Розвиток національної економіки, зорієнтований на інноваційні фактори економічного зростання і підвищення рівня та якості життя населення, забезпечення політичної стабільності суспільства, зумовлює модернізацію форм і методів регулювання соціально-трудових відносин і оплати праці. Це потребує нових підходів щодо вивчення дисципліни "Економіка праці й соціально-трудові відносини", які б враховували всі зміни, що відбуваються у соціально-трудових відносинах між суб'єктами господарювання. Саме необхідність впровадження нових форм та методів викладання цієї дисципліни стала причиною написання навчального посібника.

Основною метою посібника є надання студентам необхідних знань щодо важливих явищ, які відбуваються у соціально-трудовій сфері, творчого підходу при вирішенні проблем, що постають перед сучасними економістами та менеджерами. Відповідно до поставленої мети посібник охоплює всі теми, передбачені навчальною програмою дисципліни.

Навчальний посібник складається з двох частин: теоретичної та практичної. Теоретична частина містить 16 тем, які коротко висвітлюють основи функціонування та розвитку соціально-трудових відносин між суб'єктами господарювання. Наприкінці кожної теми наведено ряд питань, що дає змогу контролювати засвоєння студентами необхідних знань. Практична частина містить дискусійні питання, тести та задачі. В кінці навчального посібника подано словник основних термінів цієї дисципліни.

Під час написання навчального посібника були використані сучасні, вітчизняні та іншомовні підручники з економіки праці та соціально-трудових відносин, нормативні та законодавчі акти, що регламентують взаємозв'язки між суб'єктами господарювання, а також дані офіційної статистики Держкомстату України.

Навчальний посібник призначений насамперед для студентів вищих навчальних закладів, а також буде корисний викладачам, аспірантам, науковцям і фахівцям у галузі економіки праці та управління трудовими ресурсами.

РОЗДІЛ І. РОЗВИТОК ТА РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

Тема 1. ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ "ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ"

1.1. Теоретичні основи дисципліни.

1.2. Мета та завдання дисципліни.

1.1. Теоретичні основи дисципліни

Кардинальні зміни в суспільно-економічному житті, що відбуваються останнім часом у світі, й особливо інтенсивно в країнах орієнтованих на розвиток економічних відносин, до яких належить Україна, змінюють уявлення про роль та місце людини в економічній системі. В епоху індустріалізації людина розглядалась як "трудовий ресурс", тобто пасивний об'єкт зовнішнього управління, позбавлений власної мети, потреб та інтересів у сфері праці. В епоху постіндустріального наукомісткого виробництва та соціально орієнтованої ринкової економіки людина розглядається в аспекті концепцій людського капіталу та людського розвитку як різнобічний, багатофункціональний суб'єкт економічних, соціальних, організаційних та психологічних відносин.

Соціально-трудові відносини у сфері праці є формою взаємодії суб'єктів ринку праці, яка визначає умови поєднання та використання факторів виробництва, методи розподілу новоствореної вартості. Від ефективності організації соціально-трудових відносин залежить вирішення такої важливої проблеми, як відчуження працівників у процесі праці. Відчуження як форма відношення працівників до праці має ряд негативних наслідків, пов'язаних із послабленням мотивації до високопродуктивної і якісної роботи, зниженням у зв'язку з цим трудових доходів працівників, розвитком у них несприятливого емоційного стану та нестабільністю соціальних відносин у суспільстві.

Дослідження, проведені як вітчизняними, так і зарубіжними вченими-економістами, довели, що система ефективних і конструктивних соціально-трудових відносин у розвинених країнах ґрунтується на різних наукових теоріях та правових нормах, розроблених Міжнародною організацією праці (МОП). Вітчизняна теорія формування і розвитку соціально-трудових відносин має значну кількість недоліків та перебуває в стані становлення.

Значна кількість наукових досліджень проблеми соціально-трудових відносин зумовила необхідність проведення в Україні суспільно-економічної реформи, яка б забезпечила економічний розвиток на основі новітніх технологій і зростання життєвого рівня населення. Забезпечення нормального функціонування соціально-економічної системи України не можливе також без її повноцінної інтеграції у світове господарство, що передбачає оформленість соціально-трудових відносин, розробку механізму їх ефективного регулювання і відповідність національної системи міжнародним нормам і стандартам.

1.2. Мета та завдання дисципліни

Наявність зазначених проблем обумовила мету дисципліни "Економіка праці й соціально-трудові відносини" — формування системи теоретичних і прикладних знань про категорії, поняття, механізми забезпечення продуктивної праці та розвитку соціально-трудових відносин в Україні.

Основними завданнями дисципліни є набуття студентами вмінь і навичок у галузі забезпечення ефективного використання ресурсів праці й моніторингу соціально-трудових відносин.

Закінчивши вивчення дисципліни, студенти повинні:

знати:

— специфічні риси функціонування ринку праці в Україні;

— сутність моніторингу соціально-трудової сфери;

— форми та системи оплати праці;

— особливості планування, організації та контролю оплати праці;

— вплив Міжнародної організації праці на розвиток соціально-трудових відносин;

вміти:

— організовувати виробничий процес з урахуванням усіх груп факторів зовнішнього та внутрішнього впливу;

— аналізувати форми та системи оплати праці з метою їх раціонального використання;

— приймати рішення щодо розподілу колективного заробітку та виробничих завдань;

— використовувати основи управління кадровим складом працівників та оцінювати їх кваліфікаційні якості;

— проводити атестацію робітників та визначати рівень їх кваліфікації.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Що вивчає дисципліна "Економіка праці й соціально-трудові відносини*'?

2. Які знання та навички повинні набути студенти після вивчення цієї дисципліни?