Загалом визначальною характеристикою основних типів суспільства (і економіки) є характеристика а погляду економічної власності, насамперед власності на засоби виробництва. За таким підходом виокремлюють первіснообщинний, рабовласницький, феодальний та інші типи суспільства, а відповідно й економіки. Внаслідок поєднання різних типів сучасної економіки може розвиватись змішана економіка.
Пріоритет критерію економічної власності визначають такі обставини:
1) власність як багатопланова соціологічна категорія відображає майже весь спектр відносин, у які вступають між собою індивіди, колективи, класи, держави та інші суб'єкти, найважливішими серед яких є економічні;
2) від типу економічної власності (на засоби виробництва, результати праці, управління власністю тощо) залежить економічний прогрес суспільства, формування найпотужніших стимулів до праці, різні моделі управління суспільством;
8) всебічний розвиток людини передбачає не лише прогрес людини-працівника, а й прогрес людини-власника.
Проти такої характеристики не заперечують окремі західні учені (американський соціолог Д. Белл), зазначаючи при цьому, що критерієм розмежування у К. Маркса є вісь власності. Р. Вітлі найважливішим виміром економіки визначає власність, Д. Белл цей критерій вважає недосконалим.
Проте така схема характеризує здебільшого держави Західної Європи і не поширюється на Китай, Індію та інші країни.
Конкретизацією критерію власності є наявність і ступінь розвитку товарно-грошових відносин. За цими критеріями розрізняють натуральне виробництво, товарне виробництво, ринкову економіку, вільну ринкову економіку, регульовану ринкову економіку.
Якщо регулювання економіки здійснюють здебільшого адміністративними методами, її називають адміністративно-командною. Такий критерій класифікації другорядний щодо типу власності, оскільки саме на тотальному одержавленні власності, як було в СРСР, базується адміністративний тип регулювання економікою.
Важливими є критерії, що характеризують тип економічної власності й технологічний спосіб виробництва. їх поєднання також формує первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний та соціалістичний суспільні способи виробництва.
Крім вказаних критеріїв класифікації економічних систем, існують критерії розмежування сучасних моделей соціально-економічного розвитку. До них належать співвідношення:
1) основних типів і форм власності і відповідних секторів економіки;
2) основних типів економічних інтересів і класів, соціальних верств і груп, які ставлять за мету передусім економічні інтереси й підтримують форми власності;
3) централізованих і децентралізованих форм державної власності (до децентралізованих належать муніципальна, регіональна, комунальна), демократичних і бюрократичних методів управління та контролю за цими формами власності;
4) ринкових важелів саморегулювання економічної системи (через механізм вільної конкуренції, лібералізацію цін тощо) і державного регулювання;
5) таких інститутів, як ринок, корпорація і держава;
6) економічної і соціальної ефективності;
7) ринкових й централізованих методів розподілу ресурсів і доходів;
8) демократичних і бюрократичних методів національного планування.
Відповідно до цих критеріїв розрізняють лібералізовану, змішану, соціально орієнтовану ринкову економіку, державно-корпоративний капіталізм, народну економіку та ін.
Проведений аналіз дає змогу охарактеризувати деякі моделі за різними критеріями (за переважання критерію власності).
Сутність ринкової та соціально-ринкової економік.
Соціально-ринкове господарство.
Сучасне застосування терміна "ринкова економіка".
Причини виникнення регульованої ринкової економіки та головні функції держави.
Сутність та структура господарського механізму.
Соціально-економічні моделі майбутньої та перехідної економіки
Змішана економіка — модель сучасної перехідної економіки.
Народна економіка — найдосконаліша модель майбутнього розвитку суспільства.
Концепція постіндустріального суспільства — технократична модель майбутньої цивілізації.