Економічний аналіз торговельної діяльності - Гринів Б.В. - 3.2. Аналіз впливу комплексу зовнішніх факторів на формування товарообороту підприємства роздрібної торгівлі

У новій економічній ситуації, яка характеризується посиленням конкуренції, забезпечення динамічного розвитку підприємств торгівлі вимагає більш глибокого аналізу зовнішніх (екзогенних) факторів формування роздрібного товарообороту, роль яких зростає. Ці фактори не залежать від зусиль підприємств, а виражають стан середовища їх функціонування, яке постійно змінюється.

Як уже зазначалось, першочерговим зовнішнім фактором, що лімітує обсяг роздрібного товарообороту торговельного підприємства, є платоспроможний купівельний попит населення. Як видно із рис . 3.1, платоспроможний попит формується під впливом багатьох факторів. Однак не всі вони мають кількісний вираз. Такий вираз у відповідних показниках мають кількість, склад, соціальна структура, міграція населення, його грошові доходи та заощадження, рівень задоволення потреб від власного господарства. Тому перераховані фактори можуть бути враховані у процесі аналізу. Тоді як інші зовнішні фактори, що впливають на товарооборот через платоспроможний купівельний попит населення, відповідних числових характеристик не мають. Це побутові особливості населення, мода, морально-психологічні і інші фактори. Оцінити їх вплив на товарооборот торговельного підприємства в кожній конкретній ситуації, що склалася на ринку товарів народного споживання даного регіону, певною мірою можна хіба що з допомогою спеціально проведених експертних оцінок.

Показником, який в грошовому виразі найбільш повно відображає платоспроможний купівельний попит населення, є його купівельні фонди. Вони являють собою частину грошових доходів населення, призначену для придбання товарів. їх формування порівняно з платоспроможним купівельним попитом має свої особливості. У процесі формування купівельного фонду населення задіяні не всі фактори, що впливають на платоспроможний попит. Так, купівельні фонди безпосередньо не залежать від зміни роздрібних цін на товари в торговельній мережі. Тоді як купівельний платоспроможний попит від них залежить.

Досягнутий рівень задоволення купівельного платоспроможного попиту населення знаходить відображення в проценті охоплення товарооборотом (без дрібного опту) купівельних фондів і в середньому товарообороті на одного жителя. Якщо платоспроможний попит повною мірою не задовольняється, то частина купівельного фонду не охоплюється товарооборотом торговельних підприємств. Це може свідчити про наявність незадоволеного попиту і невикористаних можливостей зростання товарообороту.

За сучасних умов поряд із підприємствами споживчої кооперації продаж продовольчих і непродовольчих товарів у сільській місцевості здійснюють підприємства агропромислового комплексу, приватна мережа підприємств торгівлі і ресторанного господарства, фірмові магазини промислових підприємств, аптечна мережа і ін. Тому частина купівельних фондів населення охоплюється товарооборотом цих торговельних систем. Ступінь цього охоплення залежить від рівня конкуренції.

Вплив конкуренції на товарооборот торговельного підприємства виражається насамперед через охоплення конкурентами частини купівельного фонду населення у районі їх діяльності. А це обмежує можливості зростання товарообороту підприємств, які обслуговують цей же контингент населення.

Купівельні фонди визначають у процесі складання балансів грошових доходів і видатків населення. Величину купівельних фондів населення, яке обслуговується торговельними підприємствами споживчої кооперації району, визначають як різницю між розрахованими в балансі купівельни₄ми фондами і обсягом товарообороту інших торговельних систем⁴. Якщо відсутні дані про купівельні фонди, то для розрахунку впливу на товарооборот факторів, пов'язаних із платоспроможним попитом, використовують показник грошових доходів населення.

Обсяг роздрібного товарообороту перебуває в прямій залежності від кількості обслуговуваного населення і рівня індивідуального споживання товарів, яке залежить від купівельної спроможності. Щоб відповісти на питання, якою мірою приріст товарообороту забезпечувався зростанням чисельності населення, а якою - зміною індивідуального товарного споживання, можна використати таку залежність:

О = N х С, (3.3)

де О - обсяг роздрібного товарообороту (без дрібного опту);

⁴ Методика визначення чисельності і складу населення, яке обслуговується споживчою кооперацією, його грошових доходів і купівельних фондів достатньо розкрита в курсі "Економіка споживчої кооперації".

N - чисельність населення, що обслуговується;

С - середньодушовий товарооборот у фактично діючих цінах.

Ця залежність показує, що можна вести мову про інтенсивний і екстенсивний розвиток товарообороту. Під першим розуміють збільшення товарообороту за рахунок зростання індивідуального рівня товарного споживання, а під другим - зростання товарообороту під впливом збільшення чисельності населення, що обслуговується.

Однак розрахований з допомогою цієї моделі вплив розглянутих факторів на товарооборот не буде достатньо повним без визначення впливу зміни роздрібних цін на товари, що реалізуються. Вплив цін на роздрібний товарооборот окремо від інших зовнішніх факторів визначають за формулою:

Щр) = X Ч1 ^{р -}Х Ч1 Ро^{, (3.4)}

де X ЧР₁ - фактичний товарооборот звітного періоду в діючих цінах;

X Ч Р₀ - фактичний товарооборот звітного періоду, перерахований у базисні ціни (фізичний обсяг товарообороту).

Щоб виділити цей фактор у моделі, яка виражає сукупний вплив зовнішніх факторів на товарооборот, необхідно врахувати таку залежність середньодушового товарообороту від зміни роздрібних цін на товари:

С = С_Ро х Ір, (3.5)

де Ср₀ - середньодушовий товарооборот звітного періоду в базисних цінах;

Ір - індекс роздрібних цін.

Підставивши значення показника С у формулу (3.3), одержимо:

О = Nх Сро х Ір. (3.6)

Це означає, що приріст товарообороту може бути розкладений на три частини - за рахунок зміни кількості населення, що обслуговується, середньодушового фізичного обсягу товарообороту, роздрібних цін.

Разом з тим, середньодушовий фізичний обсяг товарообороту можна представити у вигляді такої залежності:

Сро = і х Ко, (3.7)

де і - середньодушові доходи або за наявності інформації купівельні фонди;

Ко - коефіцієнт охоплення середньодушових доходів (купівельних фондів) товарооборотом.

У цій залежності показник Ко якоюсь мірою відображає вплив показаного на рис.3.1 прямого і оберненого взаємозв'язку між цінами на товари і купівельним платоспроможним попитом населення, а також вплив рівня конкуренції в районі діяльності торговельного підприємства.

Підставивши значення показника Сро у формулу (3.6), одержимо таку розширену мультиплікативну модель:

О = N х И х Ко х Ір. (3.8)

Вона виражає залежність обсягу роздрібного товарообороту (без дрібного опту) від комплексу основних зовнішніх факторів його формування. її використання в аналізі дає можливість розрахувати вплив цих факторів на товарооборот торговельного підприємства.

Покажемо порядок використання цієї моделі в аналізі впливу зовнішніх факторів на роздрібний товарооборот. З цією метою інформація про господарську діяльність споживчого товариства аналітично підготовлена і узагальнена в табл. 3.1.

Із таблиці видно, що роздрібний товарооборот (без дрібного гурту) у звітному році порівняно з попереднім збільшився на 162,5 тис. грн (667,0 - 504,5). У тому числі за рахунок:

- збільшення чисельності населення, яке обслуговується, товарооборот зріс на 1,9 тис. грн (506,4 - 504,5);

- зростання середньодушового рівня споживання товарів - збільшився на 132,3 тис. грн (638,7 - 506,4);

- зниження коефіцієнта охоплення товарооборотом грошових доходів населення - зменшився на 56,6 тис. грн (582,1 - 638,7);

- зростання індексу цін - збільшився на 84,9 тис. грн (667,0 -- 582,1).

Розрахунки показують, що із розглянутих зовнішніх факторів лише зниження коефіцієнта охоплення грошових доходів населення мало негативний вплив на товарооборот споживчого товариства. Інші фактори сприяли зростанню обсягу товарообороту. Це свідчить, що у споживчого товариства є можливості для збільшення товарообороту за рахунок підвищення рівня охоплення грошових доходів населення шляхом кращої організації торгівлі, вивчення попиту, своєчасного завезення у роздрібну мережу необхідних населенню товарів у достатньому обсязі і відповідному асортименті.

Однак слід зазначити, що навіть значне зростання коефіцієнта охоплення грошових доходів населення товарооборотом не завжди свідчить про нормальне задоволення платоспроможного купівельного попиту. Часто має місце відсутність збігу купівельних фондів населення з товарооборотом за асортиментом, територіальним розміщенням, часом реалізації товарів тощо. Наявна в даний час інформаційна база і методи планування товарообороту не дозволяють досягти необхідної відповідності між купівельними фондами і планом роздрібного товарообороту. Проблематичними залишаються також питання прогнозування структури купівельного попиту населення. Всі ці і інш₅і труднощі, як справедливо зазначають дослідники цієї проблеми⁵, є причиною недостатньої відповідності між купівельними фондами і планом роздрібного товарообороту. Тому розглянутий вище розрахунок найчастіше використовується для оцінки впливу факторів на динамічні зміни обсягу товарообороту, а не на відхилення його від планових орієнтирів.

Таблиця 3.1

ПОКАЗНИКИ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЗОВНІШНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ТОВАРООБОРОТУ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА

Залежно від мети аналізу для оцінки впливу окремих зовнішніх факторів на товарооборот можуть використовуватися також коефіцієнти еластичності. За своїм економічним змістом коефіцієнт еластичності являє собою співвідношення між темпами приросту показника товарообороту і темпами приросту фактора. Він показує, як зміниться обсяг реалізації товарів під впливом зміни того чи іншого фактора на один відсоток. Найчастіше за допомогою коефіці-

єнтів еластичності визначають вплив на реалізацію окремих товарів зміни цін і доходів. Підвищення цін на окремі товари знижує попит на них і підвищує його на взаємозамінні товари. Тоді як зниження цін, навпаки, призводить до підвищення попиту. В міру насичення ринку попит на товари стабілізується або навіть починає знижуватися. Коефіцієнти еластичності, які характеризують залежність динаміки реалізації окремих товарів від зміни цін, використовуються в практиці економічної роботи підприємств для обґрунтування їх цінової політики.

Що стосується впливу динаміки грошових доходів населення на товарооборот, то з їх зростанням на одного жителя реалізація продовольчих товарів в абсолютному виразі збільшується, а у відносному (до загального обсягу покупок, чи товарообороту) знижується. Тоді як по непродовольчих товарах зі зростанням доходів спостерігається тенденція до збільшення їх реалізації як в абсолютному, так і у відносному виразі. Це особливо стосується товарів культурно-побутового призначення.

За умов кризового стану економіки і відсутності стійкої позитивної динаміки грошових доходів населення спостерігається тенденція до збільшення в роздрібному товарообороті торговельної мережі питомої ваги продовольчих товарів і відповідного зниження частки непродовольчих товарів.

Розрахунок коефіцієнта еластичності реалізації товарів окремих товарних груп залежно від зміни грошових доходів населення можна провести, використовуючи одну із найбільш поширених формул запису коефіцієнта еластичності (К_х), яка має такий вигляд:

К х^£ , (3.9)

Ах у

де Ау - приріст середньодушового товарообороту;

Ах - приріст середньодушових доходів; х - грошові доходи в середньому на одну людину; у - середньодушовий товарооборот.

З насиченням ринку і підвищенням рівня задоволення попиту населення на ті чи інші товари коефіцієнт еластичності їх реалізації знижується.

Для розрахунку коефіцієнтів еластичності товарообороту залежно від доходів чи інших факторів може використовуватися також метод аналітичного вирівнювання. Якщо між показниками, що вивчаються, форма зв'язку прямолінійна (ух = а + Ь х), то Кх визначають за формулою:

К - Ь ■=. (3.10)

Ух

Якщо залежність між результативним показником і фактором виражається параболою другого порядку (ух = а + Ьх + сх²), коефіцієнт еластичності розраховують за такою формулою:

Кх = - (2сх+ь). (3.11)

За інших форм криволінійної залежності використовуються відповідні їм формули коефіцієнтів еластичності.

Застосування коефіцієнтів еластичності в аналізі товарообороту дає можливість оцінити відповідність фактичного його збільшення по тих чи інших групах товарів стану грошових доходів населення. Вони також повинні використовуватися в прогнозному аналізі для розрахунку очікуваного зростання товарообороту залежно від темпів приросту грошових доходів населення.