Економічний аналіз діяльності підприємства - Савицька Г.В. - 10.12. Обґрунтування рішення: виробляти чи купувати

Аналітичний і графічний методи обґрунтування варіанта машин і обладнання. Визначення суми збитків при виборі неоптимального рішення.

Одним з напрямів пошуку резервів скорочення витрат на виробництво продукції і збільшення прибутку є вибір оптимального варіанта машин і обладнання. Припустимо, що виконати яку-небудь операцію або процес можна за одним із трьох варіантів верстатів:

Необхідно визначити, при якому обсязі виробництва вигідніше застосовувати той чи інший варіант обладнання. Для цього потрібно знайти критичний обсяг виробництва продукції, при якому витрати за двома варіантами обладнання будуть однаковими. Рішення можна знайти аналітичним і графічним методами.

Щоб знайти критичний обсяг виробництва (послуг) для двох варіантів машини, витрати за одним з них прирівнюють до витрат за іншим. Так, критичну точку для першого і другого варіантів машини може бути знайдено за рівнянням

2000 + 2х = 5000 + їх;

5000-2000 _._ЛЛ х--_-= зооо од.

Аналогічно визначають критичну точку обсягу виробництва для другого і третього варіантів машини:

5000 + їх = 8000 + 0,5х;

0,5* = 3000; ж = 6000.

Отже, при річному обсязі виробництва до 3000 од. вигідніше застосовувати перший варіант обладнання, від 3000 до 6000 од. - другий, а понад 6000 од. - більш доцільний третій варіант.

Це рішення можна знайти графічним способом (рис* 10.6).

Якщо було обрано неправильний варіант розв'язання задачі, то можна підрахувати у зв'язку з цим збитки підприємства. Наприклад, річний обсяг виробництва становить 4000 од. Прийнято рішення виконувати цю операцію за допомогою третього варіанта машини. Величина втрат від прийнятого технологічного рішення буде становити різницю у витратах між другим і третім варіантами:

(8000 + 0,5 o 4000) - (5000 + 1 o 4000) = = 12 000 - 9000 = 3000 тис. грн.

Таким чином, необґрунтоване технологічне рішення призвело до втрат у розмірі 3 млн грн.

10.12. Обґрунтування рішення: виробляти чи купувати

Аналітичний і графічний методи вибору між власним виробництвом і придбанням. Визначення суми збитків при виборі неправильного рішення.

Мінімізації витрат і збільшенню прибутку сприяє оптиміза-ція вибору між власним виробництвом і придбанням комплектуючих деталей, запасних частин, напівфабрикатів, послуг і т. д. Для розв'язання проблеми "виробляти чи купувати" також може бути використано маржинальний аналіз.

Наприклад, для ремонту техніки потрібні відповідні деталі. Якщо їх виготовляти власними силами, то постійні витрати на утримання обладнання становитимуть 200 тис. грн у рік, а змінні витрати на одиницю продукції - 100 грн. Готові деталі в необмеженій кількості можна придбати по 150 грн за одиницю. Яке рішення вигідніше? Щоб відповісти на це запитання, необхідно порівняти витрати за обома варіантами.

Вартість придбаних деталей можна виразити в такий спосіб:

В = Ьх,

де & - ціна однієї деталі;

х - необхідна кількість деталей на рік.

Собівартість виробництва деталей буде включати постійні і змінні витрати:

В = а + Ьх.

Визначимо, при якій потребі в деталях вартості їхнього придбання і виробництва збігатимуться:

ЬіХі = а + &2*г; 150* = 200 000+ 100*; 50* = 200 000; * = 4000 од.

Розрахунки показують, що при річній потребі 4000 од. витрати на закупівлю деталей збігатимуться із собівартістю їхнього виробництва. При потребі понад 4000 од. на рік ощадливішим е власне виробництво, а при меншій потребі для підприємства вигідніше їх купувати (рис. 10.7).

Рис. 10.7. Обґрунтування рішення: виробляти чи купувати

Для остаточного прийняття рішення потрібно враховувати такі фактори, як потужність підприємства, якість продукції, коливання обсягів, створення або скорочення робочих місць, наявність інвестиційних ресурсів для придбання необхідного обладнання і т. ін.