Економічний аналіз діяльності підприємства - Савицька Г.В. - Глава 13. АНАЛІЗ РОЗМІЩЕННЯ КАПІТАЛУ Й ОЦІНЮВАННЯ МАЙНОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Аналіз:

структури активів підприємства;

складу, структури і динаміки основного капіталу;

складу, структури і динаміки оборотних активів;

стану запасів;

стану дебіторської заборгованості;

залишків грошової готівки

13.1. Аналіз структури активів підприємства

Класифікація активів підприємства за різними ознаками. Значення оптималь-ності структури активів підприємства. Горизонтальний і вертикальний аналіз активу балансу. Оцінювання темпів приросту активів в умовах інфляції.

Фінансовий стан підприємства і його стабільність значною мірою залежать від того, яке майно є в розпорядженні підприємства, в які активи вкладено капітал і який дохід вони йому приносять.

Відомості про розміщення капіталу, що є в розпорядженні підприємства, містяться в активі балансу. Кожному виду розміщеного капіталу відповідає певна стаття балансу. За цими даними можна встановити, які зміни сталися в активах підприємства, яку частину становить нерухомість підприємства, а яку-оборотні кошти, у тому числі у сфері виробництва і сфері обігу (рис. 13.1).

Рис. 13.1. Групування активів підприємства

Головною ознакою групування статей активу балансу вважається ступінь їхньої ліквідності ( швидкість перетворення в готівку ). За цією ознакою всі активи балансу поділяються на довгострокові, чи основний капітал (розд. І), і оборотні активи (роад. II).

Кошти підприємства можуть використовуватися як у його внутрішньому обороті, так і за його межами (дебіторська заборгованість, довгострокові і короткострокові фінансові вкладення, кошти на рахунках у банках).

Капітал може функціонувати у грошовій і матеріальній формах. У період інфляції перебування засобів у грошовій формі призводить до зниження їхньої купівельної спроможності, тому що ці статті не переоцінюють у зв'язку з інфляцією.

Залежно від ступеня схильності до інфляційних процесів усі статті балансу класифікують на монетарні і немонетарна

Монетарні активи - статті балансу, що відображають засоби і зобов'язання в поточній грошовій оцінці. Тому вони не підлягають переоцінці. До них належать кошти, депозити, короткострокові фінансові вкладення, кошти в розрахунках.

Немонетарні активи - основні засоби, незакінчене капітальне будівництво, виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари для продажу. Реальна вартість цих активів змінюється з плином часу і зміною цін і тому потребує переоцінки.

Розміщення коштів підприємства має дуже велике значення у фінансовій діяльності І підвищенні її ефективності. Від

того, які інвестиції вкладено в основні й оборотні кошти, скільки їх перебуває у сфері виробництва й обігу, у грошовій і матеріальній формах, наскільки оптимальне їхнє співвідношення, багато в тому залежать результати виробничої і фінансової діяльності, а отже, і фінансова стабільність підприємства. Якщо створені виробничі потужності підприємства використовуються недостатньо повно через відсутність матеріальних ресурсів, то це негативно позначається на фінансових результатах підприємства і його фінансовому стані. Те саме відбувається, якщо створено зайві виробничі запаси, які не можна швидко переробити на наявних виробничих потужностях. Унаслідок цього заморожується капітал, сповільнюється його оборотність і, як наслідок, погіршується фінансовий стан. Навіть при гарних фінансових результатах, високому рівні рентабельності підприємство може зазнати фінансових труднощів, якщо воно нераціонально використовувало свої фінансові ресурси, вклавши їх у наднормативні виробничі запаси або допустивши велику дебіторську заборгованість.

У процесі аналізу слід вивчити передовсім динаміку активів підприємства, зміни в їхньому складі і структурі (табл. 13.1) і дати їм оцінку.

Горизонтальний аналіз активів підприємства показує, що їхня абсолютна сума за звітний період зросла на 11100 тис. грн, або на 24,3 %. Якби не було інфляції, то можна було б зробити висновок, що підприємство нарощує свій економічний потенціал. В умовах інфляції цього сказати не можна, оскільки основні засоби, залишки незавершеного капітального будівництва періодично переоцінюються з урахуванням зростання індексу цін. Нові запаси відображено за поточними цінами, раніше оприбутковані запаси - за цінами на дату надходження їх. Кошти в розрахунках, грошову готівку не переоцінюють. Тому дуже важко привести всі статті активу балансу до порівнянного вигляду і зробити висновок про реальні темпи приросту їхньої величини. Оцінити ділову активність підприємства можна тільки за співвідношенням темпів зростання основних показників: сукупних активів (Гак_Т), обсягу продажів (Гурп) і прибутку (7п):

100%<Г_акт<Г_УРП<Гп.

Таблиця 13.1. Горизонтальний і вертикальний аналіз активів підприємства

Перша нерівність (100 % < Т_т) показує, що підприємство нарощує економічний потенціал і масштаби своєї діяльності.

Друга нерівність (Т_т < 7грп) свідчить про те, що обсяг продажів зростає швидше від економічного потенціалу. З цього можна зробити висновок про підвищення інтенсивності використання ресурсів на підприємстві.

Третя нерівність (Тущ< Тц) означає, що прибуток підприємства зростає швидше від обсягу реалізації продукції і сукупного капіталу внаслідок підвищення рівня рентабельності продажів.

Ці співвідношення прийнято називати "золотим правилом економіки підприємства". Якщо цих пропорцій дотримують, то це свідчить про динамічність розвитку підприємства і зміцнення його фінансового стану.

На аналізованому підприємстві темпи зростання активів за досліджуваний період становили 124,3 % (56 800 : 45 700 o 100), обсягу продажів (виручки) - 110 % (106 425 : 96 750 o 100), прибутку - 108,1 % (20 000 :18 500 ■ 100), на підставі чого можна зробити висновок, що у звітному періоді стався деякий спад ділової активності підприємства.

Вертикальний аналіз активів балансу, відображаючи частку кожної статті в загальній валюті балансу, дає змогу визначити значимість змін активів за кожним видом. Отримані дані показують, що структура активів аналізованого підприємства змінилася досить істотно: зменшилася частка основного капіталу на 5,6 %, а оборотного відповідно збільшилася. У зв'язку з цим змінилася органічна структура капіталу: на початок року відношення оборотного капіталу до основного становило 1,58, а на кінець - 2,02, що в підсумку сприяє прискоренню його оборотності і підвищенню прибутковості.

Значну частку становлять монетарні активи в загальній валюті балансу, причому за звітний рік їхня частка трохи збільшилася. Якщо монетарні активи перевищують монетарні пасиви, то при зростанні цін і зниженні купівельної спроможності грошової одиниці підприємство зазнає фінансових втрат через знецінювання цих активів. І навпаки, якщо сума монетарних пасивів (кредити банку, кредиторська заборгованість за мінусом авансів отриманих та інші види залучених засобів) перевищує суму монетарних активів, то через знецінювання боргів у зв'язку інфляцію відбувається збільшення реальної величини власного капіталу підприємства. Отже, ефект інфляції може бути як позитивним, так і негативним.

Зміну величини власного капіталу у зв'язку з інфляцією (співвідношення монетарних активів і монетарних пасивів) можна визначити в такий спосіб:

АВК = (МП-МА) o і,

де МА - середня сума монетарних активів у досліджуваному періоді;

МІГ - середня сума монетарних пасивів у досліджуваному періоді;

і - темпи інфляції за досліджуваний період.

АВК₀ = (МП₀ - МА₀) o і₀ = = (18 000 - 14 520) o 0,2 = +696 тис. грн;

АВК_ум = (МПі - МАї) o іо = = (24 000-18 600) o 0,2 - +1080 тис. грн;

АВКі =(МЛ₁-МА₁)-іі = = (24 000-18 600) o 0,15 = +810 тис. грн.

Таким чином, позитивний ефект інфляції у звітному році становить 810 тис. грн, що вище від торішнього на 114 тис. грн, у тому числі за рахунок зміни:

o інфляційного важеля:

1080 - 696 = +384 тис. грн;

o рівня інфляції;

810 - 1080 = -270 тис. грн.

У процесі наступного аналізу необхідно детальніше вивчити склад, структуру і динаміку основного й оборотного капіталу.