Інвестування певної суми коштів у започаткування бізнесу або в різні проекти підприємства має на меті досягнення максимальних результатів від величини інвестованих на придбання економічних ресурсів і застосованих при здійсненні діяльності коштів (окрім інвестування в соціальні проекти, результатом реалізації яких є досягнення соціального ефекту).
Результатами господарської діяльності є певні блага, які задовольняють потреби. Економічний результат діяльності підприємства - це термін, який використовується як вимірник того, наскільки вдало підприємство вирішує свої економічні завдання, задовольняючи інтереси його власників. Оцінюючи результати господарської діяльності підприємства за певний час (місяць, квартал, рік), використовують такі економічні категорії:
- обсяг виробленої продукції, якій властиві певні кількісні та якісні характеристики;
- дохід, отриманий підприємством від здійснення господарської діяльності;
- прибуток або збиток як кінцевий фінансовий результат діяльності.
Кожний суб'єкт господарювання на своєму ієрархічному рівні має вирішувати проблеми обмеженості ресурсів і безмежності потреб. Максимальне задоволення потреб підприємства як системи, і, відповідно, задоволення потреб його власника (через розподіл прибутку у вигляді дивідендів, зростання рівня капіталізації підприємства, його вартості) - кінцева мета здійснення господарської діяльності.
Мета діяльності породжує інтерес підприємства до пошуків шляхів та засобів її досягнення. Саме інтерес спонукає власника ресурсів до отримання максимально можливих результатів від їх використання, що, у свою чергу, можливе лише через ефективне споживання наявних економічних ресурсів. Інтерес стає рушійною силою господарської діяльності як окремих суб'єктів господарювання, так і економіки в цілому.
Вирішення проблеми ефективної роботи підприємства здійснюється шляхом постійного моніторингу ефективності використання всіх видів ресурсів (через порівняння результатів і витрат) та застосування певних критеріїв ефективності і показників оцінки ц рівня, а також шляхом пошуку резервів підвищення ефективності використання ресурсів і, відповідно, ефективності діяльності підприємства. Ефективне функціонування вітчизняних підприємств на відповідному ринку передбачає необхідність досягнення ними високого рівня конкурентоспроможності .
Тема 8. Продукція промислового підприємства
Нормативна база
1. Закон України "Про підтвердження відповідності" від 17 травня 2001 р. № 2406-ІИ.
2. Закон України "Про стандартизацію" від 17 травня 2001 р. №2408-111.
3. Закон України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" від 17 травня 2001 р. № 2407-Ш.
4. Закон України "Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" від 22 грудня 1997 р. № 771/97-ВР.
5. Указ Президента України "Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції" від 23 лютого 2001 р. № 113/ 2001.
6. Указ Президента України "Про захист документів і товарів голографічними захисними елементами" від 15 жовтня 2000 р. № 1239/2000.
7. Постанова Кабінету Міністрів "Про затвердження переліку документів і груп товарів, які підлягають захисту голографічними елементами" від 5 липня 2002 р. № 932.
8. Наказ Державного комітету України з питань регулювання та споживчої політики "Про затвердження переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні" від 1 лютого 2005 р. № 28.
8.1. Поняття продукції підприємства. Класифікація продуктів за ступенем готовності. Вартісні показники обсягу виробництва.
Результатом діяльності підприємства за певний проміжок часу є обсяг продукції. Результатом діяльності, зокрема, промислового підприємства є обсяг промислової продукції. Продукція промислового підприємства - прямий корисний1 результат основної діяльності підприємства у вигляді продукту або виробничої послуги.
Продукт є результатом діяльності підприємства, який можна виміряти в натуральних одиницях (т, дал, кВт o год).
За ступенем готовності продукти класифікуються таким чином:
- готова продукція - продукція, що відповідає технічним та якісним характеристикам згідно з договором або іншим нормативним актом;
- незавершене виробництво - предмети праці, які перебувають певний час у виробничому процесі на різних стадіях обробки;
- напівфабрикати - предмети праці, що пройшли обробку в межах одного цеху і можуть бути реалізовані або передані для подальшої обробки до іншого.
Отже, за ступенем готовності продукти можуть бути різними, проте всі вони є результатом роботи підприємства. Наприклад, оцінюючи результат діяльності новоствореного підприємства з тривалим (більше року) технологічним циклом за перший рік, з'ясовуємо, що вимірником такого результату буде обсяг виробленої продукції у вигляді незавершеного виробництва.
Виробнича послуга є результатом діяльності підприємства з відновлення або збільшення споживних вартостей виробів, створених на інших промислових підприємствах (наприклад, капітальний і поточний ремонти, пофарбування виробів тощо). Вимірюється лише у вартісних одиницях.
Загальний обсяг продукції підприємства можна обчислити в натуральних або умовно-натуральних одиницях, якщо продукція є достатньо однорідною і не містить послуг, або лише у вартісних одиницях.
При визначенні точного, реального, об'єктивного результату діяльності підприємства постає питання, яку саме продукцію вважати результатом діяльності за період:
- сумарну кількість виробленої продукції підрозділами підприємства, незважаючи на те, що спожита вона частково на певному підприємстві, а частково - реалізована;
- загальну кількість продукції, виготовлену як товар для реалізації;
- кількість реалізованої продукції.
Питання про застосування того чи іншого вартісного показника обсягу продукції вирішується залежно від мети економічного аналізу чи управління.
Нормативна база
8.1. Поняття продукції підприємства. Класифікація продуктів за ступенем готовності. Вартісні показники обсягу виробництва.
Вартісні показники обсягу виробництва.
8.2. Виробнича програма підприємства та її економічне обґрунтування. Маркетингова діяльність підприємства
Розрахунок потужності підприємства, в якому встановлені печі АЦХ-21, АЦХ-22 і АЦХ-53.
1. Аналіз можливостей ринку.
2. Вибір цільових ринків.
3. Розроблення комплексу маркетингу.
4. Упровадження в життя маркетингових розробок.