Механізм економічної політики - Уманців Ю.М. - 6.5. Облікова ставка

Облікова ставка є важливим інструментом грошово-кредитної політики, сутність якої полягає у зміні відсотків за кредитами, що їх центральний банк надає комерційним банкам. Історично поняття облікової ставки пов'язане з діяльністю центрального банку з переобліку векселів, представлених комерційними банками. У сучасних умовах зміст операцій центрального банку з рефінансування означає не лише купівлю векселів (переобліковий кредит) чи позики під заставу цінних паперів (ломбардний кредит), а й надання всіх видів кредитів комерційним банкам.

Можна виділити дві групи причин, які впливають на рівень облікової ставки центрального банку:

V причини, обумовлені загальними тенденціями розвитку національної економіки;

V причини, пов'язані з рішеннями центрального банку щодо грошової сфери.

Перша група причин є первинною щодо другої, оскільки розвиток секторів економіки впливає на рішення центрального банку в грошово-кредитній сфері. Маніпулювання обліковою ставкою, яке здійснюється центральним банком, слід розглядати як запобіжний активний важіль впливу на попит і пропозицію на грошовому ринку.

V Головними з-поміж факторів першої групи є такі;

> фаза економічного циклу;

> інфляція;

> міжнародний рух капіталу.

V До факторів другої групи, що впливають на рівень облікової ставки, відносять:

> проведення центральним банком політики "дорогих" або "дешевих" грошей;

> вирівнювання платіжного балансу;

> запобігання девальвації національної валюти. Встановлення облікової ставки центрального банку здійснюється за такими принципами:

V визначення облікової ставки на рівні, що перевищує темпи інфляції. Цей принцип полягає в тому, що додатне значення реальної облікової ставки є інструментом антиінфляційної політики. Водночас це дає змогу запобігти втратам комерційних банків від знецінення їхніх активів. Суттєвий вплив на рівень реальної відсоткової ставки справляє фактор часу. З проведенням короткострокових операцій банківські установи мають можливість забезпечити вищий позитивний рівень відсоткової ставки. З проведенням довгострокових операцій можливою є ситуація, за якої темпи інфляції в наступні періоди виявляться вищими, ніж під час укладання угод. Через це кредитори за довгостроковими операціями намагаються встановлювати більшу інфляційну премію з метою страхування від інфляції. Це викликає перевищення рівня довгострокових відсоткових ставок над короткостроковими;

V встановлення облікової ставки у межах коридору ринкових відсоткових ставок за кредитами та депозитами. Облікова ставка є нижньою межею ставки за активними операціями, що обумовлено необхідністю отримання прибутку кредитними установами;

V встановлення облікової ставки за умов стабільності на грошовому ринку і сталості інфляційних процесів на рівні, близькому до ставок на міжбанківському ринку. Це дозволяє центральному банку ефективніше впливати на динаміку відсоткових ставок на інших сегментах грошового ринку і запобігати використанню зі спекулятивною метою кредитів рефінансування.

V визначення облікової ставки на рівні, що забезпечує рівновагу попиту і пропозиції на грошовому ринку. Це дозволяє не лише з'ясувати реальну вартість кредитів, а й сформувати в економіці раціональні вартісні співвідношення, які запобігають виникненню диспропорцій у національній економіці.

Механізм регулювання облікової ставки та її вплив на економіку виглядає таким чином (рис. 6.3).

Рис. 6.3. Вплив політики облікової ставки центрального банку на грошово-кредитну сферу

З проведенням обмежувальної грошово-кредитної політики центральний банк має на меті підвищення ціни грошей, а тому піднімає облікову ставку. Це обмежує можливості комерційних банків щодо одержання кредитів і таким чином підвищує ціну грошей, які надаються у кредит комерційними банками суб'єктам національної економіки.

Зі здійсненням стимулювальної грошово-кредитної політики центральний банк прагне розширити можливості комерційних банків щодо рефінансування і для цього знижує рівень облікової ставки. Це сприяє зростанню обсягів кредитних операцій комерційних банків, пожвавлює ділову активність і стимулює економічне зростання.

Політика облікової ставки у першу чергу спрямована на зміну попиту на гроші через вплив на ринкову відсоткову ставку, що виступає ціною грошей.

Крім впливу на кредитну діяльність комерційних банків і на співвідношення між попитом і пропозицією на грошовому ринку, зміна облікової ставки суттєво впливає на стан кон'юнктури ринку цінних паперів. Зазначений зв'язок має обернений характер. Так, підвищення облікової ставки зумовлює зменшення попиту на цінні папери і зниження їхнього курсу, внаслідок зростання ефективності депозитних операцій. У разі зниження облікової ставки привабливість депозитів у комерційних банках зменшується, обумовлює спрямування вільних ресурсів на фондовий ринок і підвищення курсу цінних паперів.

Іншим каналом впливу політики облікової ставки центрального банку є зміна індивідуальних господарських рішень ринкових суб'єктів. Так, наприклад, підвищення облікової ставки, з одного боку, призводить до зростання ставок за кредитами, що обмежує можливості підприємств фінансувати інвестиційні проекти, а з іншого - викликає зростання ставок за депозитами, що, своєю чергою, веде до скорочення споживчих витрат домашніх господарств. Обидві тенденції обумовлюють зниження основного макроекономічного індикатора - валового внутрішнього продукту і навпаки (рис. 6.4).

Рис. 6.4. Вплив політики облікової ставки центрального банку на основні макроекономічні показники

Ще один аспект використання політики облікової ставки полягає в тісному зв'язку національного фінансового ринку з міжнародним. Так, зокрема, підвищення облікової ставки стимулює надходження іноземних інвестицій до країни. Зниження ж облікової ставки призводить до відпливу капіталу за межі країни туди, де мають місце вищі відсоткові ставки. Крім того, цей інструмент грошово-кредитної політики може використовуватися для впливу на зростання конкурентоспроможності як вітчизняних банків, так і всіх національних підприємств.