Економічний аналіз діяльності підприємства - Савицька Г.В. - 10.14. Вибір рішення з урахуванням обмежень на ресурси

Види обмежень. Порядок обґрунтування рішення.

Завдання вибору оптимального рішення значно ускладнюється, якщо потрібно враховувати різноманітні обмеження. Прикладами обмежень при прийнятті рішень у бізнесі можуть бути:

а) обсяг реалізації продукції (є межі попиту на продукцію);

б) трудові ресурси (загальна кількість або за професіями);

в) матеріальні ресурси (нестача матеріалів для виготовлення продукції в необхідній кількості);

г) нестача фонду робочого часу обладнання і т. д.

Процес прийняття рішень з урахуванням обмежень передбачає визначення маржинального прибутку, що дає кожен виріб на одиницю ресурсу, якого не вистачає"

Перевагу надають виробництву тих видів продукції, що забезпечують більшу маржу покриття на одиницю ресурсу, якого не вистачає.

Приклад

Фірма випускає два вироби: пальта і куртки. Вихідні дані для аналізу:

Витрата тканини обмежена 25 000 м, постійні витрати - 15 000 тис. грн. Потрібно скласти план, що забезпечить одержання максимуму прибутку.

Обмежувальним фактором є матеріальні ресурси. Незважаючи на те, що пальта мають вищу маржу покриття на одиницю продукції, ніж куртки, з матеріалу, необхідного для виготовлення двох пальт, можна зшити три куртки. Оскільки виробництво курток забезпечує більшу маржу покриття на 1 м тканини, їх має бути випущено стільки, скільки потребує попит, а решту тканини буде використано на випуск пальт. Прибуток за цим варіантом становитиме 9900 тис. грн (табл. 10.9).

Таблиця 10.9. Обгрунтування структури виробництва продукції при дефіциті матеріальних ресурсів

Зауважимо, що другий варіант, при якому спочатку виготовляють максимально можливу кількість пальт, не буде більш дохідним. Можна зшити 5000 пальт з 15 000 м тканини, а з решти 10 ООО м - 5000 курток. Маржа покриття і прибуток у цьому разі становитимуть:

МП = 5000 2700 + 5000 2100 = 13 500 + 10 500 = в 24 000 тис. грн;

П = 24 000 - 15 000 = 9000 тис. грн.

Отже, виробництво курток - вигідніший шлях використання дефіцитного ресурсу, у цьому випадку тканини.

Аналогічно максимізується величина прибутку з трудових ресурсів і з обладнання, що можна використати на виробництві кількох виробів. Однак у цьому разі потрібно враховувати маржу покриття за людино-год, машино-год і т. д.

Наприклад, на підприємстві для виготовлення однієї і тієї самої продукції можна використовувати дві різні машини. Варто вирішити, на якій із двох машин доцільно виконати замовлення на 1200 виробів, якщо їхнє максимальне завантаження не може перевищувати 3000 год у рік. Обмежувальним фактором у цьому разі є портфель замовлень.

Як видно з табл. 10.10, вигідніше випустити максимальну кількість продукції на машині А, а решту замовлення в кількості 200 шт. виконати на машині Б. Це дасть змогу одержати більший прибуток за першим варіантом, ніж за другим.

Таблиця 10.10. Обґрунтування варіантів використання обладнання для виконання замовлення