місцевих бюджетів:

- є складовою частиною національної системи бухгалтерського обліку;

- розроблений відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;

- забезпечує відображення касового виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та видатками;

- надає змогу здійснювати детальний і повний облік операцій, пов'язаних з виконанням бюджетів;

- забезпечує надання детальної, достовірної та змістовної інформації керівництву органів Державного казначейства, Міністерству фінансів України, статистичним відомствам, податковим органам та іншим користувачам.

При побудові Плану рахунків враховано:

- особливості виконання державного та місцевих бюджетів;

- функціонування Єдиного казначейського рахунку;

- виконання місцевих бюджетів через органи Державного казначейства.

Принципи побудови Плану рахунків:

- законність - звітність повинна відповідати правилам та процедурам, які передбачені законодавчими та нормативними актами;

- достовірність - правдиве відображення у бухгалтерській звітності фінансових операцій держави з дотриманням вимог відповідних нормативних актів;

- повнота бухгалтерського обліку - всі операції з виконання бюджетів в органах Державного казначейства підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків;

- дата операції - операції з виконання бюджетів реєструються в бухгалтерському обліку в момент проведення відповідних платежів, що відповідає касовому методу ведення бухгалтерського обліку;

- прийнятність вхідного балансу - залишки за рахунками на початок поточного звітного періоду мають відповідати залишкам за станом на кінець попереднього звітного періоду;

- превалювання сутності над формою - операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх суті та економічного змісту, а не за їх юридичною формою;

- суттєвість - у фінансових звітах має відображатись уся істотна інформація, корисна для прийняття рішень керівництвом;

- доречність - корисність інформації для підготовки та прийняття економічних рішень;

- відкритість - фінансові звіти мають бути достатньо зрозумілими і детальними, щоб уникнути двозначності, правдиво відображати операції з необхідними поясненнями в записках;

- сталість - постійне, протягом бюджетного року, застосування обраних методів;

- правильність - сумлінне застосування прийнятих правил та процедур;

- обережність - обгрунтована, розсудлива оцінка фактів;

- незалежність - відокремленість фінансових бюджетних років (звітних періодів);

- співставність - можливість визначення тенденцій виконання бюджету через співставлення інформації, що міститься у бухгалтерському обліку і звітності за певний період часу;

- своєчасність - забезпечення своєчасною інформацією органів законодавчої та виконавчої влади, які приймають рішення, здійснюють оцінку виконання бюджету, готують пропозиції щодо складання бюджету, тощо, та інших користувачів;

- безперервність - оцінка активів здійснюється, виходячи з того, що процес виконання бюджетів є постійним;

- консолідація - складання зведеної фінансової звітності про виконання бюджетів в цілому по системі Державного казначейства України з урахуванням підвідомчих управлінь та відділень в розрізі бюджетів, за винятком залишків за внутрішньо системними розрахунками;

- окреме відображення активів та пасивів - цей принцип передбачає, що всі рахунки активів та пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді. Усі рахунки є активними або пасивними за винятком клірингових (рахунків за розрахунками), технічних та транзитних рахунків.

Облік руху коштів бюджетних організацій і коштів Державного та місцевих бюджетів здійснюється відповідно до різних Планів рахунків.

Структура Плану рахунків наведена на рисунку 35.

План рахунків підрозділяється на три логічні частини:

1. Балансові рахунки: (А) Клас 1 - Активи.

(П) Клас 2 - Зобов'язання.

(П) Клас 3 - Кошти бюджетів і розпорядників бюджетних коштів.

(А-П) Клас 4 - Розрахунки.

2. Бюджетні рахунки (рахунки доходів та видатків):

(А-П) Клас 5 - Результат виконання бюджету. (П) Клас 6 - Доходи бюджету. (А) Клас 7 - Видатки бюджету.

3. Меморандні (технічні) і позабалансові рахунки:

(А-П) Клас 8 - Управлінський облік. (А-П) Клас 9 - Позабалансовий облік.

Приклад 1

Клас 1 - Активи.

Розділ 11 - Кошти бюджетів в Національному банку України

(НБУ).

Група 111 - Кошти НБУ до запитання.

Активний балансовий рахунок 1111 - Єдиний казначейський рахунок (для обліку коштів на кореспондентських рахунках органів Державного казначейства, які відкрито в установах Національного банку України).

Дебет 1111 - Кошти, що надходять у загальний та спеціальний фонди Державного бюджету.

Кредит 1111 - Кошти, що списуються за дорученням Державного казначейства України у процесі виконання бюджету.

Приклад 2

Клас 2 - Зобов'язання. Розділ 21 - Цінні папери, випущені в обіг. Група 211 - Зобов'язання за векселями Державного бюджету. Балансовий рахунок пасивний 2111 - Казначейські векселі видані

Дебет 2111 - Сума погашених векселів.

Кредит 2111 - Сума виданих казначейських векселів.

Характеристика класів Плану рахунків
7.3. Бухгалтерський облік операцій виконання Державного бюджету за доходами
7.3.1. Облік операцій за доходами загального фонду Державного бюджету
Перерахування коштів управліннями центральному рівню Державного казначейства України
7.3.2 Облік операцій за доходами спеціального фонду Державного бюджету
Облік власних надходжень розпорядників бюджетних коштів
7.4 . Бухгалтерський облік зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України
7.4.1. Операції з обліку зобов'язань за загальним фондом Державного бюджету
7.4.2. Операції з обліку зобов'язань за спеціальним фондом Державного бюджету
7.5. Визначення результату виконання Державного бюджету
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru