Економічний аналіз торговельної діяльності - Гринів Б.В. - 2.7. Оперативний аналіз роздрібного товарообороту

Торгівля за своєю сутністю є дуже динамічною галуззю. Тому оперативність аналізу процесів, що в ній відбуваються, є життєво необхідною для ефективного управління. Оперативний аналіз служить для своєрідної профілактики помилок і своєчасного коригування поточних управлінських рішень, що дозволяє забезпечити ритмічність виконання плану товарообороту, покращити показники роботи магазинів.

Оперативний аналіз роздрібного товарообороту проводиться у всіх ланках управління кооперативною торгівлею: магазинах, споживчих товариствах, споживспілках. Найбільш ефективним він є в низових ланках, які безпосередньо впливають на хід торговельно-виробничих процесів.

Для забезпечення щоденного контролю за ходом виконання плану товарообороту в магазинах ведуть спеціальні відомості, які ще називають графіками виконання плану товарообороту. В цих графіках за кожен робочий день наростаючим підсумком з початку місяця показують плановий і фактичний товарооборот, а також відхилення від плану (+, -). Одноденний плановий товарооборот розраховують діленням місячного чи квартального плану на число робочих днів в періоді. Фактичний обсяг роздрібного товарообороту за робочий день (зміну) визначають за грошовою виручкою від реалізації товарів і сумами продажу товарів в кредит, дрібним гуртом, які показані у документах на їх фактичний відпуск. Такі графіки виконання плану товарообороту дають можливість керівникам підприємств щоденно стежити за реалізацією товарів і здачею виторгу, контролювати ритмічність виконання плану, виявляти причини відставання від плану, якщо вони допущені.

Щоб з'ясувати причини негативних відхилень фактичного товарообороту магазину від розрахунково-планових показників за день, тиждень, декаду чи місяць, необхідно комплексно аналізувати хід торговельно-виробничих процесів від надходження товарів до здачі виторгу. І, насамперед, слід оперативно контролювати стан товарних запасів, зміни в їх обсязі і структурі, відповідність попиту покупців, процес поповнення запасів.

Такий комплексний оперативний аналіз торговельних процесів частіше всього проводять за сім днів чи інший період, за який магазини (секції, бригади) складають товарно-грошові звіти. Приймаючи такий звіт від завідуючого магазином чи іншої матеріально відповідальної особи, бухгалтер повинен перевірити повноту і своєчасність здачі виторгу, дотримання ліміту товарних залишків, своєчасність відвантаження тари тощо. На ці моменти звертає увагу і голова правління споживчого товариства (керівник підприємства) або його заступник, затверджуючи звіти матеріально відповідальних осіб. Це затвердження проводиться при наявності письмового висновку бухгалтерії щодо звіту, в якому містяться зауваження і пропозиції, спрямовані на покращення роботи магазину.

Крім товарно-грошових звітів, для оперативного аналізу і контролю використовують матеріали інвентаризацій, різноманітних перевірок стану торгівлі, вивчення попиту на товари тощо.

Оперативний аналіз товарообороту на торговельному підприємстві не повинен обмежуватись тільки процесом приймання і обробки товарно-грошових звітів. Він має бути поставленим на більш системну основу з метою постійного і безперервного контролю як за виконанням плану товарообороту, так і за своєчасністю та повнотою здачі виторгу, виконанням графіку надходження товарів в окремі торговельні підприємства, станом товарних запасів, а також для профілактики можливих нестач і визначення об'єктів для першочергового проведення інвентаризацій.

Такий комплексний оперативний аналіз повинен проводитись економістами споживчих товариств і іншими спеціалістами на основі інформації з товарно-грошових звітів за кожен тиждень по кожному магазину і в цілому по торговельній мережі. Для цього в споживчих товариствах чи на інших підприємствах доцільно складати спеціальні таблиці (відомості), які містять інформацію про хід виконання плану роздрібного товарообороту, інші документовані витрати, надходження товарів, стан товарних запасів у кожному з магазинів і в цілому по торговельній мережі споживчого товариства. В цих таблицях магазини групують по населених пунктах, з підбиттям проміжних підсумків по кожному з них. Такі аналітичні таблиці складають за кожен тиждень, наростаючим підсумком з початку місяця. Методика їх складання і використання в різних ланках управління кооперативною торгівлею показана в спеціальних рекомендаціях, розроблених під керівництвом проф. І. М. Пав-люка .

Конкретні причини невиконання плану товарообороту окремими магазинами, негативні зміни в стані товарних запасів за тиждень, а також інші питання, що виникають в процесі оперативного

³ Рекомендации по организации и ведению оперативного учета товарооборота, контроля за своевременной сдачей торговой выручки и состоянием товарных запасов в розничных торговых предприятиях потребительской кооперации. - М.: Центросоюз, 1984. - 31 с.

аналізу, виясняють за даними первинних документів, доданих до товарно-грошових звітів, а також з усної інформації керівників магазинів. При необхідності перевіряють стан торговельно-виробничих процесів безпосередньо в магазинах.

Матеріали оперативного аналізу використовуються керівництвом і спеціалістами підприємств для прийняття оперативних заходів з метою усунення виявлених недоліків у роботі окремих магазинів чи інших одиниць торговельної мережі і забезпечення виконання плану товарообороту.

Слід відзначати, що такий щотижневий оперативний аналіз товарообороту кожного магазину у споживчих товариствах чи інших торговельних підприємствах, які можуть мати декілька десятків магазинів, є трудомістким. Тому він не знайшов широкого втілення в практиці аналітичної роботи. Ситуація змінюється в умовах автоматизації обробки товарно-грошових звітів з використанням ПК. Вона дає можливість при одноразовому введенні інформації одержати не тільки відповідні облікові дані про рух товарів і товарооборот, але і оперативну аналітичну інформацію про виконання плану товарообороту магазинами, стан інших показників їх діяльності. Це дає можливість оперативніше виявляти негативні відхилення в ході торговельних процесів і своєчасно приймати необхідні заходи, спрямовані на покращення роботи магазинів та інших одиниць торговельної мережі.