Зовнішньоекономічний менеджмент - Дахно І.І. - 9.5. Література

Міжнародна практика знає основні типи концесійних угод.

o ВОТ (Build - Operate - Transfer) - "Будівництво - управління - передача". Концесіонер здійснює будівництво і експлуатацію (в основному - на правах власності) впродовж встановленого терміну, після чого об'єкт передається державі;

o ВТО (Build - Transfer - Operate) "Будівництво - передача -управління". Концесіонер будує об'єкт, який передається державі (концеденту) у власність відразу після завершення будівництва, після чого він передається в експлуатацію концесіонеру;

o ВОО (Build - Own - Operate) - "Будівництво - володіння - управління". Концесіонер будує об'єкт і здійснює його експлуатацію, володіючи ним на правах власності, термін дії якого не обмежується;

o BOOT (Build - Own - Operate - Transfer) - "Будівництво -володіння - управління - передача" - володіння і користування побудованим об'єктом на правах приватної власності здійснюється впродовж певного терміну, після закінчення якого об'єкт переходить у власність держави;

o BBO (Buy - Build - Operate) - "Купівля - будівництво -управління" - форма продажу, яка включає відновлення або розширення об'єкту. Держава продає об'єкт приватному сектору, який його вдосконалює з метою ефективного управління.

У договорі про концесію може передбачатися надання в експлуатацію державою за плату не тільки підприємств, але, головним чином, землі з правом видобутку корисних копалин. На відміну від приватизації, власність залишається в руках держави, незважаючи на те, що левову частку прибутку і, нерідко, податкові пільги отримує приватний інвестор. На відміну від оренди, концесійні договори мають терміни, що обчислюються десятиліттями.

Головна змістовна відмінність концесії від типового тендеру на підрядні роботи полягає в орієнтації концедента на результат, а не на спосіб його досягнення. Наприклад, результатом реалізації концесійного проекту будівництва автодороги є не будівництво, а експлуатація дороги. У сучасних умовах концесії є специфічною формою залучення іноземного капіталу. Економічний зміст категорії "концесія" складають відносини між державою і приватним капіталом з приводу управління державною власністю на основі приватної ініціативи в рамках договірних відносин.

У сучасних умовах концесії виступають специфічною формою залучення іноземного капіталу.

Найбільша привабливість для держави концесійної форми використання приватного капіталу при здійсненні інфраструктурних інвестиційних проектів визначається наступними чинниками:

o висока вартість інфраструктурних об'єктів;

o тривалі терміни окупності й повернення вкладених в проекти капіталів;

o тривалі періоди амортизації основного капіталу;

o значні технічні, соціально-економічні і політичні ризики;

o високий рівень міжвідомчості та інституційності (у проектах, як правило, бере участь велика кількість суб'єктів господарювання з різних галузей економіки і сфер діяльності, центральних, регіональних і місцевих органів влади);

o необхідність додаткових гарантій з боку держави;

o низька альтернативна цінність інвестиційних активів (ви-сокоспеціалізовані активи дуже важко перемістити в інші галузі) та низька ліквідність інвестиційних активів у випадку розірвання концесійного договору.

Ці чинники відіграють визначальну роль при здійсненні міжнародних інвестиційних проектів в різних країнах світу. Вони свідчать, що замовниками проектів повинна бути держава, а інвесторами - в основному приватний капітал. Частково можуть використовуватися бюджетні кошти федеральних і місцевих органів влади, але, як правило, за комерційної форми фінансування проектів вони не відіграють вирішальної ролі, а швидше виконують допоміжні функції - підтримку на початковому етапі інвестування, "розшивання" "вузьких місць"; надання гарантій.

Законодавством України передбачено надання іноземним інвесторам прав на розробку та освоєння відновлюваних і невідновлюваних природних ресурсів. Така діяльність має здійснюватися з урахування вимог, сформульованих у главі 15 ГКУ "Використання природних ресурсів у сфері господарювання", на підставі концесійних договорів, які укладаються з іноземними інвесторами Кабінетом Міністрів України або іншим уповноваженим органом, згідно з порядком, регламентованим законодавством України про надра.

Права на розроблення та використання природних ресурсів надаються за плату. Концесійні платежі - це плата, яку вносить концесіонер за право використання об'єктів, що надаються у концесію. Розміри концесійних платежів, терміни їх внесення, форма, вид валюти, в якій вони сплачуються, - визначаються концесійним договором.

Концесійні угоди реалізуються на основі публічного майна, зокрема, з використанням бюджетних коштів. У разі відсутності залучення до партнерства публічного майнового ресурсу, має місце наділення приватного партнера правом ведення певного бізнесу, виняткові або монопольні права на ведення якого належать публічно-правовій особі, наприклад, ведення різноманітної діяльності тощо.

Ефективність реалізації концесійного проекту може розглядатися державою подвійно. З одного боку, держава прагне забезпечити вищу якість послуг, що надаються, при збереженні рівня витрат, а з іншого - знизити витрати на виробництво послуг при збереженні їх якості.

Не слід вважати, що за рахунок концесії можна досягти понад -високих економічних показників та вирішити всі проблеми. Аналіз міжнародної концесійної практики засвідчив, що в середньому економічний ефект від впровадження концесії може складати від 5 до 15%. Враховуючи великі обсяги капітальних вкладень за деякими проектами, економія може сягнути сотні мільйонів доларів.

9.5. Література

1. Медведева Н. П. Поняття гірничої концесії: її юридична природа та особливості концесійних правовідносин / Н. П. Медведева // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - 2006 . - № 34 . - С. 411-418.

2. Медведева Н. П. Виключна власність народу України на надра як передумова існування гірничої концесії / Н. П. Медведева // Збірник матеріалів міжнародної наукової конференції "Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку"., 27-30 січ. 2007 р. : тези доповідей. - К., 2007. - С . 211-214.

3. Медведева Н. П. Проблемні питання правового регулювання гірничої концесії в Україні / Н. П. Медведева // Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції студентів та аспірантів "Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених"., 19-20 квіт. 2007 р. : тези доповідей. - К., 2007.

- С.251-252.

4. Медведева Н. П. Проблеми формування законодавства України про гірничу концесію / Н. П. Медведева // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції "Екологічне законодавство України: стан та перспективи розвитку., 13-14 груд. 2007 р.: тези доповідей. - Х., 2007. - С . 111-115.

5. Медведева Н. П. Загальні засади правового регулювання гірничої концесії в Україні / Н. П. Медведева // Юридична Україна. - 2007. - №6 (54). - С. 73-79.

6. Медведева Н. П. Історичні аспекти правового регулювання гірничої концесії / Н. П. Медведева // Юридична Україна. - 2008.

- №6 (66). - С. 85-91.

7. Медведева Наталія Петрівна. Правові засади гірничої концесії.: Дис... канд. наук: 12.00.06 - 2009.

8. Нікітенко К. В. Концесії в промисловості України в умовах нової економічної політики. Донецький національний технічний університет

9. Первомайський О. О. Закон України "Про концесії". Науково-практичний коментар. - Харків: Страйд, 2005. -164 с.