Облікова ставка є важливим інструментом грошово-кредитної політики, сутність якої полягає у зміні відсотків за кредитами, що їх центральний банк надає комерційним банкам. Історично поняття облікової ставки пов'язане з діяльністю центрального банку з переобліку векселів, представлених комерційними банками. У сучасних умовах зміст операцій центрального банку з рефінансування означає не лише купівлю векселів (переобліковий кредит) чи позики під заставу цінних паперів (ломбардний кредит), а й надання всіх видів кредитів комерційним банкам.
Можна виділити дві групи причин, які впливають на рівень облікової ставки центрального банку:
V причини, обумовлені загальними тенденціями розвитку національної економіки;
V причини, пов'язані з рішеннями центрального банку щодо грошової сфери.
Перша група причин є первинною щодо другої, оскільки розвиток секторів економіки впливає на рішення центрального банку в грошово-кредитній сфері. Маніпулювання обліковою ставкою, яке здійснюється центральним банком, слід розглядати як запобіжний активний важіль впливу на попит і пропозицію на грошовому ринку.
V Головними з-поміж факторів першої групи є такі;
> фаза економічного циклу;
> інфляція;
> міжнародний рух капіталу.
V До факторів другої групи, що впливають на рівень облікової ставки, відносять:
> проведення центральним банком політики "дорогих" або "дешевих" грошей;
> вирівнювання платіжного балансу;
> запобігання девальвації національної валюти. Встановлення облікової ставки центрального банку здійснюється за такими принципами:
V визначення облікової ставки на рівні, що перевищує темпи інфляції. Цей принцип полягає в тому, що додатне значення реальної облікової ставки є інструментом антиінфляційної політики. Водночас це дає змогу запобігти втратам комерційних банків від знецінення їхніх активів. Суттєвий вплив на рівень реальної відсоткової ставки справляє фактор часу. З проведенням короткострокових операцій банківські установи мають можливість забезпечити вищий позитивний рівень відсоткової ставки. З проведенням довгострокових операцій можливою є ситуація, за якої темпи інфляції в наступні періоди виявляться вищими, ніж під час укладання угод. Через це кредитори за довгостроковими операціями намагаються встановлювати більшу інфляційну премію з метою страхування від інфляції. Це викликає перевищення рівня довгострокових відсоткових ставок над короткостроковими;
V встановлення облікової ставки у межах коридору ринкових відсоткових ставок за кредитами та депозитами. Облікова ставка є нижньою межею ставки за активними операціями, що обумовлено необхідністю отримання прибутку кредитними установами;
V встановлення облікової ставки за умов стабільності на грошовому ринку і сталості інфляційних процесів на рівні, близькому до ставок на міжбанківському ринку. Це дозволяє центральному банку ефективніше впливати на динаміку відсоткових ставок на інших сегментах грошового ринку і запобігати використанню зі спекулятивною метою кредитів рефінансування.
V визначення облікової ставки на рівні, що забезпечує рівновагу попиту і пропозиції на грошовому ринку. Це дозволяє не лише з'ясувати реальну вартість кредитів, а й сформувати в економіці раціональні вартісні співвідношення, які запобігають виникненню диспропорцій у національній економіці.
Механізм регулювання облікової ставки та її вплив на економіку виглядає таким чином (рис. 6.3).
Рис. 6.3. Вплив політики облікової ставки центрального банку на грошово-кредитну сферу
З проведенням обмежувальної грошово-кредитної політики центральний банк має на меті підвищення ціни грошей, а тому піднімає облікову ставку. Це обмежує можливості комерційних банків щодо одержання кредитів і таким чином підвищує ціну грошей, які надаються у кредит комерційними банками суб'єктам національної економіки.
Зі здійсненням стимулювальної грошово-кредитної політики центральний банк прагне розширити можливості комерційних банків щодо рефінансування і для цього знижує рівень облікової ставки. Це сприяє зростанню обсягів кредитних операцій комерційних банків, пожвавлює ділову активність і стимулює економічне зростання.
Політика облікової ставки у першу чергу спрямована на зміну попиту на гроші через вплив на ринкову відсоткову ставку, що виступає ціною грошей.
Крім впливу на кредитну діяльність комерційних банків і на співвідношення між попитом і пропозицією на грошовому ринку, зміна облікової ставки суттєво впливає на стан кон'юнктури ринку цінних паперів. Зазначений зв'язок має обернений характер. Так, підвищення облікової ставки зумовлює зменшення попиту на цінні папери і зниження їхнього курсу, внаслідок зростання ефективності депозитних операцій. У разі зниження облікової ставки привабливість депозитів у комерційних банках зменшується, обумовлює спрямування вільних ресурсів на фондовий ринок і підвищення курсу цінних паперів.
Іншим каналом впливу політики облікової ставки центрального банку є зміна індивідуальних господарських рішень ринкових суб'єктів. Так, наприклад, підвищення облікової ставки, з одного боку, призводить до зростання ставок за кредитами, що обмежує можливості підприємств фінансувати інвестиційні проекти, а з іншого - викликає зростання ставок за депозитами, що, своєю чергою, веде до скорочення споживчих витрат домашніх господарств. Обидві тенденції обумовлюють зниження основного макроекономічного індикатора - валового внутрішнього продукту і навпаки (рис. 6.4).
Рис. 6.4. Вплив політики облікової ставки центрального банку на основні макроекономічні показники
Ще один аспект використання політики облікової ставки полягає в тісному зв'язку національного фінансового ринку з міжнародним. Так, зокрема, підвищення облікової ставки стимулює надходження іноземних інвестицій до країни. Зниження ж облікової ставки призводить до відпливу капіталу за межі країни туди, де мають місце вищі відсоткові ставки. Крім того, цей інструмент грошово-кредитної політики може використовуватися для впливу на зростання конкурентоспроможності як вітчизняних банків, так і всіх національних підприємств.
6.7. Операції на відкритому ринку цінних паперів
ТЕМА 7. Основні напрями структурної політики
7.1. Основні поняття структурної перебудови економіки
7.2. Типи та види структурної перебудови економіки
7.3. Економічні важелі регулювання структури економіки та напрямки економічної політики держави
7.4. Сучасний стан структури економіки України та заходи щодо її вдосконалення
ТЕМА 8. Національна інвестиційна та інноваційна політика
8.1. Теоретичні аспекти інвестиційної політики
8.2. Інвестиційна стратегія економічної діяльності держави та засоби її реалізації