Економічний аналіз діяльності підприємства - Савицька Г.В. - 11.6. Аналіз ефективності інноваційної діяльності

Сутність і значення Інноваційної діяльності. Показники, що характеризують ефективність інновацій. Методика їх розрахунку.

Під інноваціями розуміють прибуткове використання нововведень у вигляді нових технологій, видів продукції, процесів. Трансформація нової ідеї (новації) в інновацію отримала назву інноваційного процесу, а впровадження нововведення на ринку - комерціалізації.

Інноваційна діяльність спрямована на практичне використання наукового, науково-технічного результату та інтелектуального потенціалу для одержання нової, радикально поліпшеної продукції, технології її виробництва, організації праці, системи управління з метою підвищення конкурентоспроможності та зміцнення ринкових позицій підприємства. Інновації прийнято розглядати як основний фактор, що забезпечує зростання і процвітання підприємства. Основними цілями інновацій є мінімізація собівартості продукції (послуг) та підвищення її конкурентних переваг.

Інновації прийнято поділяти:

o на продуктові і технологічні;

o базисні та покращуючі;

o стратегічні та адаптуючі.

Продуктові інновації - це випуск принципово нових або вдосконалення попередніх видів продукції і послуг з метою підвищення їх споживчих якостей і конкурентних переваг, що сприяє збільшенню обсягу продаж. Технологічні інновації спрямовані на підвищення організаційно-технічного рівня операційного процесу шляхом покращання наявної та використання нової прогресивнішої техніки і технології виробництва, впровадження пере* дових методів організації праці, вдосконалення системи управління підприємством. Вони безпосередньо впливають на економію витрат: зниження матеріало-, праце-, фондо-, енергоємності продукції та послуг, і як наслідок - на величину прибутку.

Базисні інновації передбачають створення принципово нових продуктів і технологій. Покращуючі інновації - це дрібні і середні винаходи, які вдосконалюють технологію виробництва або якісні характеристики вже відомих товарів.

До стратегічних інновацій належать нововведення, використання яких забезпечує переваги "першого ходу", в результаті чого підприємство може отримати високі прибутки і зайняти лідерські позиції на ринку товарів і послуг. Адаптуючі (реактивні) Інновації - це ті, які впроваджують підприємства слідом за лідером, щоб не допустити відставання у конкуренції за ринки збуту.

Розробка інновацій - один з основних напрямів стратегічного аналізу, що здійснюється на рівні вищого керівництва. Основні його завдання:

o визначення техніко-економічних характеристик інновації, оцінка її якості, підвищення рівня конкурентоспроможності продукції;

o визначення суми інвестицій на розробку і впровадження інновації;

o визначення можливостей для розробки інновації: фінансових, кадрових, матеріально-технічних;

o визначення строку окупності інновації;

o оцінювання ефективності інновації.

При цьому варто розмежовувати інновації та інвестиції, хоч між ними є дуже тісний зв'язок. Інноваційний процес не можливий без інвестицій, а здійснення інвестицій без інновацій не має економічного сенсу, оскільки такий підхід консервує відставання у галузі техніки та технології, що в результаті знижує конкурентоспроможність підприємства. Враховуючи їхній тісний взаємозв'язок, іноді для оцінювання ефективності інновацій та інвестицій використовують одні й ті самі показники, що не зовсім правильно. Для інвестиційного проекту основним критерієм є його фінансова ефективність з погляду привабливості для інвесторів. Для інноваційного проекту важливі не лише фінансові результати, але і його новизна, яка задовольняє попит споживачів і виробників.

Тому для оцінювання ефективності інновацій застосовують ширшу систему показників, ніж для оцінювання ефективності інвестицій. їх можна об'єднати у три групи.

До пертої групи належать показники, які характеризують виробничий ефект від застосування інновації:

1.1. Приріст обсягу виробництва продукції (АВП):

АВП = ВП_г-ВП_0у

де ВП_0у ВПі - валовий обсяг виробництва продукції відповідно після і до використання нововведення.

1.2. Приріст доданої вартості (АДВ):

АДВ-ДВг-ДВо,

де ДВі>ДВ₀ - додана вартість відповідно після і до застосування нововведення.

1.3. Економія матеріальних ресурсів (AMP):

AMP = Qx(BM_x°⁶ ~ BMq⁰⁰),

де BMj⁰⁶, BMq⁰⁶ - витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції відповідно до і після інновації;

Qi - річний обсяг виробництва продукції в натуральному вираженні після застосування нововведення.

1.4. Економія витрат від зниження собівартості продукції (ДВ):

АВ-еЛСо-Сх),

Де Со, - собівартість одиниці продукції відповідно до і після інновації;

Qi - річний обсяг виробництва продукції в натуральному вираженні після застосування нововведення.

1.5. Скорочення фонду робочого часу на виробництво продукції {АФРЧ):

^{АФРЧ-Я^Тмо-Тмі),}

де Тм₀уТмі - відповідно працемісткість продукції до і після застосування нововведення.

Якщо цю економію розділимо на річний фонд робочого часу одного працівника, то отримаємо відносне скорочення кількості працівників у результаті інновації.

1.6. Зростання середньогодинного виробітку працівника (АГВ_ІЯ):

ВЯ₀ +ДВЯ_1в

АГВ, =-----ГВ_п,

^ш ВРЧ<>-АРЧь ⁰

де ВЯо - вартість випуску продукції до впровадження інновації;

ЛВЯ_1я - збільшення випуску продукції за рахунок впровадження інновації;

ВРЧ$ - витрати праці на виробництво продукції до впровадження інновації;

АРЧ_ІЯ - економія робочого часу після впровадження інновації;

ГВо - середньогодинний виробіток до впровадження інновації.

1.7. Зниження матеріаломісткості продукції (АМм_ЇН):

МВ_а-АМВ,_я

АМм,_я =-----Мм₀,

" ВП₀-АВП_їа

де МВ₀ - сума матеріальних витрат на виробництво продукції до впровадження інновації;

БМВ_ІН - економія матеріальних витрат за рахунок впровадження інновації.

1.8. Зниження витратомісткості продукції (ДВМ_ІВ):

АВМ._Я =-^---ВМ₀,

де В₀ ~~ загальна сума витрат на виробництво продукції до використання інновації;

АВ - зміна витрат за рахунок впровадження інновації.

До другої групи належать показники, що характеризують фінансову ефективність нововведень.

2.1. Приріст маржі покриття, обчисленої як різниця між чистою виручкою і сумою змінних витрат з реалізації продукції (ЛМЯ);

АМП=*МП₀-МП_Хі

де МП_и МЯ₀ - маржа покриття відповідно після і до використання нововведень.

2.2 Приріст чистого доходу (А9Д) за рахунок застосування інновації:

АЧД-ЧДг-ЧДь

де ЧДх,ЧД₀ - дохід, що включає чистий прибуток і амортизацію, відповідно, після і до використання нововведення.

2.3. Приріст прибутку до виплати процентів і податків (АЕВІТ);

АЕВІТ = ЕВІТ_Х - ЕВІТ₀,

де ЕВІТ₉ ЕВІТц - сума прибутку від операційної діяльності до виплати процентів і податків відповідно після і до застосування нововведення.

2.4. Приріст чистого прибутку після виплати процентів і податків (АЧП):

АЧП^ЧПх-ЧЩ,

де ЧП₉ ЧЩ - сума чистого прибутку після і до впровадженвя нововведення.

2.5. Приріст маржинальної рентабельності, обчисленої відношенням загальної суми маржі покриття до чистої виручки (ДМД):

де МЯ_и М#о - маржинальна рентабельність, відповідно, після і до впровадження нововведення.

2.6. Приріст рентабельності витрат (ДРв), обчисленої відношенням прибутку від реалізації продукції до виплати процентів і податків до повної собівартості реалізованої продукції:

&Рв = Рв₁-Рв₀,

де Рв_и Рв₀ - рентабельність витрат, відповідно, після і до впровадження нововведення.

2.7. Приріст рентабельності обігу, обчисленої відношенням прибутку від реалізації продукції до виплати процентів і податків до суми виручки (АРоб): де Рди, Р^о - рентабельність обігу, відповідно, після і до впровадження нововведення.

2.8. Приріст чистої норми прибутковості продукції, обчисленої відношенням чистої прибутковості від реалізації продукції після виплати процентів податків до суми нетто-виручки (ДР_Ч):

Д-^ч ⁼ Рчі ^- -РчО"

де Р"і, Р_чо - рентабельність обігу, відповідно, після і до впровадження нововведення.

2.9. Приріст рентабельності сукупного капіталу, вкладеного в активи підприємства (АВЕР):

ЬВЕР^ВЕРі-ВЕРо,

де ВЕРі, ВЕР₀ - рентабельність сукупного капіталу, відповідно, після і до впровадження нововведення.

2.10. Приріст рентабельності власного капіталу, обчисленої відношенням чистого прибутку до середньої величини власного капіталу (ДАО£):

АЯОЕ^ІЮЕх-ІЮЕо,

де РОЕц ЯОЕ₀ - рентабельність власного капіталу, відповідно, після і до впровадження нововведення.

Детальніше оцінка чутливості наведених вище показників до інноваційних заходів розглянута у параграфі 18.3.

До третьої групи належать показники інвестиційної ефективності інновацій. Тут використовується та сама система показників, що й для оцінки ефективності реальних інвестицій: чистий приведений ефект, індекс рентабельності, дисконтований строк окупності, методику розрахунку яких наведено вище. Особливість полягає лише в тому, що тут треба враховувати всю суму інвестиційних витрат підприємства в комерціалізацію інновацій, починаючи з інвестицій на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки й закінчуючи процесом запуску у виробництво й виходу на ринок.