Кредитування і контроль - Вовк В.Я. - Приклад

Розрахувати суму лізингових платежів і дохід банку від лізингової операції, якщо вартість обладнання, що надається в лізинг, становить 800 тис. грн, строк лізингової угоди - 2 роки, лізинговий платіж - 22 % річних. Лізингові платежі нараховуються рівними строковими виплатами двічі на рік.

Розрахунок лізингових платежів наведено у табл. 2.10.

Таблиця 2.10. Розрахунок лізингових платежів

Період

Залишкова вартість обладнання, грн

Мінімальний лізинговий платіж (ануїтет), грн

Фінансовий

дохід у вигляді відсотка, грн

Відшкодування вартості обладнання, грн

1

800 000,0

257 230,8

88 000,0

169 230,8

2

630 769,2

257 230,8

69 384,6

187846,2

3

442 923,1

257 230,8

48 721,5

208 509,2

4

234 413,8

257 230,8

25 785,5

231 445,2

Всього

2 968,6

1028923,1

231891,7

797 031,4

Таким чином, сума лізингових платежів становить 1 028 923,1 тис. грн, дохід банку від лізингової операції - 231 891,7 тис.грн,

Банк-лізингодавець від лізингових операцій отримує такі переваги: розширення спектра банківських операцій і відповідно збільшення суми доходів від банківської діяльності; зниження ризику втрат від неплатоспроможності клієнта; отримання більших доходів порівняно з довгостроковим кредитуванням, у зв'язку з тим, що розмір орендної плати за надання майна на умовах лізингу може бути вищим, ніж відсоткова ставка за довгостроковими кредитами, які видаються на той самий строк.

Переваги лізингу для лізингоодержувача порівняно зі звичайними формами кредитування такі: зберігається ліквідність балансу - лізинг забезпечує повну вартість угоди і сприяє значному прискоренню окупності капіталовкладень; поступова оплата предмета лізингу; сплата лізингових платежів може здійснюватися за рахунок прибутків, одержаних від експлуатації майна, отриманого на умовах лізингу; лізинг дає змогу зменшити податковий тягар, оскільки лізингові платежі входять до складу валових витрат підприємства.

До перспективних сфер лізингових операцій в Україні належать сільське господарство, будівництво, переробна галузь, харчова промисловість та інші види економічної діяльності, які потребують запровадження нових технологій. Механізм лізингу відкриває перед банками більші можливості щодо вирішення цілої низки проблем, зокрема пов'язаних із несвоєчасним поверненням кредитів і накопиченням у кредитних портфелях банків проблемних довгострокових кредитів1.

Серед основних причин, що стримують розвиток лізингу в Україні, можна назвати:

- відсутність державної програми розвитку лізингу;

- недостатня кваліфікація кадрів на ринку лізингових послуг;

- нерозвинутість механізму реєстрації та вилучення предметів лізингу;

- відсутність сформованого вторинного ринку обладнання;

- недорозвиненість механізмів страхування лізингових операцій і захисту лізингодавця на державному рівні;

- відсутність статистичних форм обліку лізингових операцій та ін.

Нині вітчизняні банки мають змогу працювати на ринку лізингових операцій як самостійно, так і через посередників, якими виступають лізингові компанії. Є два варіанти такого посередництва: банк може створити лізингову компанію як власне дочірнє підприємство, у статутному фонді якого йому належить контрольна частка, або стати одним із засновників лізингової компанії у формі акціонерного товариства, створеного спільно з іншим банком (банками), виробником обладнання та лізингоодержувачем. Іншим варіантом є створення лізингової компанії за участю іноземного інвестора (міжнародного фінансового інституту).

Міжбанківський кредит - це кредит, що надається одним банком іншому на міжбанківському ринку.

Кредитні відносини між банками визначаються на договірних засадах, шляхом укладання кредитних договорів, які мають передбачати права та обов'язки сторін, а також порядок здійснення розрахунків за кредитом.

Динаміку кредитів, наданих на міжбанківському ринку протягом 1994-2006 рр., подано на рис. 2.16.

Динаміка кредитів, наданих на міжбанківському ринку за 1994-2006 рр.

Рис. 2.16. Динаміка кредитів, наданих на міжбанківському ринку за 1994-2006 рр. (за даними "Бюлетеня НБУ" розраховано на 1 січня відповідно)

Наведені дані (рис. 2.16) свідчать про зростання обсягів кредитів, наданих на міжбанківському ринку України за 2005 р., порівняно з 2004 р. на 27,9 %, порівняно з 2003 р. - на 68,3 %, порівняно з 2002 р. - у 2,4 раза. Станом на 1 січня 2006 р. частка кредитів, наданих банками на міжбанківському ринку, в загальній сумі міжбанківських кредитів становить 95,8 %, станом на 1 січня 2005 р. - 57,3 %, станом на 1 січня 2004 р. - 72,8 %. При цьому протягом 2005 р. обсяг кредитів, наданих банками на міжбанківському ринку, порівняно з 2004 р. збільшився у 2,1 раза, порівняно з 2003 р. - у 2,2 раза, порівняно з 2002 р. - у 3 рази.

Також на міжбанківському ринку спостерігається зниження відсоткових ставок за наданими кредитами (рис. 2.17).

Наведені дані (рис. 2.17) свідчать, що станом на 1 грудня 2005 р. кредити на міжбанківському ринку надавалися у національній валюті під 5 %, що порівняно з 1 листопада

Динаміка середньозважених відсоткових ставок за кредитами наданими на міжбанківському ринку за 2000- 2005 рр.

Рис. 2.17. Динаміка середньозважених відсоткових ставок за кредитами наданими на міжбанківському ринку за 2000- 2005 рр. (за даними "Бюлетеня НБУ")

2005 р. менше на 3,6 пункта, а в іноземній валюті під 2,9 %, що порівняно з 1 листопада 2005 р. менше на 0,4 пункта. Відсоткові ставки за міжбанківськими кредитами станом на 1 листопада 2005 р. порівняно з 1 листопада 2004 р. у національній валюті збільшилися на 2,4 пункта, а в іноземній валюті - на 0,8 пункта.

Традиційним фінансовим інструментом ринку міжбанківських кредитів є короткострокові кредити - "короткі гроші" - строком до одного місяця; кредити строком більше ніж один місяць уже вважаються довгостроковими - "довгі гроші".

За строками кредитування міжбанківські кредити поділяють на кредити, надані на строк:

- на 1 робочій день - кредити овернайт;

- від 2 до 7 днів;

- від 8 до 21 дня;

- від 22 до 31 дня;

- понад 92 дні.

Найбільш поширеною формою є кредити овернайт.

Для отримання міжбанківського кредиту банки укладають генеральну угоду, а потім кожна окрема операція щодо видачі (отримання) міжбанківського кредиту оформлюється разовим кредитним договором, в якому зазначаються сума кредиту, строк, відсоток і вид забезпечення. Разові кредитні угоди укладаються, як правило, за допомогою телексу.

Для укладання генеральної угоди банк-позичальник подає до банку-кредитора стандартний набір документів:

- лист-заяву на отримання кредиту;

- копію статуту, завірену нотаріально;

- баланс та основні показники діяльності на поточну звітну дату;

- розрахунок економічних нормативів на поточну звітну дату (особливо нормативів платоспроможності та ліквідності);

- документи щодо забезпечення кредиту та строкове зобов'язання за кредитом.

На підставі отриманої інформації банк-кредитор встановлює суму ліміту для банку-позичальника, яка в подальшому переглядається щомісячно.

Міжбанківські кредити надаються у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на кореспондентський рахунок банку-позичальника в межах встановленого ліміту. Банки отримують міжбанківські кредити з метою:

- оперативної підтримки поточної ліквідності на необхідному рівні;

- поповнення кореспондентського рахунку в Національному банку з метою дотримання нормативів обов'язкового резервування;

- для короткострокового кредитування клієнтів;

- для придбання державних цінних паперів;

- для здійснення арбітражних операцій та ін. Забороняється видавати міжбанківські кредити:

- збитковим банкам;

- банкам, що перебувають у стадії фінансового оздоровлення;

- філіям, управлінням і відділенням банку, які не є юридичними особами.

Банки самостійно встановлюють рівень відсоткової ставки за міжбанківськими кредитами залежно від попиту та пропозиції на міжбанківському ринку, фінансового стану позичальника та рівня облікової ставки. Як правило, чим надійніший банк, тим нижчий рівень кредитного ризику і, як наслідок, менший відсоток за міжбанківським кредитом.

Вексельний кредит - банківська операція з урахування векселів та операція з кредитування клієнтів під заставу векселів.

Урахування векселів - форма банківського кредитування юридичних і фізичних осіб шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним зі знижкою (дисконтом) з метою отримання прибутку від погашення векселя за номінальною вартістю.

Економічна сутність операції врахування векселя полягає у достроковому продажу векселя його власником (векселедержателем) банку і трансформації комерційного кредиту в банківський.

На момент урахування чи купівлі векселів у векселедержателів до закінчення строку їх оплати банк утримує дисконт, який розраховується залежно від номінальної вартості векселя та кількості днів, що залишається до оплати векселя з прийняттям до розрахунку дня врахування та дня платежу. Дисконтна ставка (В), за якою розраховується сума дисконту, тісно пов'язана з відсотковою ставкою за кредитами і може бути розрахована за формулою

де г - річна відсоткова ставка за кредитом, %;

п- кількість днів до погашення векселя.

Розрахунок суми, яку банк сплачує векселедержателю у момент урахування векселя (СП) - сума дисконту, здійснюється за формулою

де ЫУ- номінальна вартість векселя, грн.

Дохід банку від операції з урахування векселя визначається як різниця між номінальною вартістю векселя на момент погашення і сумою дисконту.

Приклад
Тема 3. БАНКІВСЬКІ РИЗИКИ
3.1. Сутність і класифікація банківських ризиків
3.2. Зовнішні ризики банку
3.3. Фінансові ризики банку
3.4. Функціональні ризики
3.5. Основні методи оцінки банківських ризиків
3.6. Організація ризик-менеджменту в банку
Тема 4. КРЕДИТНИЙ РИЗИК ЯК СКЛАДОВА БАНКІВСЬКИХ РИЗИКІВ
4.1. Сутність кредитного ризику
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru