Економічний аналіз - Грабовецький Б.Є. - 6.5. Маржинальний аналіз

В зарубіжних країнах для оптимізації прибутку і аналізу витрат використовується система "директ костінг", яку також називають - "системою управління собівартістю" або "системою управління підприємством".

Система "директ костінг" є атрибутом ринкової економіки. Головна увага в цій системі приділяється дослідженню поведінки витрат ресурсів в залежності від зміни обсягів виробництва, що дозволяє гнучко і оперативно приймати рішення для нормалізації фінансового стану підприємства.

Найбільш важливі аналітичні можливості системи "директ костінг": оптимізація прибутку і асортименту виготовленої продукції, визначення ціни на нову продукцію; розрахунки варіантів зміни виробничої потужності підприємства тощо. Розподіл витрат на постійні і змінні є першою особливістю системи "директ костінг"; другою особливістю є об'єднання управлінського І фінансового аналізу.

Таблиця 6.5

Аналіз прибутку від реалізаціїї окремих видів продукції

Маржинальний дохід являє собою різницю між виручкою від реалізації і змінними витратами або суму постійних витрат і прибутку, тобто:

де МД — маржинальний дохід;

Р — виручка від реалізації;

ЗВ — змінні витрати;

ПВ — постійні витрати;

П — прибуток.

Із формули випливає:

Для визначення суми прибутку замість маржинального доходу використовується добуток виручки від реалізації і питомої ваги маржинального доходу в ній:

Тоді:

де d_мл — питома вага маржинального доходу у виручці від реалізації.

Остання формула використовується тоді, коли необхідно проаналізувати прибуток від реалізації декількох видів продукції.

При аналізі прибутку від реалізації одного виду продукції можна використати модифіковану формулу визначення прибутку, якщо відомі кількість проданої продукції (q) і ставка маржинального доходу (МДс) в ціні за одиницю продукції:

Звідси:

де Ц — ціна за одиницю продукції.

Формула (6.7) дозволяє провести факторний аналіз зміни прибутку під впливом змін окремих факторів, зокрема, кількості виготовленої продукції; цін на одиницю продукції; змінних і постійних витрат.

За допомогою методу ланцюгових підстановок оцінимо вплив зазначених вище факторів на зміну прибутку від реалізації продукції. Аналогічну методику можна використати для аналізу виготовленої продукції.

Розглянемо приклад факторного аналізу для продукції А. Проміжні розрахунки наведені в табл. 6.6

Таблиця 6.6

Аналіз маржинального доходу та його складових

За методом ланцюгових підстановок:

Загальна зміна прибутку у порівняні з планом:

в тому числі під впливом змін: — обсягу реалізації

— ціни на продукцію

— змінних витрат

— постійних витрат

Балансова перевірка:

Якщо потрібно проводити аналіз прибутку багатономенклатурного виробництва, то крім зазначених факторів, що впливають на зміну прибутку, слід врахувати вплив структури реалізованої продукції.

Після певних перетворень факторна система набуває такого вигляду:

де d_і — питома вага кожного виду продукції у загальній сумі виручки.

6.6. Аналіз рівня беззбитковості

Під рівнем (точкою) беззбитковості або окупності витрат вважається такий обсяг реалізованої продукції, при якій виручка від реалізації дорівнює її повній собівартості, тобто відсутні як прибутки, так і збитки.

Для визначення точки беззбитковості використовується графічний і алгебраїчний методи.

Для побудови графіка або проведення розрахунків використовується така інформація:

— постійні витрати (ПВ);

— змінні витрати (ЗВ);

— змінні витрати на одиницю реалізованої продукції( ЗВ');

— загальні витрати (В);

— обсяг продукції у натуральному вимірі (q);

— вартість реалізованої продукції (Р).

На рис. 6.1 наведений графічний метод визначення точки беззбитковості. За допомогою цього графіка, якщо дотримуватися точної шкали, можна оцінити різні варіанти обсягів реалізації продукції і визначити ступінь їх прибутковості.

Рис. 6.1. Графік визначення точки беззбитковості

Однак спроби визначити точки беззбитковості передбачають ряд допущень, які потрібно враховувати при їх застосуванні, зокрема:

— незмінність постійної частини витрат за будь-якого обсягу виробництва, що проблематично;

— незмінність змінних витрат на одиницю продукції;

— незмінні ціни;

— виробництво одного виду або якісно однорідної продукції.

При алгебраїчному способі визначення обсягу виробництва (реалізації), достатнього для покриття затрат, використовувати такі формули:

або

де q — виробництво продукції у натуральному вимірі;

р — ціна за одиницю продукції;

ЗВ' — змінні витрати на одиницю продукції.

Звідси, обсяг виробництва у натуральному вимірі, який забезпечує рівність вартості продукції і затрат на її виготовлення, розраховується за формулою:

Формулу можна також подати у такому вигляді:

де МД' — маржинальний (граничний ) дохід на одиницю продукції.

Маржинальний дохід, а також формули для визначення точки беззбитковості дозволяють використати їх для вирішення низки управлінських завдань, зокрема:

— визначити обсяг виробництва продукції у точці беззбитковості;

— оцінити вірогідно очікуваний прибуток за наперед заданим обсягом виробництва продукції;

— визначити, який повинен бути обсяг виробництва задля отримання бажаного прибутку.

Для отримання бажаного прибутку необхідний обсяг виробництва розраховується за такою формулою:

Скориставшись наведеними вище формулами та даними табл. 6.6 за плановий період, розглянемо можливість реалізації зазначених вище управлінських завдань.

Для розрахунку обсягу виробництва у точці беззбитковості використаємо формулу:

Отже, при виробництві 311 од. виробів чистий дохід (виручка) від реалізації продукції буде дорівнювати повній собівартості продукції і, відповідно, прибуток буде нульовим.

Припустимо, що керівництво підприємства планує довести обсяг виробництва виробів до 600од. Для визначення очікуваного прибутку скористаємося формулою, провівши відповідні перетворення:

Підприємство ставить за мету отримати прибуток в обсязі 70 тис. грн. Щоб визначити, до якого рівня довести обсяг виробництва у натуральному вимірі, можна використати формулу:

Якщо у формулі використовуються вартісні показники, то вона дозволяє визначити поріг рентабельності, тобто суму виручки, яка необхідна для того, щоб покрити всі витрати. Прибутку в такому випадку не буде, не буде і збитків, а рентабельність продукції дорівнюватиме нулю.

На підставі порогу рентабельності можна визначити запас фінансової стійкості (ЗФС):

Таким чином, маржинальний аналіз надає керівництву великі можливості щодо гнучкості прийняття управлінських рішень.