Економічний аналіз діяльності підприємства - Савицька Г.В. - 4.7. Аналіз фонду заробітної плати

Факторні моделі зміни прибутку на одного працівника. Методика розрахунку їхнього впливу.

Велике значення для оцінювання ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві в умовах ринкової економіки має показник рентабельності персоналу (відношення прибутку до середньорічної чисельності промислово-виробничого персоналу).

Прибуток від операційної діяльності

Рп--7;-г---:--100.

Середньооблікова чисельність

операційного персоналу

Зв'язок цього показника з рівнем продуктивності праці можна подати так:

Р ^П - П ЧД ВП _ _{р ч #рв}

де Рп - рентабельність персоналу;

п - прибуток від реалізації продукції;

чвп - середньооблікова чисельність виробничого персоналу;

ЧД - чистий дохід від реалізації продукції;

вп - вартість випуску продукції в діючих цінах;

Р₀б - рентабельність обороту;

Чт - частка реалізованої продукції у загальному обсязі випуску продукції;

рв - середньорічний виробіток продукції на одного працівника у поточних цінах.

Схематично цей взаємозв'язок можна подати, як на рис. 4.2.

За даними моделі і даними табл. 4.9 можна визначити, як змінився прибуток на одного працівника за рахунок: а) продуктивності праці (середньорічного виробітку):

ДР_п=ДРВ¥рп_вРов. =

= (+36,33) 0,9922 18,79 :100 = +6,77 тис. грн;

Рис. 4.2. Структурно-логічна факторна модель рентабельності персоналу

Таблиця 4.9. Дані для факторного аналізу рентабельності персоналу

б) частки реалізованої продукції в загальному її випуску:

ДР_п=РВ₁.Д¥р_ПРобо =

= 516,33 (-0,034) 18,79 :100 = -3,30 тис. грн;

в) рентабельності продажів:

= 516,33 0,9581 o (+0,51): 100 = +2,53 тис грн.

Разом +6,00 тис. грн.

Ця модель зручна ще й тим, що дає змогу ув'язати фактори зростання продуктивності праці з темпами зростання рентабельності персоналу. Для цього зміну середньорічного виробітку продукції за рахунок і-го фактора (див. табл. 4.6) треба помножити на базову частку реалізованої продукції в загальному ЇЇ випуску і на базовий рівень рентабельності обороту.

Із табл. 4.10 видно, як змінився прибуток на одного працівника за рахунок факторів, що формують рівень середньорічного виробітку промислово-виробничого персоналу. Від'ємний результат впливу окремих факторів можна розцінювати як невикористаний резерв підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві.

Таблиця 4.10. Розрахунок впливу факторів зміни річного виробітку на рівень рентабельності персоналу

Продовження табл. 4.10

4.7. Аналіз фонду заробітної плати

Значення і завдання аналізу. Визначення абсолютного і відносного відхилення у фонді заробітної плати. Причини змінювання змінноїі постійної зарплати. Аналіз рівня оплати праці персоналу підприємства з урахуванням інфляції. Вивчення співвідношен няміж темпами зростання продуктивності праці і рівняй оплати.

Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівня продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв'язку з оплатою праці. Зі зростанням продуктивності праці утворюються реальні передумови для підвищення рівня її оплати. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати так, щоб темпи зростання продуктивності праці обганяли темпи зростання її оплати. Тільки за таких умов утворюються можливості для нарощування темпів розширеного відтворення.

У зв'язку з цим аналіз використання коштів на оплату праці на кожному підприємстві має велике значення. У процесі його слід проводити систематичний контроль за використанням фонду заробітної плати (оплати праці), виявляти можливості економії коштів за рахунок зростання продуктивності праці і зниження трудомісткості продукції.

о>онд заробітної плати згідно з чинною інструкцією органів статистики включає не лише фонд оплати праці, що належить до поточних витрат підприємства, а й виплати за рахунок коштів соціального захисту і чистого прибутку, що залишається в розпо-

рядженні підприємства. Відомості про використання коштів, які спрямовуються на споживання, подано в табл. 4.11.

Таблиця 4.11. Аналіз використання коштів, що спрямовуються на споживання

Продовження табл. 4.11

Найбільшу частку в складі коштів, використаних на споживання, становить фонд оплати праці, що включається в собівартість продукції.

Приступаючи до аналізу використання фонду заробітної плати, що включається в собівартість продукції, передовсім необхідно розрахувати абсолютне і відносне відхилення фактичної його величини від планової.

Абсолютне відхилення (АФЗП_аь_с) визначають порівнянням фактично використаних коштів на оплату праці у звітному періоді (ФЗП) з базовою величиною фонду заробітної плати (ФЗПо) У цілому по підприємству, виробничих підрозділах і за категоріями працівників:

ЬФЗП_а6с = ФЗП_Х - ФЗЩ = 21 465 - 20 500 = +965 тис. грн.

Однак слід мати на увазі, що абсолютне відхилення саме по собі не характеризує використання фонду зарплати, оскільки цей показник визначають без урахування змін обсягу виробництва продукції.

Відносне відхилення розраховують як різницю між фактично нарахованою сумою зарплати у звітному періоді і його базовою величиною, скоригованою на індекс обсягу виробництва продукції, який у нашому прикладі становить 1,026 (16 440 туб : 16 023). При цьому необхідно враховувати, що коригується тільки змінна частина фонду заробітної плати, яка змінюється пропорційно обсягу

виробництва продукції. Це зарплата робітників за відрядними розцінками, премії робітникам і управлінському персоналу за виробничими результатами і сума відпускних, що відповідає частці змінної зарплати.

Постійна частина оплати праці не змінюється при збільшенні чи спадові обсягу виробництва (зарплата робітників за тарифними ставками, зарплата службовців за окладами, усі види доплат, оплата праці працівників непромислових виробництв і відповідна їм сума відпускних). Дані для розрахунку подано в табл. 4.12,

Таблиця 4.12. Початкові дані для аналізу фонду заробітної плати

На основі даних таблиці визначимо відносне відхилення фонду заробітної плати з урахуванням змін обсягу виробництва продукції:

ДФЗЯ_8ІДН = ФЗЩ - ФЗДек =ФЗП_Х - (ФЗЯ_ам.₀ o /_вп + ФЗЯ_ПОСТ.₀);

ДФЗЯ_ВІДН = 21465 - (12 120 o 1,026 + 7380) = 21465 - 20841 ш = +624 тис. грн,

де ДФЗЯіідн - відносне відхилення фонду заробітної плати;

ФЗПі - фонд зарплати фактичний у звітному періоді;

ФЗЯск - фонд зарплати плановий, скоригований на індекс обсягу випуску продукції;

ФЗП_т.о - змінна сума базового фонду зарплати;

ФЗЯпост.о - постійна сума базового фонду зарплати;

Івп - індекс обсягу випуску продукції.

Розраховуючи відносне відхилення фонду зарплати, можна застосувати так званий поправочний коефіцієнт (/С_п), який відображає частку змінної зарплати в загальному фонді. Він показує, на яку частку процента слід збільшити базову величину Зюнду зарплати за кожний процент приросту випуску продукції (АВП % ):

ФЗЯ₀(і00+ДВЯ %-к_п) ДФЗЯ_ВІДН =ФЗЯі -ФЗЯ_СК =ФЗЯ_Х--і---і;

465-(20 500^^100%^^%°'⁶⁴) ₌ = +624 тис. грн.

Отже, на цьому підприємстві є і відносна перевитрата у використанні фонду зарплати в розмірі 624 тис. грн.

У процесі наступного аналізу необхідно визначити фактори абсолютного і відносного відхилення фонду зарплати.

Змінна частина фонду зарплати залежить від обсягу виробництва продукції (КВЯ), його структури (ПВі), питомої трудомісткості [Т_и) та рівня середньогодинної оплати праці (ОЩ) (рис. 4.3).

Рис. 4.3. Структурно-логічна факторна модель змінного фонду зарплати

Для розрахунку впливу цих факторів на абсолютне і відносне відхилення фонду зарплати необхідно мати такі дані:

Результати розрахунків (табл. 4.13) свідчать про те, що на цьому підприємстві є відносна перевитрата змінної зарплати. її допущено внаслідок того, що темпи зростання продуктивності праці робітників-відрядників були нижчими від темпів зростання оплати їхньої праці. Перевитрати зарплати допущено і за рахунок зміни структури виробництва (збільшення частки більш трудомісткої продукції).

Таблиця 4.13. Розрахунок впливу факторів на змінювання змінної частини фонду зарплати, тис. грн

Потім слід проаналізувати причини зміни постійної частини, фонду оплати праці, куди входять зарплата робітників-по-часовиків, службовців, працівників дитячих садків, клубів, са-наторіїв-профілакторіїв іт. д., а також усі види доплат. Фонд зарплати цих категорій працівників залежить від їхньої середньооб-лікової чисельності і середнього заробітку за відповідний період. Середньорічна зарплата робітників-почасовиків, крім того, залежить ще від кількості днів, які відпрацював у середньому один робітник за рік, від середньої тривалості робочої зміни і середньо-годинного заробітку.

За рис. 4,4 для детермінованого факторного аналізу абсолютного відхилення почасової зарплати можна використати такі моделі:

ФЗП = ЧПРЗЛ;

ФЗП =ЧП-ДДЗП;

ФЗП = ЧПo Д o Т o гзп.

Розрахунок впливу цих факторів можна виконати за методом абсолютних різниць, використовуючи дані табл. 4.14.

Рис. 4.4. Структурно- логічна факторна модель фонду заробітної плати робітників-поча сов и кі в

АФЗЯчп = (ЧЩ - ЧЩ). До o Г₀ o ГЗЯ₀ =

= (33 - 32) ■ 220 o 7,95 o 49,53 = +86,6 тис. грн; ЛФЗЯд =ЧП₁(Д₁-Д₀)Т₀ГЗПо =

= 33 - (210 - 220) o 7,95 o 49,53 А -130 тис. грн; АФЗЯт =?Я₁Д₁*(Г₁-Г₀).ГЗЯ₀ =

= 33 o 210 o (7,8 - 7,95) o 49,53 = -51,5 тис. грн; АФЗЯгзп - ЧП_Х o Ді o Ті (ГЗЩ - ГЗП₀) =

= 33.210 7,8 o (51,97 - 49,53) = +131,9 тис. грн.

Разом +37,0 тис грн.

Отже, зростання почасового фонду зарплати відбулося переважно за рахунок збільшення чисельності робітників-почасо-виків. Зниження середньорічного заробітку, а відповідно і фонду оплати праці, викликано зменшенням кількості часу, який відпрацював один робітник за рік. Зростання середньогодинної оплати відбулося внаслідок підвищення тарифних ставок у зв'язку з інфляцією.

Таблиця 4.14. Початкові дані для аналізу почасового фонду заробітної плати

Фонд заробітної плати управлінського персоналу також може змінитися за рахунок його чисельності і середньорічного заробітку. На цьому підприємстві провели деяке скорочення апарату управління (з 40 до 37 осіб). За рахунок цього фактора фонд зарплати зменшився на 285,6 тис. грн:

ДФЗЯчп = (ЧПі - ЧП₀) ■ РЗЩ =

= (37 - 40) o 95,2 = -285,6 тис. грн.

Через збільшення посадових окладів фонд зарплати службовців зріс на 17,6 тис. грн:

ДФЗЯрзп = ЧЩ (РЗЯі - РЗЩ) =

= 37 o (95,675 - 95,2) = +17,6 тис. грн.

Разом - 268,0 тис. грн.

Важливе значення для аналізу використання фонду зарплати має вивчення даних про середній заробіток працівників підприємства, про його зміни, а також про фактори, що визначають його рівень. Тому наступний аналіз має бути спрямовано на вивчення причин зміни середньої зарплати одного працівника за категоріями і професіями, а також у цілому по підприємству. При цьому необхідно враховувати (див. рис. 4.4), що середньорічна зарплата залежить від кількості днів, які відпрацював один робітник за рік, тривалості робочої зміни і середньогодин-яої зарплати:

РЗП=ДТГЗП.

Розрахунок впливу цих факторів на зміну рівня середньорічної зарплати за категоріями працівників виконано за методом абсолютних різниць (табл. 4.15).

Із таблиці видно, що зростання середньорічної зарплати викликане переважно збільшенням середньогодинної зарплати, яка, у свою чергу, залежить від рівня кваліфікації працівників та інтенсивності їхньої праці, перегляду норм виробітку і розцінок, зміни розрядів робіт і тарифних ставок, всіляких доплат і премій. У процесі аналізу необхідно вивчити виконання плану заходів для зниження трудомісткості продукції, вчасність перегляду норм виробіток і розцінок, правильність оплати за тарифами, правильність нарахування доплат за стаж роботи, надурочні години, час простою з вини підприємства тощо.

Слід також визначити відповідність між темпами зростання середньої заробітної плати і продуктивністю праці. Як уже зазначалося, для розширеного відтворення, одержання прибутку і рентабельності потрібно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її оплати. Якщо такого принципу не дотримуються, то перевитрачається фонд зарплати, підвищується собівартість продукції і, відповідно, зменшується сума прибутку.

Зміна середнього заробітку працюючих за той чи інший відрізок часу (рік, місяць, день, година) характеризується його індексом (ІсзЬ який визначають відношенням середньої зарплати за звітний період (СЗі) до середньої зарплати в базисному періоді (СЗо):

і- С3 106,4 тис. грн

_{ІС8 =ГГ = -- = 1,038.}

ьоо іи<г,5 тис. грн

Аналогічно розраховують індекс продуктивності праці (/рв):

_г _£Ві 499 тис.грн

^рв РЙ~⁼ій?Г^-- = 1,04.

^£>о 480 тис. грн

ньорічна зарплата залежить від кількості днів, які відпрацював один робітник за рік, тривалості робочої зміни і середньогодин-ної зарплати:

РЗП =д-т- гзя.

Розрахунок впливу цих факторів на зміну рівня середньорічної зарплати за категоріями працівників виконано за методом абсолютних різниць (табл. 4.15).

Із таблиці видно, що зростання середньорічної зарплати викликане переважно збільшенням середньогодинної зарплати, яка, у свою чергу, залежить від рівня кваліфікації працівників та інтенсивності їхньої праці, перегляду норм виробітку і розцінок, зміни розрядів робіт і тарифних ставок, всіляких доплаті премій. У процесі аналізу необхідно вивчити виконання плану заходів для зниження трудомісткості продукції, вчасність перегляду норм виробіток і розцінок, правильність оплати за тарифами, правильність нарахування доплат за стаж роботи, надурочні години, час простою з вини підприємства тощо.

Слід також визначити відповідність між темпами зростання середньої заробітної плати і продуктивністю праці. Як уже зазначалося, для розширеного відтворення, одержання прибутку і рентабельності потрібно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її оплати. Якщо такого принципу недотримуються, то перевитрачається фонд зарплати, підвищується собівартість продукції і, відповідно, зменшується сума прибутку.

Зміна середнього заробітку працюючих за той чи інший відрізок часу (рік, місяць, день, година) характеризується його індексом (ісз), який визначають відношенням середньої зарплати за звітний період (СЗі) до середньої зарплати в базисному періоді (СЗо):

т - ЄЗі 106,4 тис. грн "

ісз ⁼7Т^-=Т7^-- = 1,038.

Ооо 102,5 тис. грн

Аналогічно розраховують індекс продуктивності праці (/рв):

/_Рв ^^-499 тис, грн ₀₄ РВо 480 тис. грн *

Наведені дані показують, що на аналізованому підприємстві темпи зростання продуктивності праці випереджають темпи зростання оплати праці. Коефіцієнт випередження (К_в"") дорівнює

_{*- -7а -11^"'грн =1'001 926 782 21o}

Ісз 1,038 тис. грн

Для визначення суми економії (-£) чи перевитрати (+£) фонду зарплати у зв'язку зі зміною співвідношень між темпами зростання продуктивності праці і її оплатою можна використати таку формулу:

Е^ФЗПг^^. = 21 466 ¹'⁰₁³⁸_п;і'⁰⁴ = -41,4 тис. грн.

ісз 1,000

У нашому прикладі більш високі темпи зростання продуктивності праці порівняно з темпами зростання оплати праці сприяли економії фонду зарплати на суму 41,4 тис. грн.

В умовах інфляції в аналізі індексу зростання середньої заробітної плати необхідно враховувати індекс зростання цін на споживчі товари і послуги (7_Ц) за аналізований період:

т ^сзі

^{/зп =} сзГ7?

Наприклад, середньорічна зарплата працівників у звітному періоді - 106,4 тис. грн, у минулому році - 96 тис. грн, індекс інфляції за цей період становить 1,2:

;■

Отже, реальна зарплата працівників підприємства не збільшилася, а зменшилася за аналізований період на 6,7 %.

Необхідно також визначити рівень заборгованості із заробітної плати (Я₃):

ЗП_иар

дезявар - сума нарахованої заробітної плати за період;

зявнпл ~ сума виплаченої заробітної плати за період.

Високий процент заборгованості з оплати праці свідчить про фінансові труднощі підприємства.