Державне регулювання економіки - Калетнік Г.М. - 7.3. Податкова політика держави

Податки є інструментами фіскальної політики держави. Розрізняють стимулюючу фіскальну політику, яка спрямовується на стимулювання суспільного виробництва через зменшення податків і збільшення державних видатків, зокрема на збільшення державних закупівель, та стримуючу фіскальну політику, яка спрямовується на отримання зростання суспільного виробництва, зокрема через збільшення податків.

Податкове регулювання, окрім формування та поповнення державних фінансових ресурсів, дозволяє ефективно стимулювати економічне зростання її організовувати перерозподіл доходів та коригування розподілу ресурсів (для стимулювання НТП і здійснення структурних перетворень), підтримати конкурентоспроможність вітчизняних виробників. Цими функціями значення податкової політики не обмежується. Сьогодні будь-яку СОІІІ.1-льно-економічну проблему можна вирішити, використовуючи ТОЙ чи інший податковий регулятор, який виконує фіскальну, стимулюючу (регулюючу), соціальну, розподільчу, інформативну функції. Загалом податкова політика реалізується шляхом визначення видів податків, встановлення податкових ставок та через податкові пільги.

У контексті ДРЕ під податком, митом, збором та іншими аналогічними платежами потрібно розуміти обліковий внесок у бюджет відповідного рівня або у позабюджетний фонд, який здійснюється платниками податків у розмірах, порядку і на умовах, що відповідають чинному законодавству.

Джерелом податкових платежів с дохід платника (суспільний продукт). Податок не повинен зачіпати капітал, тому що нормальне відтворення буде неможливим.

Об'єкт оподаткування - кількісно виражений економічний феномен, який підлягає оподаткуванню: доходи, прибуток, вартість певних товарів, окремі види діяльності, операції і цінними паперами, використання природних ресурсів, майно, передача майна, додана вартість та інші об'єкти, встановлені законом.

Суб'єкти оподаткування - це ті, хто збирає (бюджет країни (державний бюджет), місцеві бюджет, держанні шльоні фонди). / ті, хто платить (громадяни, малі і великі підприємства).

Податкова база частина об'єкта, на яку практично нараховують податки. Частка податкової бази, що вилучається у вигляді податку, називається ставкою податку або нормою оподаткування.

Податкова система - не сукупність податків і податкових платежів, що сплачуються державі у визначеному законодавством країни порядку.

Складовим елементом податкової системи країни с системи податкових органів. Систему податкових органів в Україні утворюють такі органи державної податкової служби:

o Головна державна податкова адміністрація України;

o державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

o державні податкові інспекції в районах, містах, районах міст;

o міжрайонні податкові інспекції;

податкова міліція (структурний підрозділ ДПА, який має статус правоохоронних органів, що покликані захищати права громадян та інтереси держави у сфері оподаткування). До функцій Державної податкової адміністрації України належать: контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення та сплати податків (зборів, обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів; забезпечення застосування фінансових санкцій та штрафів до порушників податкового законодавства; роз'яснення податкової політики держави та чинного податкового законодавства платникам податків; ведення державного реєстру фізичних осіб і загальнодержавної бази данних платників податків; захист інтересів держави у судових органах у справах, шо стосуються сплати податків.

Перелік законів, які регламентують порядок обчислення та сплати різних податків, враховуючи необхідність реалізації у цій сфері державної економічної політики системного підходу, створює (повинен формувати) єдиний податковий кодекс.

Нормативно визначені органами законодавчої влади платники податків, їхні права та обов'язки, об'єкти оподаткування, види податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджетів, внески до державних цільових фондів, їх порядок стягнення утворюють систему оподаткування.

У системі ДРЕ податки виконують такі функції:

o фіскальну - полягає у забезпеченні фінансування суспільних видатків (державних витрат);

o соціальну - полягає у підтримуванні соціальної рівноваги через зменшення надто великої різниці реальних доходів окремих верств населення;

o розподільчу - полягає у перерозподілі доходів та багатства з метою забезпечення певного стандарту добробуту в суспільстві та у коригуванні ринкового розподілу ресурсів з метою приведення структури суспільного продукту у відповідність до структури суспільних потреб;

o інформативну - полягає в інформуванні суб'єктів національної економічної системи як суб'єктів оподаткування про пріоритети ДЕП, що знаходить своє втілення у запровадженні відповідних податкових пільг, диференціації податкових платежів тощо;

o регуляторну - полягає у встановленні і зміні системи оподаткування, визначенні податкових ставок, їх диференціації, наданні податкових пільг (звільнення від податків частини прибутків і капіталу з умовою їх цільового використання відповідно до завдань ДЕП), що дає можливість активно впливати (регулювати) економічну кон'юнктуру, структурні зрушення, інвестиційну активність, інноваційний процес та науково-дослідні роботи, охорону навколишнього середовища тощо.