Історія грошей і банківництва - Скоморович І.Г. - Тема 2. ГРОШІ ТА БАНКІВНИЦТВО У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

У розвитку світової цивілізації особливе місце посідає давньогрецька культура. І хоча період існування цієї культури відносно невеликий, але й за цей час Стародавня Греція створила дивний сплав філософії, науки і мистецтва на базі демократичного суспільного управління.

У греків, на відміну від Стародавнього Сходу, не було централізованого управління, як не існувало єдиної Еллади (самоназва Греції) та єдиного народу. Від середини VIII ст. до н. е. почалось активне заснування окремих полісів, кожного зі своєю замкнутою фінансово-економічною системою. Міста-поліси то воювали між собою, то підписували мирні угоди, але торговельні, а потім і грошові зв'язки завжди залишалися.

Елліністична епоха на грецьких-землях закінчилася 146 р. до н. е., коли вони повністю перейшли під римське панування.

2.1. Виникнення та розвиток грошової системи

Про перші грецькі гроші стало відомо внаслідок досліджень наприкінці XIX ст. Г. Шліманом у 1822-1890 рр. найдавнішої грецької культури епохи бронзи - крито-мікенської (егейської) та англійським археологом А. Евансом крито-мінойської культури. Завдяки цим дослідженням було знайдено декілька тисяч глиняних табличок із записами, гирі, гроші, складські приміщення, печатки. Знайдені гроші мали незвичайну форму. Це - зливки різної ваги (29-37 кг) із клеймом, що імітували волові шкури (XVIII-XV ст. до н. е.); напевно, ці зливки дорівнювали ціні одного бика.

На підмурів'ї крито-мікенської культури почали розвиватися самостійні міста-поліси. Між ними існували товарно-грошові відносини, які здійснювалися через храми і ринки при них. Найбільш відомим і могутнім містом-державою Стародавньої Греції стали Афіни. Описи, інвентарі та посилання на них, що збереглися, висвітлюють облік ресурсів та особливості економіки. Як еквівалент вартості товару попервах використовували найрізноманітніші предмети - мушлі, шкури тварин (або й самих тварин), метал у вигляді зливків, дроту чи брусків, сіль, перець тощо. Для обчислень на лічильній дошці використовували камінці, які з розвитком товарного обміну набули значення грошових одиниць. Замість камінців поступово почали застосовувати металічні жетони, що стало передумовою для появи монет.

Монетні гроші стали видатним винаходом Стародавньої Греції. Науковці вважають, що за своїм значенням у розвитку економіки він прирівнюється до винайдення писемності. Вагові металеві гроші з-поміж інших видів грошей були найбільш надійними. Та лише монети стали універсальним еквівалентом в обміні і вартісним вимірником у бухгалтерії. Для неї винахід грошей із "твердим курсом" означав поворот від натурального обліку до узагальнюючого вартісного. Вони дозволяють узагальнювати різнорідні факти господарської діяльності, групувати облікові об'єкти та операції, одержувати системну економічну інформацію. Іншими словами, бухгалтер за сучасний аналітичний і синтетичний облік повинен бути вдячним Стародавній Греції та її банкірам.

Перші монети з'явились у Лідії, на східному узбережжі Середземного моря, на батьківщині легендарного Креза.1 Там у VII ст. до н. е. з електру почали карбувати перші гроші. їх появу більшість нумізматів пов'язують із царем Гігесом (685-652 рр. до н. е.). Перші лідійські статери важили від 13,93 до 14,29 г. Вони являли собою овальний (у формі бобу) шматочок металу. На монеті з одного боку відтискалося клеймо, яке гарантувало вагу і чистоту металу. Стародавні монети були повноцінними грошима, бо їхня вартість повинна була підтверджуватися вартістю металу і його вагою. Вже через 200 років, до кінця IV ст. до н. е. кожне грецьке місто карбувало свою монету.

Завдяки виникненню грошового обігу натуральне господарство поступово набувало рис товарного. Набирала сили торгівля, передусім посередницька. Держава регулювала торгівлю в цілому, встановлювала правила продаж і ціни на товари першої необхідності. Держава також контролювала ринки; перевіряла відповідність мір і ваг установленим.

Гроші у Стародавній Греції обожнювали. Там, де збиралися афінські філософи, у Строкатому портику на агорі в Афінах, крім статуї Іермеса височіла статуя богині миру Ейрени із хлопчиком Плутосом як символом нерозривного зв'язку Світу з Багатством.

Герої комедії Аристофана "Плутос" стверджували: "Всі за багатство моляться" або "Чесні голодують, а багаті неправедно збагатилися". Переказ про одного з грецьких мудреців Фалеса твердить, що він за астрономічними обчисленнями і комбінаціями передбачив великий урожай оливок. Задовго до збору врожаю Фалес орендував значну кількість маслобоєнь за дешевою ціною. Потім, за величезного попиту на них, здав в оренду за високою ціною і нажив великі гроші.

Однією з улюблених тем розмов була громадська каса Афін. Примітний вираз: "Навіть на смертному одрі афінянин простягає руку - за чайовими, звісно".