Економічний аналіз торговельної діяльності - Гринів Б.В. - 2.5. Аналіз товарної структури роздрібного товарообороту

Роздрібний товарооборот формується як результат великої кількості окремих актів купівлі-продажу різноманітних за споживчими властивостями і призначенням товарів. Тому він характеризується не тільки загальним обсягом (сумою реалізації товарів), але і товарною структурою, тобто співвідношенням окремих товарів (товарних груп) в загальному обсязі товарообороту.

Реалізація товарів кожної товарної групи має свої особливості. Вона відрізняється як за трудомісткістю, так і витратомісткістю. Від змін у структурі товарообороту залежать кількісні і якісні показники роботи торговельних підприємств - швидкість обертання товарів, продуктивність праці, рівень витрат обігу, рівень валового доходу і ін.

Аналіз роздрібного товарообороту за асортиментом товарів проводять за перший квартал, півріччя, 9 місяців і рік. В процесі аналізу необхідно:

- дати оцінку виконання плану і динаміки товарообороту по окремих товарних групах;

- виявити кількісні і якісні зміни, які відбулись у структурі роздрібного товарообороту;

- вивчити динаміку реалізації основних груп товарів на душу населення;

- оцінити досягнутий рівень реалізації товарів на душу населення порівняно з іншими підприємствами чи об'єднаннями;

- виявити позитивні сторони і недоліки в організації торгівлі і вивченні попиту населення на товари.

За результатами аналізу повинна бути дана оцінка змін у попиті споживачів, розкриті недоліки в торговельному обслуговуванні населення з метою вживання своєчасних заходів для його покращення.

Для аналізу асортименту і структури товарообороту використовують наступні матеріали: статистичну звітність - ф. № 3-торг "Звіт про продаж і запаси товарів у торговельній мережі та мережі ресторанного господарства"; план роздрібного товарообороту в асортименті і його товарне забезпечення; акти інвентаризації товарів; первинну документацію про рух товарів; дані оперативного обліку руху товарів; матеріали перевірок наявності асортиментного мінімуму в магазинах; дані вивчення попиту населення на товари і ін.

Основним джерелом інформації про товарну структуру товарообороту є форма статзвітності № 3-торг. Однак у цій формі продаж товарів у роздріб показується разом із іншими недокументованими витратами, які включають ще невиявлені природні і інші втрати товарів, в тому числі розтрати і нестачі. Інші недокументовані витрати визначають як різницю між загальною сумою вибуття товарів згідно з даними форми № 3-торг і фактичним обсягом роздрібного товарообороту. Якщо сума цих витрат значна, для визначення роздрібного товарообороту по кожній товарній групі необхідно вибуття товарів скоригувати на наявні недокументовані витрати. Для цього попередньо розраховують коефіцієнт, який характеризує відношення товарообороту до загальної суми вибуття товарів у роздрібній торговельній мережі. Він показує питому вагу роздрібної реалізації в загальному обсязі вибуття товарів. З його допомогою розраховують роздрібний товарооборот по групах товарів множенням цього коефіцієнта на суми вибуття товарів по кожній товарній групі.

Якщо сума інших недокументованих витрат незначна, що має місце у нашому прикладі, ці розрахунки не проводяться.

Використовуючи дані про роздрібну реалізацію товарів по товарних групах, дають оцінку виконання плану і динамічних змін товарообороту по кожній з товарних груп, а також змін у структурі товарообороту порівняно з базисним періодом і планом. Для цього складають табл. 2.13, в якій розраховують усі ці показники.

Таблиця 2.13

АСОРТИМЕНТНА СТРУКТУРА РОЗДРІБНОГО ТОВАРООБОРОТУ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА

Згідно з даними цієї таблиці план товарообороту по продовольчих товарах виконаний споживчим товариством на 106,2 %. В той же час не забезпечено виконання плану з непродовольчих товарів (94,7 %).

Виконання плану по товарних групах було нерівномірне. Так, при загальному перевиконанні плану з реалізації продовольчих товарів допущено його недовиконання по рибі і морепродуктах харчових (93,9 %), маргариновій і майонезній продукції (98,4 %). Із непродовольчих товарів не виконано план з реалізації текстильних виробів для домашнього вжитку (89,4 %), одягу і білизни (95,1 %), бавовняних тканин (99,5 %).

Спостерігались значні відмінності в динаміці реалізації продовольчих і непродовольчих товарів. При збільшенні загального обсягу товарообороту порівняно з попереднім роком на 105,8 % по продовольчих товарах цей показник становив 130,8 %. В той же час зменшився порівняно з попереднім роком обсяг реалізації масла тваринного (77,7 %).

Обсяг реалізації непродовольчих товарів у звітному році становив лише 72,2 % до попереднього року. Суттєво знизилась реалізація текстильних виробів для домашнього вжитку (75,7 %), верхнього трикотажу (84,2 %), одягу і білизни (98,8 %) і ін. Поряд з тим збільшився обсяг реалізації бавовняних тканин (133,3 %), вовняних тканин і хусток (125,0 %).

Такі коливання в динаміці обсягів реалізації окремих груп товарів обумовили відповідні зміни в структурі товарообороту споживчого товариства. Питома вага продовольчих товарів в загальному обсязі товарообороту порівняно з попереднім роком збільшилась на 13,5 % і відповідно знизилась частка непродовольчих товарів, що свідчить про зниження життєвого рівня населення в умовах кризового стану економіки.

Слід відмітити, що невиконання плану реалізації товарів по тій чи іншій товарній групі за умови його обгрунтованості, а також зниження фактичних темпів росту проти планових може свідчити про незадовільний стан торгівлі цими товарами. На основі оперативних даних необхідно виявити конкретні причини цього невиконання.

Найчастіше такими причинами є: недотримання визначеного асортиментного мінімуму; перебої в завозі товарів; невідповідність товарів, які завозяться в магазини, попиту покупців і ін.

Слід не тільки проводити аналіз роздрібного товарообороту по товарних групах, показаних у статистичній звітності, але і вивчати стан торгівлі окремими товарами. Належна увага повинна приділятись також вивченню внутрішньогрупових змін по товарах складного асортименту, динаміці реалізації взаємозамінних товарів, впровадженню в товарооборот нових товарів. З цією метою використовують дані одночасного обліку реалізації окремих непродовольчих товарів, інвентаризаційні описи, кон'юнктурні огляди, матеріали виробничих нарад працівників магазинів, конференцій покупців, матеріали про дотримання асортиментного мінімуму та ін.

Щоб оцінити досягнутий рівень задоволення попиту населення, проводять аналіз реалізації окремих товарів і товарних груп на душу населення, яке проживає в зоні діяльності споживчого товариства чи іншого торговельного підприємства. Для цього складають аналітичну табл. 2.14, в якій по кожній товарній групі розраховують оборот на душу населення за базисний і звітний роки в порівнянних цінах. Аналіз змін цих показників дозволяє більш конкретно судити про динаміку рівня задоволення попиту населення.

Дані табл. 2.14 показують, що товарооборот торговельної мережі споживчого товариства на душу населення у звітному році в порівнянних цінах збільшився до попереднього року тільки на 0,99 грн. Тобто в цілому він залишився майже на тому ж рівні, що і в попередньому році. В той же час на 3,2 грн збільшився середньо-душовий товарооборот з реалізації продовольчих товарів і на 2,91 грн зменшився з непродовольчих товарів. Така тенденція розвитку товарообороту торговельних підприємств характерна для періоду кризового стану економіки перехідного періоду. Водночас, якщо економіка розвивається динамічно і зростає життєвий рівень населення, нормальною для торгівлі є тенденція більш швидкого росту обсягів реалізації непродовольчих товарів на душу населення і відповідного збільшення їх частки в товарообороті.

Під час аналізу особливу увагу звертають на факти зменшення реалізації окремих груп товарів на душу населення порівняно з попереднім роком, а також на зниження обсягів реалізації окремих товарів до відповідних періодів попереднього року. Все це може свідчити не тільки про негативний вплив зовнішніх соціально-економічних факторів (розвиток суспільного виробництва, динаміка доходів і купівельних фондів населення та ін.), але і факторів, залежних від рівня організації торгівлі окремими групами товарів. Тому під час аналізу необхідно дати оцінку стану торгівлі цими товарами, що потребує вивчення безперебійності торгівлі ними, стану запасів, задоволення заявок торговельної мережі на ці товари, обгрунтованості і своєчасності подання заявок.

Сільське населення значну кількість товарів купує в міських магазинах. Тому, даючи оцінку товарообороту на душу населення, необхідно враховувати територіальне розміщення торговельних підприємств, відстань їх від міст, мотиви виїзду за покупками.

Таблиця 2.14

РЕАЛІЗАЦІЯ ТОВАРІВ НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЮ МЕРЕЖЕЮ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА У ЗВІТНОМУ РОЦІ

Аналіз реалізації товарів на душу населення проводиться також по системі райспоживспілки і в облспоживспілках. Порівняльний аналіз коливань обсягів реалізації окремих груп товарів на душу населення в споживчих товариствах чи інших ланках системи споживчої кооперації дозволяє дати оцінку рівня організації торгівлі окремими групами товарів, розкрити причини недостатнього задоволення попиту населення, виявити можливості росту товарообороту.

Керівники торговельних підприємств повинні систематично здійснювати контроль ходу виконання плану товарообороту за асортиментом, виявляти причини відхилень і вживати оперативні заходи для усунення недоліків і покращення торгівлі окремими товарами. Важливо також вести систематичні спостереження за попитом покупців. Для цього в магазинах слід використовувати журнали оперативного обліку попиту, в яких систематично записувати зауваження і побажання покупців, відмічати незадоволений попит на окремі товари і вносити інші зауваження. Це дозволяє постійно проводити спостереження за попитом на окремі товари і в процесі формування заявок на товари враховувати незадоволений попит, а також попит, який формується.