Економічний аналіз діяльності підприємства - Савицька Г.В. - 7.8. Аналіз непрямих витрат

Склад і фактори зміни витрат на зміст і експлуатацію машин та обладнання. Методика аналізу загальновиробничих і загальногосподарських витрат у цілому і за окремими статтями витрат. Оцінювання виконання плану за комерційними витратами.

Непрямі витрати в собівартості продукції відображено такими комплексними статтями: витрати на утримання і експлуатацію обладнання, загальновиробничі і загальногосподарські витрати, комерційні витрати. В аналізі цих витрат здійснюється порівняння фактичної їхньої величини на гривню виробленої продукції в динаміці за 5-10 років, а також із плановим рівнем звітного періоду. Таке зіставлення показує, як змінилася їхня частка у вартості випущеної продукції в динаміці й у порівнянні з планом і яка тенденція спостерігається - зростання чи зниження.

У процесі наступного аналізу з'ясовують причини, що викликали абсолютну і відносну зміну непрямих витрат. За своїм складом це комплексні статті. Вони складаються, як правило, з кількох елементів витрат.

Витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання охоплюють витрати на амортизацію машин і технологічного обладнання, на ремонт та експлуатацію їх, а також витрати на внутрізаводське переміщення вантажів, знос інструментів і т. ін. Деякі види витрат (наприклад, на амортизацію) не залежать від обсягу виробництва продукції і є умовно-постійними. Інші цілком або частково залежать від його зміни і є умовно-змінними. Ступінь їхньої залежності від обсягу виробництва продукції визначають за допомогою коефіцієнтів, величину яких встановлюють дослідним шляхом або за допомогою кореляційного аналізу за великою сукупністю даних про обсяг випуску продукції і суму цих витрат.

Для перерахування планових витрат на фактичний випуск продукції можна використовувати таку формулу:

В_ск = Во (ЮО+ДВЯ % /Г₃):100,

деЯо, - витрати, скориговані на зміну випуску продукції;

Во - базова сума витрат за статтею;

£&П % - зміна обсягу випуску товарної продукції, %;

К₉ - коефіцієнт залежності витрат від обсягу виробництва продукції.

Дані, наведені в табл. 7.15, показують, що при абсолютній перевитраті 1054 тис. грн. відносна перевитрата становить 991 тис. грн. Витрати на утримання машин і обладнання зросли на 63 тис. грн у зв'язку зі збільшенням випуску продукції на 2,6 %. Це виправдана перевитрата. Решта суми перевитрати викликана частково інфляцією, частково внутрішніми причинами.

Таблиця 7.15. Витрати на утримання машин і обладнання, тис. грн

Далі необхідно з'ясувати причини відносної перевитрати економії засобів чи економії за кожним видом витрат.

Загальна сума амортизації залежить від кількості машин і обладнання, їхньої структури, вартості і норм амортизації. Вартість обладнання може змінитися за рахунок придбання дорожчих машин і їхньої переоцінки у зв'язку з інфляцією. Норми амортизації залежать від амортизаційної політики підприємства і методу її нарахування. Середня норма амортизації (НА) може змінитися також через структурні зрушення у складі фондів:

ДЯА-£(ДЛВ_ГЯА,).

Питома амортизація на одиницю продукції залежить ще і від обсягу виробництва продукції. Чим більше продукції випущено на наявних виробничих потужностях, тим менше амортизації й інших постійних витрат припадає на одиницю продукції.

На величину експлуатаційних витрат впливають кількість експлуатованих об'єктів, час їхньої роботи і питомі витрати на 1 машино-год роботи.

Витрати на ремонт можуть змінитися через обсяг ремонтних робіт, їхню складність, ступінь зносу основних фондів, вартість запасних частин і ремонтних матеріалів, ощадливе використання їх.

На суму витрат на внутрішнє переміщення вантажів впливають вид транспортних засобів, повнота використання їх, ступінь виконання виробничої програми, ощадливе використання засобів на утримання та експлуатацію транспорту.

Сума зносу інвентаря змінюється за рахунок обсягу виробництва продукції і рівня витрат на один виріб, що, у свою чергу, залежить від того, наскільки раціонально й ощадливо використовують інструменти, інвентар, чи налагоджено дійовий контроль за схоронністю і справністю їх.

Аналіз загальновиробничих і загальногосподарських витрат відіграє велику роль, тому що вони становлять значну частку в собівартості продукції.

З табл. 7.16 видно, що приблизно 1/3 становлять змінні витрати, величина яких змінюється залежно від обсягу випуску продукції. Тому умовно-змінну суму скоригуемо на індекс обсягу виробництва продукції (1,026 %) і отриманий результат зіставимо з фактичною сумою витрат. У підсумку маємо зміну суми накладних витрат (ЯВ) за рахунок економії за кошторисом:

ДЯВ = 6260 - (2125 1,026 + 4225) = = 6260 * 6405 ~ -145 тис. грн.

Якщо перераховану суму зіставити з базовою (плановою), то взнаємо, як змінилися накладні витрати за рахунок обсягу виробництва продукції;

Таблиця 7.16. Аналіз загальновиробничих і загальногосподарських витрат, тис. грн

анв = 6405 - 6350 = +55 тис. грн.

Такий само результат можна одержати, якщо помножити базову суму змінних витрат на відсоток зміни обсягу випуску продукції і поділити на 100:

анв = 2125 2,6 :100 = +55 тис. грн.

Зростання змінних накладних витрат у зв'язку зі збільшенням обсягу випуску продукції вважається виправданим.

Для аналізу загальновиробничих і загальногосподарських витрат за статтями витрат використовують дані аналітичного бухгалтерського обліку. За кожною статтею виявляють абсолютну і відносну зміну і її причини (табл. 7.17).

Під час перевірки виконання кошторису не можна всю отриману економію вважати заслугою підприємства, так само як і всі допущені перевитрати оцінювати негативно. Оцінка відхилень фактичних витрат від кошторису залежить від того, які причини викликали економію чи перевитрату за кожною статтею витрат. Уряді випадків економія пов'язана з невиконанням намічених заходів із поліпшення умов праці, техніки безпеки, з винахідництва і раціоналізації, підготовки і перепідготовки кадрів і т. д. Невиконання цих заходів завдає підприємству іноді більших збитків, ніж сума отриманої економії. У процесі аналізу має бути виявлено непродуктивні витрати, втрати від безгосподарності і надмірностей, які можна розглядати як невикористані резерви зниження собівартості продукції.

Непродуктивними витратами слід вважати втрати від псування і нестачі сировини (матеріалів) і готової продукції, оплату

Таблиця 7.17. Фактори зміни загальновиробничих і загальногосподарських витрат

Продовження табл, 7.17

простоїв із вини підприємства, доплати за цей час і у зв'язку з використанням робітників на роботах, що потребують менш кваліфікованої праці, вартість спожитих енергії і палива за час простоїв підприємства і т. ін.

Аналіз загальновиробничих і загальногосподарських витрат у собівартості одиниці виробу проводять з урахуванням результатів, отриманих під час аналізу їх у цілому по підприємству. Ці витрати розподіляють між окремими видами виготовленої продукції пропорційно всім прямим витратам, за винятком купованих матеріалів.

Сума цих витрат, що припадає на одиницю продукції (ПНВ), залежить від зміни:

o загальної суми загальновиробничих і загальногосподарських витрат (Н-Вза,.);

o суми прямих витрат, що є базою розподілу накладних {БР);

o обсягу виробництва продукції (УВПі).

Дані залежності можна подати в такий спосіб:

ЕР,

ПНВі = ЯБзаг -їтег- : УВПі

■о-* заг

або

ЯЯВ, = ЯВзаг ЯВ,:увпі.

Для розрахунку впливу зазначених факторів на зміну собівартості одиниці продукції використовують дані табл. 7.18.

Таблиця 7.18. Вихідні дані для факторного аналізу накладних витрат у складі собівартості продукції А

Зміна витрат за статтею:

496,0 - 495,0 = +1,0 грн.

У тому числі за рахунок зміни:

o загальної суми накладних витраті

(6260 - 6350) 0,449: 5760 = -7,0 грн;

o частки продукції А в загальній сумі прямих витраті

6260 (0,3994 - 0,449): 5760 = -54,0 грн;

o обсягу виробництва продукції:

(6260 o 0,3994 : 5040) -(6260 o 0,3994 : 5760) = +62,0 грн.

Аналогічні розрахунки проводять за всіма основними видами продукції.

Якщо вже відомо, через які фактори змінилася загальна сума накладних витрат, можна визначити їхній вплив на собівартість окремих виробів. Для цього відносну зміну суми загальновиробничих або загальногосподарських витрат за рахунок і-го фактора треба помножити на фактичну суму накладних витрат, віднесених на цей вид продукції:

анв і**

^нв^-^пнв,.

Комерційні витрати охоплюють витрати на відвантаження продукції покупцям (вантажні роботи, доставка), витрати на тару і пакувальні матеріали, на рекламу, на вивчення ринків збуту і т. д.

Витрати на доставку товарів залежать від відстані перевезення, ваги перевезеного вантажу, транспортних тарифів за перевезення вантажів, від виду транспортних засобів.

Витрати на навантаження І розвантаження можуть збільшитися або зменшитися у зв'язку зі зміною ваги відвантаженої продукції і розцінок за навантаження і розвантаження однієї тонни продукції.

Витрати на тару і пакувальні матеріали залежать від їхньої кількості і вартості. Кількість, у свою чергу, пов'язана з обсягом відвантаженої продукції і нормою витрати пакувальних матеріалів на одиницю продукції. Економія на пакувальних матеріалах не завжди бажана, тому що красиве, естетичне, привабливе упакування - один з факторів підвищення попиту на продукцію. Збільшення витрат на цю статтю окупається збільшенням обсягу продажів. Те саме можна сказати і про витрати на рекламу, на вивчення ринків збуту та інші маркетингові дослідження.

На завершення аналізу непрямих витрат підраховують резерви можливого скорочення їх і розробляють конкретні рекомендації з їхнього освоєння.