Економіка праці та соціально-трудові відносини - Іляш О.І. - Фонд оплати праці

Фонд оплати праці (ФОП) — сума коштів, яка створюється на підприємстві для оплати праці всіх категорій персоналу і включається до собівартості продукції.

Його поділяють па:

— погодинний ФОП — це всі види оплати праці за фактично відпрацьований час (людино-години). Він охоплює:

— зарплати, нараховані відповідно до тарифних ставок і відрядних розцінок;

— премії;

— доплати за інтенсивність та умови праці, роботу в нічний час, за керівництво бригадою, навчання учнів;

— надбавки за професійну майстерність;

— поденний ФОН — це оплата за час, відпрацьований у людино-днях, що охоплює:

— годинний фонд зарплати;

— доплату підліткам за скорочений робочий день;

— оплату перерв у роботі матерів, які годують дітей;

— місячний (річний )

ФОП — це весь фонд заробітної плати, нарахованої працівникам підприємства, який складається з:

— денного фонду зарплати;

— оплати чергових та додаткових відпусток;

— оплати за час виконання державних і громадських обов'язків;

— зарплати працівників, скерованих на навчання або у відрядження;

— доплат за вислугу років.

Плановий ФОП

Плановий ФОП — сума коштів, що виділяється для оплати праці працівників у запланованому періоді. Вихідними даними для його розрахунку є виробнича програма підприємства, чисельність працівників за окремими категоріями, відрядні розцінки, тарифні ставки, фонд робочого часу.

Практична реалізація планування ФОП здійснюється за допомогою диференційованих та укрупнених методів розрахунку. Студентам необхідно приділити увагу визначенню та дослідженню характеристик цих методів. Варто також зазначити, що планування ФОП здійснюється за категоріями працюючих (робітники, спеціалісти, службовці, керівники).

Диференційований метод розрахунку досить точний і дає достовірні результати про необхідний фонд заробітної плати; передбачає встановлення прямої (основної) зарплати, потім визначають фонд погодинний, поденний, місячний. Розрахунок фонду заробітної плати відбувається за елементами його структури за кожною категорією працюючих. Щодо окремих категорій працівників планується:

— ФОП робітників-підрядників на основі планової трудомісткості та визначеної середньої підрядної розцінки;

— ФОП погодинних робітників на основі середньої тарифної ставки за відпрацьований час;

— ФОП керівників, спеціалістів, службовців на основі штатного розкладу;

— ФОП непромислової групи на підставі затверджених штатних розкладів, посадових окладів, тарифних ставок у такий самий спосіб, як і фонд оплати праці аналогічних груп промислового персоналу.

Окремо планують ФОП за нормативами. При цьому в планових розрахунках використовують величину фонду оплати праці за попередній період з урахуванням фактичних фінансових можливостей та нормативу його приросту. Планування приросту ФОП пов'язують з показниками, які характеризують обсяги виробництва, зростання продуктивності праці, зниження витрат на одну гривню товарної продукції.

Укрупнений метод розрахунку передбачає проведення планування ФОП загалом по підприємству і ґрунтується на диференційованих обчисленнях.

Після встановлення фондів оплати праці визначається рівень середньої заробітної плати для всіх категорій працівників. Середню заробітну плату розраховують на основі планової чисельності визначених категорій працюючих і планових фондів їхньої оплати праці.

Необхідно зауважити, що в процесі планування середньої зарплати по підприємству загалом у неї включають усі виплати з фонду матеріального заохочення, за винятком засобів, спрямованих для надання матеріальної допомоги.

У практиці господарювання середню зарплату визначають двома способами:

— розподілом планового ФОП на планову чисельність працівників;

— розрахунково-аналітичним методом з урахуванням впливу окремих факторів (зростання продуктивності праці, скорочення втрат робочого часу, зміни питомої ваги окремих категорій працюючих, підвищення мінімальної заробітної плати, зміни умов праці тощо).

Особливість планування середньої заробітної плати полягає у встановленні правильного співвідношення між темпами росту продуктивності праці й середньої зарплати.

Таким чином, планування трудових показників забезпечує формування соціальної відповідальності адміністрації підприємства перед своїми працівниками і суспільством. Від якості планування трудових показників залежить соціальна ефективність трудової, кадрової, соціальної політики, яка здійснюється на підприємстві. Планування необхідне також для обґрунтування потреби в ресурсах, залучення всіх виробничих потужностей, усіх ланок виробництва товарів та послуг, а також для узгодження діяльності між різними підрозділами всередині підприємства і взаємодії з іншими підприємствами.