Економічний аналіз діяльності підприємства - Савицька Г.В. - 3.4. Аналіз якості виробленої продукції

Узагальнюючі, індивідуальні і непрямі показники якості продукції. Завдання аналізу. Способи узагальненого оцінювання виконання плану з якості продукції: бальний метод, середній коефіцієнт сортності, середньозважені ціни у зіставних умовах. Методика розрахунку впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства. Причини зниження якості продукції.

Важливим показником діяльності промислових підприємств е якість продукції. Підвищення його - одна із форм конкурентної боротьби, завоювання і втримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку не лише за рахунок обсягу продажів, а й за рахунок вищих цін.

Якість продукції - це поняття, яке характеризує параметричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації та уніфікації, надійність і довговічність. Розрізняють узагальнюючі, індивідуальні і непрямі показники якості продукції, і

Узагальнюючі показники характеризують якість усієї виробленої продукції незалежно від її виду і призначення:

а) частка нової продукції в загальному її випуску;

б) частка продукції вищої категорії якості;

в) середньозважений бал продукції;

г) середній коефіцієнт сортності;

д) частка атестованої і не атестованої продукції;

е) частка сертифікованої продукції;

є) частка продукції, що відповідає світовим стандартам;

ж) частка продукції, що експортується, у тому числі у високо-розвинуті промислові країни.

Індивідуальні (одиничні) показники якості продукції характеризують одну із її властивостей:

а) корисність (жирність молока, зольність вугілля, вміст заліза в руді, вміст білка в продуктах харчування);

б) надійність (довговічність, безвідмовність у роботі);

в) технологічність, тобто ефективність конструкторських і технологічних рішень (трудомісткість, енергомісткість);

г) естетичність виробів.

Непрямі показники - це штрафи за неякісну продукцію, за обсяг і частку забракованої продукції, за частку продукції, на яку надійшли рекламації від покупців, за втрати від браку і т. ін.

Перше завдання аналізу - вивчити динаміку перелічених показників, виконання плану їх рівня, причини зміни їх і дати оцінку роботи підприємства за рівнем якості продукції.

Як видно із табл. 3 .10, за звітний рік на підприємстві проведено певну роботу для поліпшення якості продукції та підвищення її конкурентоспроможності, про що свідчить збільшення частка продукції вищої категорії якості і продукції, що експортується.

Таблиця ЗЛО. Аналіз узагальнюючих показників якості продукції

За продукцією, якість якої характеризують сортом або кондицією, визначають частку продукції кожного сорту (кондиції) в загальному обсязі виробництва, середній коефіцієнт сортності, середньозважену ціну виробу у зіставних умовах. Оцінюючи виконання плану за першим показником, фактичну частку кожного сорту в загальному обсязі продукції порівнюють з плановою, а для вивчення динаміки якості - з даними минулих періодів.

Середній коефіцієнт сортності можна визначити за відношенням вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції за ціною І сорту (табл. 3.11).

&#*- увп_жц_іс '

Таблиця 3.11. Аналіз якості продукції

Звідси коефіцієнт сортності:

o у базисному періоді - 0,833 (28 800 : 34 560);

o у звітному періоді - 0,908 (27 468 : ЗО 240).

Індекс зростання якості продукції - 1,09 (0,908 : 0,833).

Друге завдання аналізу - визначення впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства: на випуск товарної продукції (д 777), на виручку від реалізації продукції (Д в) і прибуток (Д Я). Розрахунок виконують так:

д777 = (Ці-Цо)КВЛ_і;

ав = щ_г-ц₀)урп₁і

ДЯ = [№ - До) урщ] - цс_г - с₀) o урпіі,

де До і Ці - відповідно ціна виробу до і після зміни якості;

Со і Сі - відповідно рівень собівартості виробу до і після зміни якості;

увп - кількість виробленої продукції підвищеної якості;

урп - обсяг реалізації продукції підвищеної якості.

Якщо підприємство випускає продукцію за сортами і відбулася зміна сортового складу, то спершу необхідно розрахувати, як змінилися середньозважена ціна і середньозважена собівартість одиниці продукції, а потім за наведеними вище алгоритмами визначити вплив сортового складу на випуск товарної продукції, на виручку і прибуток від її реалізації.

Розрахунок впливу сортового складу продукції на обсяг її виробництва у вартісному вираженні можна здійснити за одним із чотирьох способів, описаних у попередньому параграфі, які за* стосовують для аналізу структури виробництва продукції. Виконаємо цей розрахунок за методом абсолютних різниць: зміну частки за кожним сортом (Д¥,) треба помножити на ціну відповідного сорту (-Ці), а результати додати. Отриману зміну середнього рівня ціни треба помножити на загальний фактичний випуск продукції цього виду в натуральному вираженні (КВ/7_загд).

АДс_ОРт=І(А*гДіо); >

ЛВЛ_сорт = ДЦ_сорт -УВП_шгЛ.

Як видно із табл. 3.12, у зв'язку із підвищенням якості продукції (збільшення частки продукції І сорту і зменшення відповідно частки продукції П і III сорту) середня ціна реалізації виробу А вища від планової на 450 грн, а вартість усього фактичного випуску - на 2268 тис. грн (450 грн * 5040 туб).

Таблиця 3.12. Вплив сортового складу продукції на обсяг випуску виробу А у вартісному вираженні

Аналогічно визначають зміну середнього рівня собівартості виробу за рахунок зміни сортового складу (Л С^^):

ДС_едІ№=£(Д7гС₍о).

Після цього можна визначити вплив зміни сортового складу на суму прибутку:

ДЯ_сорт = (ДІ(_СОрт-ДС_СОр_Т) ■ КРЯаагл,

де Д Дсорт - зміна середнього рівня ціни за рахунок сортового складу;

Д С_сорт - зміна середнього рівня собівартості виробу за рахунок сортового складу;

УРП_ЯйгЛ - фактичний загальний обсяг реалізації продукції звітного періоду в натуральному вираженні.

Такі розрахунки роблять для всіх видів продукції, за якими встановлено сорти, після чого результати узагальнюють.

Непрямим показником якості продукції є брак. Він поділяється на виправний і невиправний, на внутрішній (виявлений на підприємств) і на зовнішній (який виявили покупці). Випуск браку веде до підвищення собівартості продукції, зменшення обсягу товарної і реалізованої продукції, до зниження прибутку і рентабельності.

У процесі аналізу вивчають динаміку браку за абсолютною сумою і часткою у загальному випуску товарної продукції; визначають втрати від браку:

тис. грн

1. Собівартість забракованої продукції 500

2. Витрати на усунення браку 80

3. Вартість браку за ціною можливого використання 150

4. Сума вирахувань з винуватих осіб 10

5. Втрати від браку (п. 1 + п. 2 - п. З - п. 4) 420

Для визначення втрат товарної продукції необхідно знати фактичний рівень рентабельності. У нашому прикладі вартість товарної продукції в діючих цінах становить 104 300 тис. грн, а ЇЇ собівартість - 84 168 тис. грн. Звідси фактичний рівень рентабельності дорівнює +23,9 % ((104 300 - 84 168): 84 168 o 100). Це означає, що фактичний рівень ціни вищий від собівартості продукції в 1,239 раза. Втрати ж товарної продукції дорівнюють 520,4 тис. грн (420* 1,239), або 0,5 % від вартості фактичного випуску.

Потім вивчають причини зниження якості і допущеного браку продукції за місцями виникнення та центрами відповідальності і розробляють заходи для усунення їх. Основними причинами зниження якості продукції є погана якість сировини, низький рівень технології, організації виробництва і кваліфікації робітників, аритмічність виробництва тощо.