Механізм економічної політики - Уманців Ю.М. - 3.1. Основні теоретичні концепції економічної політики

Мета вивчення теми

Засвоїти зміст та особливості еволюції ролі держави та її економічної політики.

Основні питання

1. Основні теоретичні концепції економічної політики.

2. Загальна характеристика кейнсіанської революції в економічній науці.

3. Еволюція економічної ролі держави в суспільно-економічних процесах.

4. Необхідність втручання держави в економіку та поняття економічної політики

5. Роль держави в економіці.

Програмна анотація

Еволюція суспільних функцій держави. Школи та напрями, що визначають особливості економічної політики держави. Погляди древніх філософів на економічну політику. Теорії економічної політики. Погляди меркантилістів та їх вплив на економічну політику. Школа фізіократів. Концепція національної економічної політики "виховного протекціонізму". Класична теорія саморегулювання. Марксизм. Кейнсіанство як наукова основа посилення економічної функції держави. Неокласика та її вплив на економічну політику. Монетаристська теорія. Теорія раціональних очікувань. Інституціоналізм. Функції держави. Еволюція ролі держави у поступі історичного розвитку суспільного виробництва. Одержавлення та роздержавлення економіки як дві протилежні тенденції у економічній політиці держави. Роль держави у перехідний період до соціального ринкового господарства.

3.1. Основні теоретичні концепції економічної політики

Прагнення людства до усвідомлення свого існування, пізнанні економічних процесів, мотивів господарської діяльності зумовило виникнення економічної теорії як науки. Економічна думка розвивалася поступово.

У XVI-XVII ст. у країнах Західної Європи з'явилося вчення меркантилістів, які досліджували процес обігу, зокрема, зовнішню торгівлю. Тривалий період панування меркантилізму відобразив основні тенденції розвитку економічної думки та економічну політику більшості європейських країн XV-XVIII ст.

Становлення капіталістичного ладу призвело до виникнення класичної буржуазної економічної науки та занепаду меркантилізму. Країнами, де зародилася класична буржуазна політекономія, були Англія та Франція, а її засновниками стали Вільям Петті та Франсуа Кене. Вони вважали, що у сфері виробництва створюється багатство у вигляді матеріальних цінностей. Також ці дослідники зосереджували увагу на аналізі економічних явищ і закономірностей розвитку всіх сфер суспільного виробництва, прагнули розкрити економічну природу багатства, капіталу, доходів, кредиту, обігу, механізму конкуренції. Саме вони започаткували трудову теорію вартості, а ринок розглядали як саморегулюючу систему.

Марксизм, засновники якого були К. Маркс і Ф. Енгельс, зосереджував увагу на системі законів капіталістичного суспільства з позицій робітничого класу. Продовжуючи дослідження трудової теорії вартості, представники марксизму зосередилися на аналізі розвитку форм вартості, запропонували свої концепції додаткової вартості, грошей, продуктивної праці, відтворення, економічних криз, земельної ренти тощо. Однак положення марксизму про заперечення приватної власності і ринку, посилення експлуатації і зростання зубожіння трудящих, про єдиний фактор формування вартості, переваги суспільної власності, неминучість краху капіталізму не мали належної наукової обґрунтованості й не знайшли практичного підтвердження.19

Маржиналізм - це теорія, яка пояснює економічні процеси і явища, виходячи з універсальної концепції використання граничних, крайніх величин, які характеризують не внутрішню сутність самих явищ, а їхню зміну у зв'язку зі зміною інших явищ. Дослідження маржиналістів ґрунтуються на таких категоріях, як "гранична корисність", "гранична продуктивність", "граничні витрати" та ін. Маржиналізм використовує кількісний аналіз, економіко-математичні методи і моделі, в основі яких лежать суб'єктивно-психологічні оцінки економічних дій індивіда. Представниками маржиналізму були К. Менгвр, Ф. Візер, У. Джееонс, Л. Вальрас,

Кінець XIX - початок XX ст. супроводжувалися значними змінами в соціально-економічному і політичному житті країн Західної Європи і США. На початку XX ст. монополія становить основу економіки більшості розвинутих держав. Все це неоднозначно трактувалось представниками різних напрямів і шкіл економічної теорії. У сучасній західній економічній науці існують різні напрями, течії, школи, типологія яких відрізняється як за методами аналізу, так і за розумінням предмета й мети дослідження. Концептуально відрізняються І підходи до вирішення економічних проблем, однак цей поділ значною мірою є умовним, тому всю сукупність сучасних течій і шкіл можна згрупувати у такі чотири основні напрями: неокласицизм, кейнсіанство, інституціоналізм, неокласичний синтез (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Сучасні напрямки економічної теорії

Неокласицизм. Досліджує та розвиває ідеї класичної політекономії з урахуванням сучасних умов. Заперечує необхідність втручання держави в економіку, розглядає ринок як само регульовану економічну систему, здатну самостійно встановити необхідну рівновагу між сукупним попитом та сукупною пропозицією. Засновники цього напряму були А. Маршалл, А. Пігу, а також Я Мізес, Ф. Хайєк, М. Фрідмен та ін.

Неокласичний напрям охоплює багато різних концепцій і шкіл: монетаризм, теорію економіки пропозиції, теорію раціональних очікувань та ін. Особливою популярністю користується концепція монетаризму, визнаним теоретиком якої є американський економіст Мілтон Фрідмен.

Монетаризм - теорія, яка пропонує відмову від активного втручання держави в економіку і приписує грошовій масі, що перебуває в обігу, роль визначального чинника у формуванні економічної кон'юнктури, розвитку виробництва і зміні обсягів ВВП. За правилом монетаризму, приріст грошової маси (монетарної бази) має бути скоординований з темпами зростання товарної маси, динамікою цін і швидкістю обертання грошей за такою схемою (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Монетарні важелі регулювання ВВП

Неокейнсіанство - одна з провідних сучасних теорій, яка обґрунтовує об'єктивну необхідність активного втручання держави в регулювання ринкової економіки шляхом стимулювання сукупного попиту й інвестицій через проведення певної кредитно-бюджетної політики. Кейнсіанство виникло в 30-х роках XX ст. як відповідь на потреби подолання Великої депресії (1929-1933 рр.), яка поставила економічну систему капіталізму на межу повної катастрофи. Засновником теорії є видатний англійський економіст Дж. М. Кейнс. Ідеї Дж. М. Кейнса, викладені в його головній праці "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей (1936 р.), широко застосовувались провідними країнами світу в практиці регулювання національної економіки, що дало їм змогу відносно швидко подолати кризові явища, досягти стабільних темпів економічного зростання і динамічної рівноваги.

Кейнсіанська концепція стимулювання попиту наведена на рисунку 3.3.

Рис. 3.3. Кейнсіанська концепція стимулювання попиту

Прихильники і послідовники Кейнса (Дж. Робінсон, П. Сраффа, А Хансен, Н. Калдор, Р. Лукас та ін.) виступають за активну участь держави у структурній перебудові економіки, визнають за необхідне запровадження антикризового та анти циклічного регулювання, перерозподілу доходів, збільшення соціальних виплат.

Представники інституціоналізму розглядають економіку як систему, в якій відносини між господарюючими суб'єктами складаються під впливом як економічних, так і правових, політичних, соціологічних і соціально-психологічних факторів. Об'єктами вивчення для них є "інститути", під якими вони розуміють державу, корпорації, профспілки, а також правові, морально-етичні норми, звичаї, інстинкти і т. ін. Засновниками цього напряму є Т. Веблен, Дж. Коммонс, У. Мітчелл, Дж. Гелбрейт, Я. Тоберген, Г. Мюрдаль та ін.

Неокласичний синтез - це узагальнююча концепція, представники якої (Дж. Хікс, Дж. Б'юкенен, П. Самуельсон та ін.) обґрунтовують принцип поєднання ринкового і державного регулювання економічних процесів, наголошують на необхідності руху до змішаної економіки. Дотримуються принципу раціонального синтезу неокласичного і кейнсіанського напряму економічної теорії.20

Вивчаючи сучасні макроекономічні школи та теорії, варто відзначити, що кожна з них мала своє трактування та пояснення макроекономічних явищ та процесів (табл. 3.1),.21

Таблиця 3.1. Характеристика сучасних макроекономічних теорій