Найбільш простим і поширеним методом аналізу відсоткового ризику є метод GАР -менеджменту, що ґрунтується на виокремленні чутливих і нечутливих до змін відсоткових ставок активів і зобов'язань банку (балансових і позабалансових). Як правило, метод GAP-менеджменту використовують для оцінки відсоткового ризику на короткострокових інтервалах.
Поділ активів і пасивів банку на чутливі та нечутливі до зміни відсоткової ставки здійснюється в межах визначеного періоду часу (часового інтервалу). Тривалість часового інтервалу обирається з урахуванням прогнозованих моментів зміни відсоткових ставок на ринку. Як правило, часовий інтервал встановлюється у таких межах:
- до 31 дня;
- 31-91 день;
- 92-365 днів;
- понад 365 днів.
Активи чи зобов'язання вважаються чутливими до змін відсоткової ставки, якщо мають такі характеристики:
- дата перегляду плаваючої відсоткової ставки міститься в зафіксованому інтервалі часу;
- строк виконання зобов'язання або отримання активу настає в цьому інтервалі;
- строк проміжної або часткової виплати основної суми міститься в інтервалі, що розглядається;
- зміна базової ставки (наприклад, облікової ставки Центрального банку), покладеної в основу ціноутворення активу чи зобов'язання, можлива або очікується протягом цього самого часового інтервалу і не контролюється банком.
Активи та зобов'язання, доходи та витрати за якими протягом аналізованого періоду не залежать від зміни відсоткових ставок на ринку, належать до нечутливих.
GAP (розрив, дисбаланс) є мірою відсоткового ризику, який бере на себе банк протягом визначеного періоду часу та розраховується за формулою
де GAP - величина розриву між чутливими активами та зобов'язаннями у певному періоді, грн;
Ач - активи, чутливі до зміни відсоткової ставки протягом певного періоду, грн;
Зч - зобов'язання, чутливі до зміни відсоткової ставки протягом певного періоду.
GAP вважається:
- додатним, якщо активи, чутливі до змін ставки, перевищують чутливі зобов'язання (Ач > Зч);
- від'ємним, якщо чутливі зобов'язання перевищують чутливі активи (Ач < Зч);
- нульовим, якщо чутливі активи дорівнюють чутливим зобов'язанням (Ач - Зч). За нульового GAP маржа банку не залежить від зміни відсоткових ставок, відсотковий ризик є мінімальним, але банк недоотримає прибутків у випадку сприятливої зміни на ринку відсоткових ставок.
Порівняно з нульовим GAP, додатний і від'ємний GAP зумовлюють потенційну можливість банку отримати підвищений прибуток або, навпаки, зазнати збитків.
На практиці відсотковий ризик за допомогою методу GAP-менеджменту оцінюється за таким алгоритмом:
- у структурі балансу банку виділяються статті активів і зобов'язань, чутливих до зміни відсоткових ставок, тобто виділяються статті активів, за якими банк отримує відсоткові доходи, та статті зобов'язань, за якими банк сплачує відсотки;
- відсоткові активи і пасиви групуються за строками переоцінки чи погашення, а також за певними часовими інтервалами;
- розраховуються показники GAP (величина GAP, коефіцієнт GAP та індекс відсоткового ризику) на різних часових інтервалах та робляться обґрунтовані висновки щодо рівня відсоткового ризику, на який наражається банк у кожному з інтервалів, що аналізується, та визначається можливий розмір збитків у випадку несприятливої зміни відсоткових ставок на ринку.
Для аналізу рівня відсоткового ризику крім величини GAP також розраховуються показники коефіцієнт GAP та індекс відсоткового ризику.
Коефіцієнт GAP (KGAP) дає змогу визначити співвідношення між чутливими активами та зобов'язаннями банку у певному періоді часу і розраховується за формулою
За результатами розрахунку коефіцієнта KGAP вважається, що:
Основна мета GAP-менеджменту полягає в тому, що величина та вид GAP (додатний або від'ємний) мають відповідати прогнозам зміни відсоткових ставок і впливати на розмір відсоткової маржі (табл. 6.1).
Таблиця 6.1. Зміни відсоткової маржі банку залежно від виду GAP та прогнозованої зміни відсоткових ставок на ринку
Таким чином, при використанні методу GAP для управління відсотковим ризиком головним завданням є зівставлення напряму зміни GAP і зміни відсоткових ставок у визначеному періоді часу з метою отримання додаткового прибутку. Це означає, що GAP має бути додатним у випадку прогнозування підвищення відсоткових ставок або від'ємним у випадку їх прогнозованого зниження.
Наприклад, якщо GAP додатний, то банк може вжити такі заходи:
- не робити нічого, очікуючи зростання відсоткових ставок на ринку;
- збільшити обсяг зобов'язань з фіксованими відсотковими ставками;
- придбати цінні папери з фіксованими ставками або збільшити обсяги кредитування.
За умови, якщо GAP від'ємний, то банк може:
- не робити нічого в очікуванні зниження відсоткових ставок на ринку;
- додатково залучити кошти на вкладні рахунки під плаваючу відсоткову ставку;
- збільшити обсяг інших зобов'язань залучених під плаваючу відсоткову ставку;
- не робити вкладень у цінні папери з фіксованими ставками або з фіксованим купонним доходом, зменшити частку таких цінних паперів у портфелі активів.
Чим більша абсолютна величина GAP, тим вищий рівень ризику бере на себе банк і тим більше змінюється маржа. Збільшення чи зменшення маржі залежить від виду GAP (додатний чи від'ємний), а також від того, зростатимуть чи знижуватимуться відсоткові ставки на ринку.
Потенційна можливість отримання додаткового прибутку супроводжується підвищеним рівнем відсоткового ризику. Якщо прогноз зміни відсоткових ставок не виправдається, маржа знизиться, що призведе до збитків банківської діяльності. Якщо GAP додатний або від' ємний, імовірність збитків дорівнює ймовірності одержання додаткових прибутків.
Для визначення частини активів чи зобов'язань, які залежать від зміни відсоткових ставок, розраховується індекс відсоткового ризику (Яг):
де Ар - робочі активи банку (активи, які приносять банку дохід, а саме залишки на кореспондентських (депозитних) рахунках в інших банках, надані кредити, кошти, розміщені в цінні папери, тощо), грн.
Індекс відсоткового ризику показує, яка частина активів (коли GAP додатний) чи зобов'язань (коли GAP від'ємний) може змінити свою вартість у зв'язку зі зміною відсоткових ставок. Індекс розраховується без урахування знака, оскільки і додатний, і від'ємний GAP може привести до отримання прибутків або зазнавання збитків. Шляхом встановлення граничного значення індексу відсоткового ризику банк може обмежити рівень відсоткового ризику до прийнятних розмірів.
Зміну маржі банку залежно від коливань ринкових ставок дає змогу оцінити модель GAP
де ЛМ- величина зміни відсоткової маржі банку (у грошовому вираженні) протягом певного періоду, грн;
г , га - відповідно прогнозована та поточна ринкові ставки.
Збільшення або зменшення відсоткової маржі залежить від виду GAP (додатний чи від'ємний), а також від того, зростатимуть чи знижуватимуться відсоткові ставки на ринку.
Розрахунок кумулятивного GAP дає змогу не лише управляти співвідношенням чутливих активів і зобов'язань у певний момент часу (статичний аналіз), а й водночас враховувати часовий компонент (динамічний аналіз). Для цього в кожному з часових інтервалів розраховується величина GAP, яка в кожному наступному часовому інтервалі підсумовується наростаючим підсумком.
Алгебраїчна сума (з урахуванням знака) розрахованих у кожному з періодів величин GAP становить кумулятивний (нагромаджений) GAP
де NGAP - кумулятивний (нагромаджений) GAP, грн;
GAPt- величина GAP, розрахована у певному часовому інтервалі, грн;
t - часовий інтервал; і = 1, t.
Показник кумулятивного GAP свідчить про незбалансованість (різницю) між загальним обсягом чутливих активів і зобов'язань, які протягом часового горизонту можуть бути переоцінені. За економічним змістом кумулятивний GAP - це інтегральний показник, що характеризує рівень ризику відсоткових ставок, на який наражається банк протягом певного часового інтервалу. Банк може управляти цим ризиком, встановлюючи ліміт кумулятивного GAP як максимально допустиму його величину та приводячи структуру чутливих активів і зобов'язань у відповідність до встановленого ліміту.
Якщо під час розрахунку індексу відсоткового ризику (Rr) та моделі GAP замінити величину GAP на показник кумулятивного GAP, то отримаємо такі рівняння:
- формула розрахунку індексу відсоткового ризику (Rr) матиме вигляд
З метою управління відсотковим ризиком банк формує відповідні стратегії залежно від поставленої мети і результатів прогнозу щодо зміни відсоткових ставок (рис. 6.3).
Використання GАР-менеджменту в практичній діяльності банків має як переваги, так і недоліки (табл. 6.2).
Рис. 6.3. Види стратегій управління відсотковим ризиком
Таблиця 6.2. Переваги та недоліки GAP-менеджменту
Переваги | Недоліки |
Дає змогу визначити величину у грошовому вираженні відсоткового ризику, на який наражається банк протягом певного періоду | Навіть нульовий GAP не гарантує повного захисту від ризику, оскільки ставки за активами та зобов'язаннями можуть змінюватися несинхронно |
За умови достовірного прогнозу та правильно обраної стратегії GAP банк має можливість отримати додатковий прибуток | Потребує наявності точного та достовірного прогнозу зміни відсоткових ставок |
Дає змогу визначити, яка частина активів (якщо GAP додатний) чи зобов'язань (якщо GAP від'ємний) може змінити свою вартість у зв'язку зі зміною відсоткових ставок на ринку | Потребує точного визначення часового інтервалу зміни відсоткових ставок, що важко зробити в сучасних ринкових умовах |
Використання кумулятивного GAP дає змогу управляти співвідношенням чутливих активів і зобов'язань не тільки у певний момент часу, а й у динаміці | Потребує певного часу для зміни стратегії GAP з додатного на від'ємний і навпаки |
Приклад
Проаналізувати рівень відсоткового ризику банку за даними табл. 6.3. Граничний рівень відсоткового ризику встановлено на рівні 5 %. Визначити, як зміниться розмір прибутку банку, якщо відсоткові ставки протягом трьох місяців знизяться на два пункти.
Таблиця 6.3. Активи і зобов'язання банку, тис. грн
Для визначення впливу зміни відсоткової ставки на маржу банку спочатку розрахуємо величину GAP у кожному часовому періоді. Наприклад, для періоду від 31 до 92 днів розрахунок величини GAP має такий вигляд:
Відповідно до проведених розрахунків, індекс відсоткового ризику в періоді від 31 до 92 днів дорівнює
Величина зміни відсоткової маржі банку протягом досліджуваного періоду становитиме
AM = -0,02 o (-61) = 1,22 тис. грн.
За результатами проведеного аналізу можна зробити висновок, що в цілому протягом року банк дотримується встановленого граничного рівня відсоткового ризику, крім періоду від 31 до 92 днів - рівень відсоткового ризику становить 6,52 %. Оскільки протягом перших трьох місяців прогнозується зниження відсоткових ставок на ринку, менеджери банку правильно обрали напрям GAP як від'ємний, у результаті чого відсоткова маржа банку зростатиме і за досліджуваний період збільшиться на 1,22 тис. грн. У випадку, якщо протягом року і надалі спостерігатиметься тенденція до зниження відсоткових ставок на ринку, менеджерам банку необхідно вжити заходів щодо скорочення додатного GAP і по можливості перейти на від'ємний GAP протягом наступних шести місяців (період від 92 до 365 днів), інакше маржа банку знизиться. Така ситуації призведе до скорочення прибутку банку і негативно відіб'ється на показниках прибутковості банківської діяльності в цілому.
Отже, використання GAP-менеджменту для управління відсотковим ризиком банку базується на прогнозі зміни відсоткових ставок і дає змогу вибирати напрямок зміни GAP так, щоб забезпечити отримання прибутку у кожному з виділених часових інтервалів за умови, що прогноз виправдається.
6.3. Хеджування відсоткового ризику
Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АПК
7.1. Система пільгового кредитування підприємств АПК
7.2. Організація процесу кредитування сільгоспвиробників
7.3. Напрями стимулювання кредитування АПК у сучасних умовах економічного розвитку
МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ
Тема 8. ПРОЦЕС БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ
8.1. Одержання й аналіз кредитної заявки позичальника
8.2. Підготовка та підписання кредитної угоди