З історії розвитку світової економіки відомі такі періоди її розвитку, які супроводжуються процесами інфляції і дефляції. Якщо дефляція в окремих країнах епізодична, то інфляція має постійний характер і уникнути її практично неможливо. Під інфляцією розуміють процес підвищення загального рівня цін в економіці країни або рівноцінного зниження купівельної спроможності грошей. Протилежним до інфляції процесом е дефляція. Практично інфляція виникає внаслідок появи в обігу надмірної кількості паперових грошей, які не мають товарного покриття або у зв'язку зі скороченням товарної маси за незмінного грошового обігу. Це призводить до зниження реальних доходів населення, розбалансування внутрішнього і зовнішнього ринків, посилення стихії неконтрольованого підприємництва тощо. Головними причинами інфляції є: порушення пропорцій у сфері виробництва та обігу, неефективна бюджетна І монетарна політика, високий рівень тіньової економіки тощо.
З огляду на те, що ознакою інфляції є не зміна цін на окремі види товарів, а їх підвищення на всю групу товарів, які визначають життєвий рівень населення, при аналізі інфляційних процесів використовують агрегатний індекс цін:
де і = 1,2,...(л — види товарів, що приймаються для оцінки інфляційних процесів;
ті — обсяг фактичної реалізації товарів і-ї групи, од.;
Ц0 і Цх — фактична ціна товарів відповідної групи у базовому і звітному періодах відповідно, грн.
Для приведення економічних показників у зіставний вид з урахуванням рівня інфляції проводиться переоцінка за коливаннями цін на товари і за коливаннями курсів валют.
Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО 15 "Інформація, що відображає вплив зміни цін") передбачено дві методики переоцінки за коливанням цін на товари: GPL (General Price Level Accounting) і CCA (Current Cost Accounting). Перша з них (GPL) має назву "Методика оцінки об'єктів бухгалтерського обліку в грошових одиницях однакової купівельної спроможності" і передбачає періодичний перерахунок активів та зобов'язань підприємства з використанням загального індексу цін. З метою врахування особливостей впливу інфляції на різні активи їх поділяють на монетарні і немонетарні. Переоцінена вартість монетарних активів відображається за номіналом (собівартістю), а немонетарних — перерахунками початкової вартості на загальний індекс цін.
Друга методика ССА "Методика переоцінки об'єктів бухгалтерського обліку у поточну вартість" передбачає подання інформації про активи у поточній оцінці, використовуючи три методи визначення поточної вартості об'єкта:
• за ціною можливої реалізації активів;
• відновною вартістю;
: • економічно виправданими витратами. Аналітичне забезпечення фінансового менеджменту, яке передбачає врахування інфляційних процесів, стосується таких сфер:
• фінансове планування;
• кредитна діяльність;
• інвестиційна діяльність;
• управління розрахунками.
У системі фінансового планування проблема інфляції стає найбільш вагомою під час розрахунку грошових потоків та розподілу прибутку. Аналізуючи динаміку грошового потоку, слід враховувати вплив інфляції шляхом застосування модифікованого коефіцієнта дисконтування (т), який враховує поправку на очікуваний рівень інфляції (/), тобто:
де Тт — модифікований коефіцієнт дисконтування.
Провідним напрямом управління грошовими потоками є прискорення їх обороту, вкладання вільних коштів у перспективні проекти або нерухомість, максимальне залучення позикових коштів і мінімізація позик та кредитів іншим.
Крім того, під час інфляції зростає потреба у додаткових коштах, особливо для реалізації стратегічних рішень. У таких випадках пріоритетними є збільшення обсягу власних вкладень (з прибутку та інших джерел), досягнення прискореної амортизації, розширення акціонерної діяльності та пошук варіантів дострокового кредитування. Аналітичні розрахунки у кожному з варіантів слід проводити з урахуванням як загального індексу цін, так і часткових змін індивідуальних індексів.
В умовах інфляції збільшується загроза зростання банківського відсотка на отримання кредиту, що передбачає переоцінку кредитоспроможності з урахуванням очікуваного приросту відсоткової ставки. Тут граничним рівнем очікуваного залучення кредитів відносно зміни відсоткової ставки буде прогнозний рівень рентабельності капіталу.
Інфляція також суттєво впливає на здійснення операцій з цінними паперами, які забезпечують необхідну ліквідність підприємства, створюють додатковий інвестиційний ресурс та формують приріст прибутку. Щоб зменшити ризики цих операцій у зв'язку зі зростанням інфляції, доцільно диверсифікувати портфель цінних паперів та забезпечити його хеджування.
В умовах інфляції особливої уваги потребує аналітичне забезпечення управління розрахунками підприємства. Це стосується насамперед дебіторської заборгованості, фінансові втрати від якої зростають пропорційно до зростання рівня інфляції. Це зумовлюється знеціненням повернутих боржниками коштів та іммобілізацією оборотних активів, вартість яких також зростає. Під час обґрунтування різноманітних заходів, які стосуються управління дебіторською заборгованістю, необхідно врахувати падіння купівельної спроможності грошей. Коефіцієнт падіння купівельної спроможності грошей (#пкс) розраховується за формулою
де І а. — загальний індекс цін.
Інфляційні процеси характеризуються нерівномірністю і непередбачуваністю, що зумовлює постійний моніторинг фінансового середовища і оперативне регулювання грошових потоків.
9.1. Зміст політики економічного зростання
9.2. Аналіз та оцінка ймовірності банкрутства
9.3. Аналіз ділової активності суб'єктів господарювання
9.4. Методика порівняльної рейтингової оцінки економічного зростання суб'єктів господарювання