Економічний аналіз діяльності підприємства - Савицька Г.В. - 10.7. Аналіз факторів зміни беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства

Фактори зміни беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки для одного і кількох видів продукції. Методика розрахунку їхнього впливу.

Наведені графіки й аналітичні розрахунки показують, що беззбитковий обсяг продажів і зона безпеки залежать від суми постійних і змінних витрат, а також від рівня цін на продукцію. При підвищенні цін, щоб одержати необхідну суму виручки для компенсації постійних витрат підприємства, потрібно реалізувати менше продукції, і навпаки, при зниженні рівня цін беззбитковий обсяг реалізації зростає. Збільшення ж питомих змінних і постійних витрат підвищує поріг рентабельності і зменшує зону безпеки.

Тому кожне підприємство прагне до скорочення постійних витрат. Оптимальним вважається той план, що дає змогу знизити частку постійних витрат на одиницю продукції, зменшити беззбитковий обсяг продажів і збільшити зону безпеки.

Якщо допустити, що ціни за одиницю продукції знизилися з 20 до 19 тис. грн, питомі змінні витрати зменшилися з 12 до 10 тис. грн, сума постійних витрат скоротилася з 4000 до 3600 млн грн, а обсяг виробництва знизився з 1000 до 920 од., то критична величина обсягу продажів становитиме:

За методом ланцюгової підстановки можна визначити вплив ножного фактора на зміну беззбиткового обсягу продажів:

т/огт ^Аі 3600 _К1.

уПГТ М 3600

Зміна критичного обсягу продажів за рахунок:

суми постійних витрат 450 - 500 = -50 од.,

ціни реалізації продукції 514 - 450 = +64 од.,

питомих змінних витрат 400 - 514 = -114 од.

Разом 400 - 500 = -100 од. Зона безпеки при цьому збільшиться і становитиме

_ОП 920-400 520 _{л КАК} , _к_ _{к 0}. ^{ЗБ =} -920- ⁼ 920⁼ ' ' 5б"&%.

Для факторного аналізу зони безпеки підприємства можна застосувати таку модель:

УРП-УРП_кр УРП-Аг(р-Ь) УРП УРП

Послідовно заміняючи базовий рівень кожної складової цієї формули на фактичний, методом ланцюгової підстановки визначимо зміну зони безпеки за рахунок обсягу продажів, суми постійних витрат, ціни виробу, питомих змінних витрат:

_ч" УРПр-Лр^ро-Ьо) 1000-4000: (20-12) ^Ь°⁼ УРЩ Ї000 =

1000-500

- юоо -^5и%>

УРЩ - Ар : (р₀ - Ь₀) 920 - 4000: (20 -12) ^^{иЛ =} КРЯї " 920 ⁼

920-500 = ₉₂₀ =45,6%;

кряі-л^ро-бр) 920-3600: (20-12) ⁼ Щ ⁼ 920

_920-450

--920--^/о'

_ УРП_Х - Аі :(а -&₀) 920-3600:(19-12)_ "Ьу".я = КРЯ! " 920

_а920-514

920 ^{гХ /0}'

_КРЯі-Аі:(р₁-*₁) 920-3600:(1Р-10) ^ЛЬ|в Ш7Ї ⁼ 920

,920-400 ⁼~920~~⁼⁼⁵⁶"^б%'

У цілому зона безпеки підприємства збільшилася на 6,5 %і У тому числі за рахунок зміни:

обсягу продажів 45,6 - 50,0 ■ "4,4 9""

постійних витрат 51,1 - 45,6 ^в

ціни продукції 44,1 - 51,1 " -7"0

питомих змінних витрат 56,5 - 44,1 ^в +12,4 %o

Якщо при багатопродуктовому виробництві беззбитковий обсяг продажів визначається у вартісному вираженні, то для факторного аналізу зміни його величини можна застосувати таку модель:

_ А__А_ А

*> їмп Х(^я5<^мп,) ⁼ яяв,(_Л-6₁):_Л]^-

Поділ витрат на постійні і змінні і застосування маржинального аналізу дає змогу не лише визначити беззбитковий обсяг продажів, зону безпеки і суму прибутку за звітними даними, а й прогнозувати рівень цих показників на перспективу.

10.8. Визначення критичної суми постійних витрат, змінних витрат на одиницю продукції і критичного рівня ціни реалізації

Поняття і порядок визначення критичної величини постійних витрат і рівня ціни, а також періоду окупності постійних витрат.

За допомогою маржинального аналізу можна встановити критичний рівень не лише обсягу продажів, а й суми постійних витрат, а також ціни при заданому значенні інших факторів.

В основі цих розрахунків лежить та сама базова модель прибутку, що враховує взаємозв'язок: витрати - обсяг продажів - прибуток:

П = УРЩр-Ь)-А.

Критичний рівень постійних витрат при заданому рівні маржі покриття й обсягу продажів розраховують у такий спосіб:

А = УРП (р - Ь), або А = В o Ч_МП.

Суть цього розрахунку полягає в тому, щоб визначити максимально допустиму величину постійних витрат, яка буде дорівнювати маржі покриття при заданому обсязі продажів, ціні і рівні змінних витрат на одиницю продукції. Якщо постійні витрати перевищать цей рівень, то підприємство буде збитковим.

Наприклад, ціна виробу - 50 тис. грн, змінні витрати на одиницю продукції - 30 тис. грн, можливий обсяг виробництва продукції - 5000 од. Потрібно визначити критичний рівень постійних витрат:

А = УРП (р-Ь) = 5000 (50 - ЗО) = 100 000 тис. грн.

При такій сумі постійних витрат підприємство не буде мати прибутку, але не матиме збитків. Якщо ж постійні витрати виявляться більшими від критичної суми, то у ситуації, що склалася, вони стануть непосильними для підприємства. Воно не зможе їх покрити за рахунок своєї виручки.

Щоб визначити, за скільки місяців окупляться постійні витрати звітного періоду, необхідно зробити такий розрахунок:

12-Беззбитковий обсяг продажів Річний обсяг продажів

Наприклад, річний обсяг продажів становить 2500 млн грн, постійні витрати підприємства за рік - 600 млн грн, прибуток - 400 млн грн. Потрібно визначити строк окупності постійних витрат.

Спершу визначимо суму маржі покриття і її частку в загальній виручці:

МП = 600 + 400 = 1000 млн грн;

и ¹⁰⁰⁰ ПА

^Чмп" 2500 ^=0,4' Беззбитковий обсяг продажів становитиме:

ВР_кр = = 1500 млн грн.

Строк окупності постійних витрат буде дорівнювати:

12" 1500 _ _Л '⁼-25ЙП⁼⁷>^2міс'

Решту 4,8 міс. підприємство буде заробляти прибуток. Отже, значна частина року піде на відшкодування постійних витрат.

Як бачимо, критичний рівень постійних витрат є дуже цінним показником в управлінській діяльності. За його допомогою можна ефективніше керувати процесом формування фінансових результатів.

Критичний рівень змінних витрат на одиницю продукції (Ь_кр) при заданому обсязі продажів (УРП), ціні (р) і сумі постійних витрат (Л) визначають у такий спосіб:

^ькр=р~урп'

Критичний рівень ціни (р_кр ) визначають із заданого обсягу реалізації і рівня постійних і змінних витрат:

,:.;_чі". , ^р"> = урп^+ь-

При обсязі виробництва продукції 4000 одиниць, сумі змінних витрат на одиницю продукції 35 тис. грн і сумі постійних витрат 120 000 тис. грн мінімальна ціна, необхідна для покриття постійних витрат підприємства, має бути

120 000 , р_{К Л}е Ркр =-4000 ^+<*^{& = 0&} тис. грн.

При такому рівні ціна буде дорівнювати собівартості одиниці продукції, а прибуток і рентабельність - нулю. Установлення ціни нижче цього рівня не вигідне для підприємства, тому що в результаті цього будуть збитки.

Ґрунтуючись на функціональному взаємозв'язку витрат, обсягу продажів і прибутку, можна розрахувати обсяг реалізації продукції, що дає однаковий прибуток за різними варіантами управлінських рішень (за різними варіантами обладнання, технології, цін, структури виробництва і т. д.).

Якщо суму прибутку подати як формулу

Я = УРЩ р - Ь) - А = УРП o Смп - А,

де невідомою величиною є обсяг продажів у натуральному вираженні {УРП), і прирівняти прибуток за одним варіантом до прибутку за другим варіантом:

УРП o Смпі -А_х = УРП o Смш ~ А₂,

то обсяг продажів можна знайти в такий спосіб:

^мп2"^мп1

Можна також визначити обсяг продажів, при якому загалі на сума витрат буде однаковою за різними варіантами управ мінських рішень, для чого прирівнюють витрати за різними ва ріантами:

УРП o *і +Лі = УРП o Ь₂ + А_г. Тоді шуканий обсяг продажів знаходять у такий спосіб:

На основі наведених розрахунків вибирають один з варіантів управлінських рішень.