Історія грошей і банківництва - Скоморович І.Г. - Франція

На території Франції монета грошового типу була запроваджена 1266 р. емісією турських грошів - гро турнуа, що дорівнювали 12 турським денаріям. Вага цих монет складала близько 4,22 г високопробного срібла (проба 958/1000). Вони були еквівалентом соліда, який доти був тільки грошово-лічильною одиницею. На аверсі цих монет є зображення рівнораменного хреста, навколо якого містилася легенда, що складалася з двох частин: ім'я Й титул короля і вислів "BENEDICTUM SIT NOMEN DOMINI NOSTRI DEI IESU CHRISTI" ("Нехай буде благословенне ім'я Господа Бога нашого Ісуса Христа"). На реверсі гроша бачимо зображення турського замку, навколо якого легенда "TURONUS CIVIS", оточена поясом із 12 лілій. Турські гроші дуже швидко поширилися на території Франції та сусідніх держав - володінь Західної Німеччини, Нідерландів, Скандинавських держав, Англії.

Майже одночасно зі срібними монетами у Франції розпочалося карбування золотих номіналів нового зразка. У 1266 р. Людовік IX започаткував виробництво золотих деньє - екю вагою близько 4,2 г і вартістю 240 срібних деньє. Цей крок був спробою запровадження біметалізму на грошовому ринку. Але він виявився невдалим, і карбування золотих екю швидко припинилося. Лише 1290 р. король Філіпп IV налагодив регулярну емісію золотих монет. Ними стали роялдори вагою 3,53 г, що відповідало метрологічним показникам флорентійських флоринів. З 1296 р. розпочалась емісія массдорів, що важили близько 7,05 г. Це були найбільші золоті монети тогочасної Європи. Незабаром асортимент французьких золотих монет знову розширився. У 1303 р. на ринку з'явилися шездори. На аверсі цих монет містилося зображення короля, який сидів на оздобленому троні готичного типу. Вага цих монет також складала близько 7 г. За панування Філіпа IV емітували ще декілька видів золотих монет. Найбільш поширеними з них були мутондори (вагою близько 4,14 г) із зображенням пасхального агнця з хоругвою.

У 1360 р. у Франції розпочалась емісія золотих франків, що були призначені для викупу з англійського полону короля Іоана 11 Доброго під час Столітньої війни. Вони важили близько 3,88 г і дорівнювали ліврові, або 20 су (солідам). Назва монети походить від зображення на аверсі короля у вигляді вершника в рицарському обладунку з мечем у руці, навколо якого містилася легенда "FRANCORUM REX" ("Король франків"). Найбільш масово ця монета карбувалася за Карла V (1364-1380 pp.) та Карла VI І (1422-1461 pp.).

Англія

Першу монету грошового типу - гроут було відкарбовано за владарювання Едуарда І (1272-1307 рр.) у 1279 р. Вартість її складала 4 стерлінги, вага - 5,77 г. На аверсі містилося зображення увінчаної короною голови короля, на реверсі - хрест. Утім, лише 1351 р., за Едуарда 111 (1327- 1377 рр.) розпочалася масова емісія монет грошового типу. Саме тоді було проведено девальвацію стерлінга до 1, 17 г і відкарбовано гроути вартістю 4 стерлінги, а також півгроути. Ці монети у великій кількості виробляли монетні двори у Лондоні та Йорку аж до кінця XV ст.

Перші золоті пенні відкарбував у Лондоні 1257 р. король Генріх НІ (1216-1272 рр.). Вартість цих монет складала 20 стерлінгів, вага - 2,92 г. У 1265 р. постановою парламенту вартість золотого пенні було збільшено до 24 стерлінгів, що відповідало двом шилінгам або 1/10 англійського фунта. Оскільки ця монета не відповідала англійській монетній системі, а також через невигідне радіо, яке спричиняло вивіз англійських золотих монету країни континентальної Європи, вже 1267 р. карбування золотих пенні припинилося.

Постійне карбування англійських золотих монет розпочалося 1344 р. Саме тоді король Едуард III за французьким зразком випустив флорин вагою 6,998 г високопробного золота (проба 995/1000). Тоді ж було відкарбовано півфлорини й чвертьфлорини. Того ж року на грошовому ринку з'явився новий тип золотої монети під назвою нобль. Припускають, що цю монету було випущено на честь перемоги англійського флоту над французьким 22 липня 1340 р. у битві біля Слейсі. Вага цієї монети, що початково складала 8,86 г, з 1346 р. зменшилася до 8,33 г, аз 1350 р-до 7,97 г. В обігу перебували також пів- та чвертьноблі. На аверсі ноблів і півноблів було вміщено зображення короля в коронаційних шатах із мечем та гербовим щитом у руках, який стояв на кораблі (звідси походила російська назва цієї монети - корабельник).

У 1465 р. король Едуард IV (1461-1470, 1471-1483 рр.) відкарбував нобль вартістю 10 шилінгів із зображенням троянди на борту корабля, який дістав назву роузнобль. Емісія цих монет тривала аж до правління Якова І (1603-1625 рр.) і припинилася у 1619 р. Ці високоякісні, виконані на високому мистецькому рівні монети, що карбувались у великій кількості (щорічно близько 150 тис), дуже швидко поширилися на грошовому ринку країн Північної Європи. В окремих із них (Фландрії, Нідерландах і Данії) емітувались їхні наслідування.