Геоекономічні сценарії розвитку і Україна - Згуровський М.3. - Інформаційний тиск і новий світовий порядок: імперативи глобального інформаційного суспільства

Глобальний конкурентний тиск із застосуванням інформаційних переваг є третьою хвилею колоніалізму (перша - власне колоніалізм військових загарбань, політичний контроль над країнами, що розглядалися як ринки збуту та джерела сировини, работоргівля та ін.; друга - неоколоніалізм, який ґрунтувався на непрямих методах контролю, економічній експансії з допомогою кредитно-фінансового тиску як механізму несправедливого перерозподілу світового продукту, але "не цурався" й старих методик військово-політичної агресії). Вона послуговується інструментарієм попередніх моделей колоніальної експансії, але її основа - синтез засобів забезпечення переваг за критеріями багатства, оплати висококваліфікованої праці, залучення до певних країн, територій найпрогресивніших технологій, високо конкурентного виробництва. Ці кількісні переваги на рівні факторного аналізу втілюються в абсолютні та відносні, зумовлені вигідною спеціалізацією виробництва на інтелектомісткому виробництві.

Інформаційний колоніалізм виходить за межі економічних, політичних, військових методів забезпечення бажаного для сильних країн результату, все більше проникаючи в культурологічну сферу. Йдеться як про використання та всебічний розвиток реального і привабливого для потенційних мігрантів культурного потенціалу, так і про кампанію утвердження геополітичних переваг, певного способу життя.

Основа інформаційного колоніалізму - використання грошей для збагачення і закріплення інформаційних переваг, адже можливість виплачувати високі гонорари, що приваблює потенційних мігрантів, стимулює розвиток наукоємного виробництва. Такий розвиток зумовлює процвітання комплексу соціально-економічних інститутів, які з ним пов'язані, а прибуткове виробництво разом із дією факторів надходження фінансів до соціальної сфери означає новий рівень багатства.

Про невигідне для слабких країн використання факторів виробництва свідчать дані щодо розподілу світового продукту. На 4/5 населення Землі припадає лише 1/7- 1/8 його частина. Важливим поясненням цього є те, що провідні країни контролюють переважну частину інформаційної техніки, інформаційних цінностей та інформаційних потоків. Лише сімка лідерів капіталістичного світу володіє 4/5 комп'ютерної техніки, причому на решту світу залишається менше 1/10 високотехнологічного виробництва та менше 1/30 зареєстрованих патентів.

Інформаційність нової парадигми прогресу породжує нову логіку перерозподілу світового багатства та колоніальної експансії. Вони пов'язані з тим, що навіть вимогливе до обсягів матеріальних благ суспільство споживання може відчути відносну насиченість традиційними товарами, котрі забезпечують все менший спектр потреб споживачів (за рахунок збільшення потреб інформаційного характеру). Це означає значно більшу незалежність інформаційних лідерів від партнерів, які постачають їм "грубі" продукти, та породжує можливість політики колективної автаркії.

Отже, інформаційний фактор відіграє ключову роль у системі розподілу ресурсів, перетворившись на засіб перерозподілу продуктів, ресурсів та стратегічних переваг у сучасному світі, замінивши застарілі або менш ефективні інструменти колоніалізму. Однак констатація певних фаз та методів колоніальної експансії має не тільки історико-класифікаційне значення. Вона вказує на приховані детермінанти сучасної глобалізації, а також допомагає краще позиціювати гуманітарні завдання на тлі комерційних цілей, національного егоїзму та небезпек сучасності, що зростають.

Модель, побудована на засадах силового тиску, небезпечна. З одного боку, з'являються нові та надзвичайно ефективні можливості забезпечення силового домінування у новому поділі праці, механізмах спеціалізації, розподілу світового продукту та взагалі міжнародних економічних відносин. З іншого - виникають і нові загрози індивідуального та глобального характеру: тероризм, військово-політичне протистояння, непередбачуваність дій країн-із-гоїв, зростання небезпек екологічного порядку та саботажу на техногенному виробництві.

Важливим є комплекс питань щодо справедливості світового економічного порядку, усієї системи міжнародних відносин, які повинні ґрунтуватися на таких режимах міжнародної економічної діяльності, які відповідають завданням етнонаціонального розвитку країн та народів світу. Такі відносини мають бути значно оновленими й видозміненими внаслідок інформатизації та інноваційного розвитку, а також перебувати у стані постійної та швидкої еволюції.

Отже, задля виживання в інформаційних умовах, конкурентно-інноваційних перегонах доводиться використовувати усі засоби цілеспрямованого позитивного суспільного впливу на економічний розвиток, силу наявних інституцій, конструктивний потенціал узгодженого планомірного розвитку та сукупний інтелект, духовність людей, націй, цивілізації. У загально планетарних масштабах необхідно виробити чіткі орієнтири міжнародної екологічної та економічної стратегій, послідовно забезпечувати екологічно виважені параметри репродуктивних систем, справедливий та гуманітарно обґрунтований розподіл ресурсів і вироблених продуктів.