Зовнішньоекономічний менеджмент - Дахно І.І. - 4.3. Порядок ціноутворення в експортно-імпортних операціях

Правильний порядок формування цін - один з основних факторів, що забезпечують фінансову стабільність підприємства, яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність.

Особливості ціноутворення при укладані зовнішньоторговельних угод дуже тісно пов'язані з предметом угоди (товар, послуги, результат інтелектуальної діяльності, оренда обладнання тощо), його особливостями (сировина, готова продукція) і організаційними формами торгівлі на світовому ринку, а також каналами збуту і характером взаємовідносин між зовнішньоторговельними партнерами.

Однією з суттєвих умов контракту є ціна продукції.

Найчастіше у міжнародних угодах застосовується поняття світової ціни.

Під світовими цінами розуміють ціни великих комерційних угод, які укладаються в найголовніших центрах світової торгівлі, що передбачають окремі, не пов'язані експортні та імпортні операції. При цьому платежі мають здійснюватись у вільноконвертованій валюті.

Ціна визначається кількістю грошових одиниць зазначеної валюти за одну кількісну одиницю товару, яка вказана в контракті.

Якщо за контрактом надходять товари різної кількості й асортименту, то ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного виду, сорту, марки. У таких випадках ціни на товари вказуються в додатках до контракту - специфікаціях. При постачаннях комплектного устаткування в специфікаціях вказується ціна на кожний комплектуючий виріб.

Експортні постачання товару за даною ціною будуть найефективнішими, якщо ціна:

o покриває прямі витрати;

o компенсує непрямі витрати, віднесені на товар;

o приносить прибуток;

o є конкурентоспроможною та забезпечує місце на ринку. Загострення конкуренції на світовому ринку змушує держави

обмежувати імпорт у країну товарів за цінами нижче світових. Вони запроваджують антидемпінгові мита, що підвищують вартість імпорту, і можуть через свої антидемпінгові органи змусити експортера підвищити ціну на товар.

В Україні однією з умов виходу на зовнішній ринок є відповідність контрактних цін індикативним цінам.

Індикативні ціни - ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експорту (імпорту) на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов постачання та умов здійснення розрахунків, визначених згідно із законодавством України, а також якісних показників товару, які затверджено Міністерством економіки України.

Індикативні ціни є обов'язковими для використання при укладанні та виконанні всіх видів зовнішньоекономічних угод, за якими здійснюється експорт-імпорт товарів:

а) походженням з України, щодо імпорту яких до інших країн застосовані антидемпінгові заходи або порушені антидемпінгові процедури чи розслідування, а також відбувається перегляд таких заходів або процедур;

б) походженням з України, щодо імпорту яких до інших країн вірогідна загроза застосування антидемпінгових компенсаційних заходів, порушення антидемпінгових (спеціальних) процедур або розслідувань;

в) походженням з України, імпорт яких у певні країни світу обмежений згідно з відповідними міжнародними договорами або зобов'язаннями України;

г) походженням з України, експорт (імпорт) яких з України, так і в Україну, здійснюється в межах спеціальних режимів нетарифного регулювання.

Встановлення ціни зовнішньоекономічного контракту є дуже відповідальним моментом здійснення зовнішньоекономічних операцій.

При встановленні ціни товару в контракті визначаються одиниці виміру, за якими встановлюється ціна, базис ціни, спосіб визначення і фіксації ціни, рівень ціни.

За способом фіксації розрізняють тверді, періодично тверді, рухливі та плаваючі ціни.

Тверда ціна - встановлюється в момент укладання угоди. Не змінюється протягом терміну дії контракту (недоліком є те, що вона унеможливлює врахування коливань економічної кон'юнктури).

Рухлива ціна - зафіксована при укладенні контракту ціна, яка може бути переглянута тоді, коли ринкова ціна даного товару до моменту його постачання зміниться.

Плаваюча ціна - це ціна, яка обчислена в момент виконання контракту шляхом перегляду базисної ціни з урахуванням змін у витратах виробництва, що відбуваються в період виконання контракту.

Найбільш вдалим критерієм для визначення рівня цін у контракті є ціни фактичних угод та ціни пропозицій фірм-конкурентів.

Одним з дієвих факторів успішного виходу на ринок в умовах твердої конкуренції є надання покупцю визначених пільг у вигляді знижок до ціни. Розмір знижок залежить від характеру угоди, умов постачання й платежу, взаємин з покупцем, кон'юнктури ринку в момент угоди. Існують такі найбільш поширені види знижок:

Спеціальні знижки надаються привілейованим покупцям, у замовленнях яких найбільш зацікавлений продавець. Такі ж знижки роблять у тих випадках, коли продавець виходить на даний ринок, з певним товаром і збирається продати пробну партію товару.

Загальна (проста) знижка нараховується з прейскурантної чи довідкової ціни. Проста знижка з прейскурантної ціни на серійні машини й устаткування складає зазвичай 20-40%. Проста знижка на промислову сировину складає близько 5%.

Прогресивна (оптова) знижка - це знижка за кількість. Вона застосовується до серійних замовлень виробів, до яких експортери виявляють великий інтерес, тому що при виготовленні великої кількості машин того самого типу знижуються витрати на одиницю продукції. Розмір знижки досягає 10-15%.

Дилерські знижки надаються своїм постійним представникам та посередникам, агентам, оптовим торговцям. Вони дуже поширені при продажі автомобілів, тракторів, стандартного устаткування й оргтехніки; коливаються залежно від марки товару і складають 30% від ціни, за якою сам продавець реалізує товари вроздріб.

Знижки "Сконто" - знижки при розрахунках раніше терміну, який передбачений контрактом і готівкою. У тих випадках, коли довідкова ціна передбачає короткострокові кредити, а покупець готовий оплатити товар готівкою, він може одержати таку знижку. Розмір такої знижки складає 3-5% вартості угоди.

Бонусна знижка, чи знижка за оборот, надається продавцем своїм постійним агентам за реалізацію визначеної кількості виробів (оптом). Такі знижки сягають 8% вартості обороту.

Сезонні знижки застосовуються під час продажу товару поза сезоном, їх розмір залежить від характеру товару.

При експорті та імпорті товарів слід розрізняти їх контрактну, фактурну, митну та облікову вартість.

Контрактна вартість - це продажна вартість експортних товарів у валюті контракту відповідно до базисних умов поставки.

Фактурна вартість - це вартість, яка фактично оплачена або підлягає оплаті або має бути компенсована зустрічним надходженням товарів і яка вказується в рахунку-фактурі, відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу.

Фактурна вартість відображається у вантажній митній декларації в іноземній та національній валюті за курсом Національного банку України (НБУ) на дату її подання до митного органу.

При розрахунку витрат на транспортування до митниці України, якщо вони відповідно до умови постачання не були включені у вартість товару при доставці на безоплатній основі чи за допомогою транспортних засобів покупця, мають використовуватися дані бухгалтерського обліку за калькуляцією транспортних витрат із включенням усіх необхідних статей чи елементів витрат. Якщо декларація заповнюється на товари декількох видів, то витрати на транспортування розподіляються між товарами різних найменувань пропорційно їхньої ваги.

У тому випадку, якщо витрати на перевезення даним видом транспор ту відсутні, у митну вартість включається сума, розрахована виходячи з діючих на момент транспортування вантажу тарифів на перевезення вантажів відповідним видом транспорту.

З метою нарахування митних платежів, а також для визначення вартості товарів, включаючи нарахування штрафів і застосування санкцій за порушення митних правил, а також з метою митної статистики, має бути визначена митна вартість товарів.

Митна вартість - вартість товару, яка визначається відповідно до положення Закону України "Про Єдиний митний тариф" і використовується винятково з метою митного оподаткування товарів і ведення митної статистики.

Митна вартість імпортного товару - це фактурна вартість товару, визначена в національній валюті шляхом перерахунку суми в іноземній валюті за курсом Національного Банку України (НБУ) на дату імпорту.

При визначенні митної вартості в розрахунок береться вартість товарів з урахуванням витрат на його транспортування до митного кордону України.

Митна вартість експортного товару - це фактурна вартість в перерахунку за курсом Національного Банку України (НБУ) на дату подання вантажної митної декларації з урахуванням транспортних витрат до митної території України.

Облікова вартість імпортного товару складається з фактурної вартості, витрат в іноземній валюті на доставку товару, сплачених митного збору, мита, акцизного збору.

На імпортні товари, що реалізуються за готівку, до облікової вартості включаються товарна націнка в сумі торгової надбавки підприємтсва-імпортера, податок на додану вартість, сплачений при розмитненні, і податок на додану вартість на торгову націнку.

Якщо відповідно до договору постачання у вартість товару декларантом включені витрати на транспортування після перетину митного кордону України, то такі витрати не враховуються при визначенні митної вартості.

При ввезенні товарів на митну територію України їхня митна вартість визначається за фактурною вартістю до бази цін залежно від обраних варіантів правил ІНКОТЕРМС.

При цьому, якщо товари куплені на умовах, відповідно до яких пункт постачання (призначення) розташований поза митною територією України, то до фактурної вартості додаються додаткові витрати з доставки товарів до моменту перетинання митного кордону України.

Для випадків, коли умовою постачання передбачений пункт призначення, що розташований на митній території України, з фактурної вартості віднімаються витрати, що мали місце після моменту перетину митного кордону України.