В зовнішньоекономічній діяльності розрізняють близькі за значенням поняття "операції з валютними цінностями" та "операції в іноземній валюті".
Валютніресурси (цінності) - це грошові активи підприємств, у складі яких існують:
o інвалюта, що враховується на валютному рахунку й інших грошових рахунках;
o інвалюта, що враховується у формі зобов'язань і на фондових рахунках;
o цінні папери (акції, облігації, чеки, векселя), оцінка яких здійснена в інвалюті;
o дорогоцінні метали (золото, срібло, платина тощо). Операції з валютними цінностями - це такі операції, об'єктом
яких виступає іноземна валюта у вигляді американських доларів, євро тощо.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 10.02.1993 р. № 15-93, резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що розташовані:
o на території України;
o за межами території України, крім випадків, передбачених законодавством України.
Також резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з валютними цінностями з урахуванням обмежень, встановлених Декретом №15-93 та іншими актами України з питань валютного законодавства.
Операціями в іноземній валюті вважаються господарські операції, вартість яких виражена в іноземній валюті, або господарські операції, що потребують розрахунків в іноземній валюті.
Валюта України - грошові знаки у вигляді банкнот, монет, що перебувають в обороті і є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обороту або такі, що вилучаються із нього, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обороті.
Іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, монет, казначейських квитків, що перебувають в обороті і є законним платіжним засобом на території відповідної держави, а також вилучені з обороту або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обороті.
Банківські метали - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів у злитках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, виготовлені з дорогоцінних металів.
На території України іноземна валюта класифікується у такий спосіб:
1 група - ВКВ - вільно конвертована валюта, що широко використовується для здійснення платежів у міжнародних операціях і продається на головних валютних ринках світу.
Ця валюта має повну зовнішню і внутрішню обіговість, вона вільно і необмежене обмінюється на іншу іноземну і національну валюту .
2 група - валюта, що широко не використовується для здійснення платежів у міжнародних операціях і не продається на головних світових валютних ринках
До третьої групи належать валюти держав, які не не ратифікували статтю 8 Статуту МВФ. Курси з цих валют встановлюються Національним банком України тільки за окремими валютами.
До цієї групи відносять національні валюти, що функціонують у межах країн і є засобом платежу за товари, послуги та інші розрахунки - якщо це обумовлено договором.
Особливим видом валюти є валюта клірингу. Це умовно прийнята грошова одиниця, яка використовується для клірингових розрахунків.
Кліринг - це форма міжнародних безготівкових розрахунків, за якої заборгованості країн один одному погашаються взаємними зустрічними платіжними зобов'язаннями (чеками, переказами та ін.). Таким чином, відбувається розрахунок шляхом заліку взаємних вимог, зобов'язань без оплати готівкою.
Валюта клірингу функціонує, як правило, у вигляді відображення бухгалтерських записів на банківських рахунках.
У світовій торгівлі роль основної валюти виконує долар США, за допомогою якого здійснюється велика частина міжнародних розрахунків, фіксуються світові ціни на багато товарів, сировину, паливо, значну частину готових виробів, а також тарифів за різні види послуг.
Крім того, у міжнародних розрахунках використовуються особливі розрахункові одиниці СПЗ, ЄВРО.
ЄВРО - єдина колективна валюта, введена з 1.01.99 року для членів Європейської спільноти.
СПЗ - спеціальні права запозичення, що емітуються МВФ для безготівкових записів на рахунках у межах цього Фонду і використовуються в операціях центральних банків і фондів.
Для правильної організації обігу валютних ресурсів необхідна реальна їх оцінка, що дозволяє різну валюту враховувати в суміжному еквіваленті.
Визначення балансової вартості іноземної валюти може відбуватися за наступними способами:
o якщо інвалюта отримана як виторг, то її балансова вартість визначається за курсом НБУ, який діяв на дату її одержання;
o якщо інвалюта самостійно придбана підприємством за іншу інвалюту, то її балансова вартість дорівнює балансовій вартості проданої інвалюти;
o якщо інвалюта самостійно придбана підприємством за гривні, то її балансова вартість дорівнює сумі гривень, сплачених у зв 'язку з такою операцією (без обліку комісійних чи вартості інших послуг осіб, що здійснюють конверсійні операції);
o якщо інвалюта надійшла на валютний рахунок у попередньому податковому періоді, то для поточного податкового періоду її балансова вартість визначається за курсом НБУ, що діяв на останній робочий день попереднього звітного
періоду.
Реальна оцінка валютних ресурсів залежить від коливання валютно го курсу.
Офіційний курс національної грошової одиниці встановлюється НБУ на підставі результатів торгів валютними цінностями на між-банківській валютній біржі.
Офіційний курс національної грошової одиниці використовується при здійсненні:
o купівлі та продажу іноземної валюти;
o бухгалтерського обліку всіх операцій, відображених в інвалюті;
o розрахунків з бюджетом;
o планування та аналізу зовнішньоекономічної діяльності;
o ціноутворення;
o складання оперативної, бухгалтерської і статистичної звітності;
o міждержавних розрахунків.
Офіційний курс використовують усі резиденти і нерезиденти, які проводять діяльність на території України, незалежно від форм власності і господарювання та видів здійснених операцій.
Установлення валютного курсу на біржі називається котируванням валют. Котирування валют існує двох видів:
o пряме - валютний курс відображає ціну одиниці іноземної валюти через національну валюту;
o непряме - за одиницю береться національна валюта, курс якої виражається у визначеній кількості іноземних грошових одиниць.
Котирування валют для торгово-промислової клієнтури зазвичай базується на крос-курсі - співвідношенні між двома валютами, що випливає з їх курсу стосовно до третьої валюти (як правило, до долара).
4.6. Кредитування ЗЕД
4.7. Література
Розділ 5. Фінансовий аналіз зовнішньоекономічної діяльності
5.1. Теорія фінансового аналізу ЗЕД
5.1.1. Зміст та завдання фінансового аналізу в сфері зовнішньоекономічних зв'язків
5.1.2. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу зовнішньоекономічної діяльності
5.1.3. Методи фінансового аналізу зовнішньоекономічної діяльності
5.2. Аналіз зовнішньоекономічного договору (контракту)
5.3. Аналіз і оцінка фінансових результатів діяльності суб'єктів ЗЕД