Економіка торгівлі - Марцин B.C. - 2. Показники оптового товарообороту та мета їх аналізу. Методика аналізу плану оптового товарообороту

Основним показником оптової торгівлі є оптовий товарооборот. Залежно від суб'єкта (джерела) продажу товарів він поділяється на оптовий товарооборот виробників і оптовий товарооборот торгових організацій.

Залежно від використання товарних ресурсів за призначенням, оптовий товарооборот набуває трьох видів:

— продаж товарів роздрібним, промисловим підприємствам, а також на експорт;

— внутрішньо-системний продаж (одні оптові підприємства іншим);

— міждержавний продаж товарів на основі урядових угод.

Залежно від організації товаропросування, оптовий товарооборот поділяють на складський і транзитний.

При складському товарообороті товари відвантажуються зі складів оптових баз, де вони зберігаються і комплектуються в широкий торговий асортимент.

При транзитному товарообороті товаропросування відбувається безпосередньо в роздрібну торгову мережу оптовим покупцем, обминаючи склади оптових баз. Транзитний товарообіг, у свою чергу, поділяється на оплачений і неоплачений (організований без участі в розрахунках, тобто коли оптова база тільки організовує рух товарів, укладає угоди, уточнює специфікації та реквізити покупців, контролює терміни відвантаження, а розрахунки відбуваються між постачальником і одержувачем товарів). Обидва види оптового товарообороту (складський і транзитний) мають свої переваги і недоліки.

Складський товарооборот необхідний і доцільний при доставці товарів складного асортименту, коли потрібне складське накопичення широкого торговельного асортименту товарів, комплектування невеликих партій товарів відповідно до розміру магазинів і регулярна доставка їх у роздрібну мережу. Але це занадто дорогий спосіб товаропросування, і тому потрібно, щоб на шляху до роздрібної торгової мережі товар проходив не більше, ніж одну оптову ланку.

Транзитний товарооборот скорочує час переміщення товарів, тобто зменшує витрати на вантажно-розвантажувальні роботи та утримання складської мережі, а також потребу у складських приміщеннях. Але транзитну норму відвантаження (вагон, контейнер, автомобіль) не кожен магазин може викупити і прийняти. На даному етапі ця економічна форма товаропросування зведена до мінімуму. Враховуючи той факт, що транзит звужує асортимент, економічно правильно він застосовується щодо товарів простого асортименту і товарів місцевого виробництва.

Отже, показниками оптового товарообороту виступають:

1. Обсяг товарообороту в сумі, в тому числі складський і транзитний. Всі якісні показники обчислюються відносно оптового товарообороту з участю в розрахунках (тобто складський оборот плюс оплачений транзит).

2. Співвідношення роздрібного і оптового товарообороту (коефіцієнт ланковості товаропросування), що застосовується для оцінювання вкладу оптової торгівлі в роздрібний товарооборот. Коефіцієнт ланковості товаропросування розраховується шляхом зіставлення валового і роздрібного товарообороту (оптовий плюс роздрібний товарооборот, розділений на роздрібний товарооборот). Він показує кількість оптових та роздрібних ланок на шляху від виробника до покупця.

3. У системі споживчої кооперації застосовується показник процентного відношення оптово-складського товарообороту до роздрібного, який показує частину товарів, що пройшли на шляху до покупця через оптові бази і склади.

4. Для оптової торгівлі характерним є показник рівня централізованої доставки товарів силами постачальників і за їхні кошти. Він розраховується як частка від ділення суми товарів, що продані й доставлені централізовано, на суму оптово-складського обороту і визначається у відсотках, показуючи частку централізованої доставки.

Централізовану доставку на цьому етапі забезпечують промислові підприємства, доставляючи у магазини хліб, молоко та інші товари з обмеженим терміном зберігання, а також бази і склади споживчих товариств та райспоживспілок. Через обмеженість фінансових ресурсів цей прогресивний спосіб доставки товарів застосовують лише бази райспоживспілок.

Світовий досвід підтверджує, що за централізованою доставкою— майбутнє, оскільки при цьому ефективно використовуються транспортні засоби, скорочуються витрати часу і коштів.

Основна мета аналізу оптового товарообороту—визначити, як оптова база виконує покладені на неї функції зі збуту товарів виробника і забезпечення товарами роздрібної торгової мережі. Особливістю аналізу оптового товарообороту є проведення його у зіставленні з роздрібним товарооборотом зони, яку обслуговує база.

У процесі аналізу розраховуються такі показники, як і при аналізі роздрібного товарообороту: відсоток виконання плану, темпи зростання товарообороту у діючих і порівняльних цінах. Розраховуються також і такі показники, які властиві тільки оптовій торгівлі. Методика аналізу оптового товарообороту така (табл. 8):

Таблиця 8. Методика аналізу оптового товарообороту (тис.)

Загальна криза неплатежів, відсутність оборотних коштів і значний податковий тягар не сприяють розвитку як оптового, так і роздрібного товарообороту.

При аналізі оптового товарообороту важливим є аналіз співвідношення оптово-складського і роздрібного товарообороту. Початок такого аналізу вимагає інформації про структуру товарообороту.

На загальне співвідношення оптово-складського і роздрібного товарообороту впливає структура товарообороту і коефіцієнт ланковості окремих груп товарів. Такий аналіз здійснюється за такою формою (табл. 9).

Зміна структури товарообороту, а саме збільшення частки продтоварів, зменшує співвідношення оптово-складського товарообороту до роздрібного. Аналізуючи оптовий товарооборот асортименті, перевіряють виконання планів за кожною групою, зіставляють оптово-складський

Таблиця 9. Аналіз структури товарообороту і коефіцієнта ланковості окремих груп товарів

товарооборот із транзитним і роздрібним товарооборотом, визначають тенденції розвитку обороту за кілька років, встановлюють питому вагу кожної групи товарів у загальному обсязі оптово-складського товарообороту. У результаті проведеного аналізу виявляються недоліки у торгівлі окремими групами товарів, вивчаються умови, що спричинили негативний вплив на оптовий продаж, розробляються рекомендації щодо розвитку оптової торгівлі.

Окремим напрямом аналізу є аналіз товарних запасів у сумі і в днях обороту відповідно до нормативу, рівномірності розміщення в роздрібній мережі. Важливим тут є аналіз швидкості обігу запасів, оскільки вона впливає на фінансові показники та платоспроможність підприємств і організацій.

При розрахунках товарних запасів у днях на конкретну дату або швидкості обігу за звітній період користуються такою ж методикою, як і в роздрібній торгівлі. Особливістю є сума товарообороту, яку беруть до уваги при проведенні розрахунків. Для визначення одноденного товарообороту оптової бази береться оптово-складський і дрібнооптовий товарооборот, оскільки він фіксує продаж товарів зі складів бази. Якщо має місце наявність понаднормативних запасів або сповільнення товарообороти ості, то слід глибоко вивчити внутрішньо-групову структуру запасів і відповідність їх попиту населення.

При аналізі слід виявити зайві запаси, що не користуються попитом через велику кількість або недостатню якість, а також такі, що втратили якість через тривалий термін зберігання.

Більш глибокого аналізу потребує вивчення чинників (складових), що сповільнюють швидкість обігу товарів: зростання цін на товари, спад купівельної спроможності населення, зростання маси конкурентоспроможних товарів закордонного виробництва, недоліки реклами товарів, відсутність відповідної упаковки тощо.

Аналіз надходження товарів на оптову базу проводиться на двох якісних рівнях. На першому рівні працівники комерційних служб проводять оперативний аналіз, у ході якого дається оцінка ступеня виконання укладених з постачальниками угод за кількістю, якістю й асортиментом поставлених товарів і термінів поставок. У разі порушення умов угоди проводяться оперативні заходи щодо перевірки якості, відмови від оплати, повернення товарів постачальникам і пред'явлення штрафних санкцій згідно з чинним законодавством.

На другому рівні економічний аналіз звітних даних надходження товарів, узгоджених із запасами і товарооборотом, здійснюють економісти оптових баз. Він передбачає дослідження виконання плану постачань у розрізі товарних груп, за постачальниками, термінами і обсягами постачань. Досліджується вплив ритмічності надходжень товарів на товарооборот, вживаються заходи щодо стабілізації поставок із відстрочкою платежу, розробляються рекомендації щодо встановлення довгострокових зв'язків із виробниками товарів.

У результаті проведеного аналізу розробляються заходи щодо вдосконалення торгівлі й розвитку оптового товарообороту з урахуванням ліквідації всіх виявлених недоліків, стимулюючи досягнення кращих показників на окремих ланках.