Стратегія бізнес-одиниці охоплює діяльність компанії в окремо взятих галузях. Корпоративна стратегія охоплює весь фірменний портфель бізнес-одиниць. Портфельний менеджмент є основним завданням у рамках корпоративної стратегії. Невдача концепції синергії - результат її неправильного розуміння і застосування.
Єдина стратегія, що охоплює кілька підрозділів - головне завдання для диверсифікованих компаній. Стараючись на неї, диверсифікована компанія зміцнює конкурентні переваги своїх бізнес-одиниць. Конкурентні переваги - основа єдиної стратегії. Єдина стратегія, а не портфельний менеджмент - сутність корпоративної стратегії.
Взаємозв'язки між підрозділами - це матеріальні, нематеріальні і конкурентні взаємозв'язки.
Синергія - не одне поняття, а три різних - відповідно до трьох типів взаємозв'язків.
Спільне здійснення діяльності зі створення вартості для кількох бізнес-одиниць є потенційним замінником показника частки ринку для будь-якої бізнес-одиниці, що бере участь у спільній діяльності.
Спільна діяльність зі створення вартості сприяє тому, що диференціація набуває унікальних властивостей та знижуються на неї затрати. Спільна діяльність зі створення вартості вимагає певних затрат.
Стійкість чистих конкурентних переваг від використання взаємозв'язків залежить від здатності конкурентів відтворити цю ж схему.
Ринкові взаємозв'язки - це спільне здійснення основних видів діяльності щодо доставки товару покупцеві та для всіх процесів взаємодії з ним.
Нематеріальні взаємозв'язки дозволяють досягати конкурентних переваг через передачу знань і навичок між двома незалежними ланцюжками створення вартості.
Конкурентні взаємозв'язки виникають, коли кілька підрозділів компанії вже конкурують з диверсифікованим суперником або таке протистояння є можливим. Потенційні конкуренти виявляються за допомогою аналізу матеріальних, нематеріальних і конкурентних взаємозв'язків. Для виявлення потенційних конкурентів, необхідно встановити всі можливі взаємозв'язки, що зачіпають дану галузь.
Горизонтальна стратегія диверсифікованої компанії (глава 10 книги)
Ця стратегія координує цілі і стратегії суміжних підрозділів. Вона існує на рівні групи, сектора або корпорації. Ядром їх стратегії є горизонтальна стратегія. Вона координує цілі і стратегії суміжних підрозділів. Організаційна структура у більшості компаній протидіє утворенню взаємозв'язків. Суміжні підрозділи, працюючи незалежно, рідко сприяють оптимізації конкурентної позиції компанії у цілому. У таких підрозділів відсутні стимули пропонувати і захищати стратегії, що базуються на використанні взаємозв'язків.
Опрацьовуючи горизонтальні стратегії, слід виділити всі матеріальні, нематеріальні та конкурентні взаємозв'язки. Потім необхідно оцінити важливість взаємозв'язків з точки зору їх значення для отримання конкурентних переваг. Має бути створений єдиний організаційний механізм, що забезпечує реорганізацію стратегії. Диверсифікація, що заснована на взаємозв'язках забезпечує максимальну ймовірність зростання конкурентних переваг. Матеріальні взаємозв'язки - основа для опрацювання стратегії диверсифікації. Стратегія диверсифікації, що орієнтується на виробництво, має на увазі виробництво схожих продуктів за спільного здійснення кількома підрозділами всіх видів діяльності, пов'язаних з виробництвом.
Диверсифікація, що базується на нематеріальних взаємозв'язках, є потенціалом для створення плацдармів для подальшого розширення та пошуку нових можливостей диверсифікації на основі матеріальних взаємозв'язків.
Диверсифікація - це спосіб примноження основних активів компанії та її технологічного потенціалу завдяки розширенню спектру тих видів діяльності, у яких бере участь компанія.
Найбільша помилка у процесі опрацювання і реалізації горизонтальної стратегії - це ігнорування існуючих взаємозв'язків. Недостатньо стратегічного планування на рівні окремого підрозділу. Помилковою вважається думка про доцільність використання всіх взаємозв'язків.
Товари, що взаємодоповнюються та конкурентні переваги (глава 12 книги)
Конкурентна стратегія в умовах невизначеності (глава 13 книги)
Оборонна стратегія (глава 14 книги)
Атака на лідерів галузі (глава 15 книги)
2.4.2. Міжнародна конкуренція
Конкурентна перевага фірм у глобальних масштабах (глава 2 книги)
Детермінанти конкурентної переваги країн (глава 3 книги)
Динаміка національної переваги (глава 4 книги)
Національна перевага у сфері послуг (глава 6 книги)