Зовнішньоекономічний менеджмент - Дахно І.І. - 4.4.5. Вексельна форма розрахунків

Вексель - це цінний папір, оформлений відповідно до вимог закону, що посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця оплатити у визначений строк певну суму грошей власнику векселя (векселеотримувачу).

В розрахунках векселями беруть участь такі суб'єкти:

o векселедавець (трасант);

o векселеодержувач (ремітент);

o платник (трасат - той, кому платник дає наказ платити). Відповідно до ст. 9 Закону України "Про обіг векселів в Україні"

від 05.04.2001 р. №2374-111, який визначає особливості обігу векселів в Україні, резиденти можуть видавати та індосирувати векселі, як переказні, так і прості, в іноземній і вітчизняній валюті для здійснення розрахунків з нерезидентами за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), згідно з валютним законодавством України.

Умови проведення розрахунків між резидентом і нерезидентом із застосуванням векселів обов'язково мають відображатися у відповідному зовнішньоекономічному договорі (контракті).

При цьому видавати вексель (переказний або простий) можна тільки для оформлення грошового боргу за фактично доставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

У випадку видачі (передачі) векселя відповідно до договору закінчуються грошові обов'язки щодо платежу за цим договором і виникають грошові обов'язки щодо платежу за векселем.

Поставка товарів (робіт, послуг) може проводитись після виставлення резидентом векселя.

Вексель може бути виписаний на користь постачальника-нерези-дента і після поставки товарів (робіт, послуг).

При здійсненні вексельної форми розрахунків за експортними операціями строк зарахування виторгу в іноземній валюті на рахунок резидента-експортера в уповноваженому банку має не перевищувати законодавчо встановлений, тобто 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції.

Останнім часом найбільш поширено стали використовуватися податкові векселі. Особливо вони використовуються вітчизняними підприємствами, які опікуються експортом та імпортом товарів.

Платники ПДВ під час імпорту товарів на митну територію України, за умови оформлення вантажної митної декларації (ВМД), можуть за власним бажанням надати органам митного контролю простий вексель (податковий вексель) на суму податкових зобов'язань, який має бути обов'язково підтверджений комерційним банком шляхом аваля, тобто банк-поручитель має сам оплатити грошовими коштами авальований вексель.

Обмеження використання векселів:

o ввезення підакцизних товарів (крім тютюнової сировини);

o ввезення товарів, які належать до товарних груп 1-24 Гармонізова ної системи опису і кодування товарів.

Особливості використання податкового векселя полягають у наступному:

o податковий вексель має індивідуальний характер;

o сума податкових зобов'язань, на яку виписується податковий вексель не може бути оплачена частково грошовими коштами, а частково податковим векселем. Крім того, вексель видається на кожну вантажну митну декларацію (ВМД) окремо;

o видача векселя здійснюється під час митного оформлення документів у строк, який встановлений для оплати ПДВ;

o податковий вексель складається у 3-х примірниках, перший з яких заповнюється винятково на вексельному бланку, а другий і третій є ксерокопіями оригіналу вексельного бланка. Перший примірник векселя відсилається митницею в податковий орган, в якому платник податків зареєстрований як платник ПДВ, другий примірник залишається в митних органах, а третій - у векселедавця;

o податковий вексель в обов'язковому порядку нпідлягає забезпеченню комерційним банком шляхом аваля.

o податковий вексель має індивідуальний характер і обов'язки з погашення зобов'язань не можуть бути передані іншим особам, вексель не підлягає передачі шляхом індосаменту і за ним не передбачається нарахування відсотків.

Відповідно до нової редакції другого абзацу п. 11.5 Закону України "Про податок на додану вартість", сума, яка вказана в податковому векселі, включається у суму податкових зобов'язань платника в тому податковому періоді, на який припадає 30-й календарний день з дня видачі такого векселя органу митного контролю.

При цьому податковий вексель вважається погашеним і сума, яка вказана у векселі, окремо до бюджету не платиться, а враховується в розрахунках податкового зобов'язання за результатами податкового періоду, в якому вексель погашався. Таким чином, погашеною вважається та сума, яка включена до складу податкового зобов'язання.

Під час погашення векселя виникають дві ситуації:

o довгострокове погашення;

o погашення в строк.

При достроковому погашенні, відповідно до законодавства, платник податку може відповідно до самостійного рішення достроково погасити вексель шляхом перерахування грошових коштів до бюджету. При цьому вказується сума грошових коштів, яка включена до складу податкового кредиту платника в тому податковому періоді, в якому здійснилося таке погашення і, таким чином, сума погашення не включається до складу його податкових зобов'язань.