Міжнародна економіка - Білоцерківець В.В. - 8.2. Сутність та причини міжнародного руху капіталу. Показники руху капіталу

Міжнародний рух капіталу (МРК):

- самоствердження капіталу як самозростаючої вартості в глобальному масштабі;

- сукупність відносин щодо переміщення капіталу в між- та над-державному¹ просторі на постійній чи терміновій основі заради максимізації його прибутковості чи досягнення інших економічних, соціальних і політичних вигод;

- діалектичне поєднання процесів вилучення частини капіталу з товарно-грошового обігу однієї країни (експорт) та його включення у господарський оборот іншої країні (імпорт).

Об'єктивною основою МРК є нерівномірність економічного розвитку країн, яка на практиці проявляється:

- в нерівномірності нагромадження капіталу, насамперед, в його перенакопиченні та відносному падінні норми прибутку в окремих країнах;

- у невідповідності попиту на капітал та його пропозиції в різних ланках глобального економічного середовища.

На сучасний розвиток МРК впливають:

¹ У разі, якщо його суб'єктами є міждержавні та наддержавні інституції.

1) фактори економічного характеру:

- глибокі структурні зрушення як в міжнародній економіці, так і в економіці окремих країн;

- необхідність підтримки сталих темпів соціально-економічного розвитку провідними суб'єктами міжнародної економіки в умовах підвищення конкуренції на товарних ринках;

- поглиблення міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва;

- діяльність транснаціональних та багатонаціональних корпорацій (ТНК і БНК);

- порівняльні ризики вкладення капіталу поза національною економікою тощо;

2) науково-технічний прогрес та інформаційна революція;

3) фактори політичного характеру:

- лібералізація процесів експорту та імпорту капіталу, що має місце у межах інтеграційних об'єднань, вільних економічних і оффшорних зонах;

- політика прискореної індустріалізації в країнах "третього світу";

- політика економічних реформ в нових незалежних країнах (приватизація, підтримка малого та середнього бізнесу, стимулювання іноземних інвестицій тощо).

Таблиця 8.2

Форми міжнародного руху(міграції) капіталу

Продовження табл. 8.2

Участь країни в процесах МРК відображається системою показників, які поділяються на чотири групи:

1) група абсолютних показників:

- обсяг експорту та обсяг імпорту капіталу;

- чистий експорт капіталу, розрахований як різниця між експортом та імпортом;

- чистий приплив капіталу - це різниця між обсягом надходження грошових коштів із-за кордону (через позики і продаж іноземним інвесторам фінансових активів) та обсягом вивозу капіталу у формах позик іноземним позичальникам чи купівлі фінансових активів зарубіжних емітентів;

- кількість підприємств в країні, утворених за участю іноземного капіталу;

- величина зовнішньої заборгованості;

2) група відносних показників:

- коефіцієнти експорту / імпорту капіталу, які відображають частку експорту / імпорту капіталу у ВВП країни;

- коефіцієнт, що відображає частку іноземного капіталу у внутрішніх потребах у капіталовкладеннях;

- обсяг залучених іноземних інвестицій на душу населення;

- частка продукції спільних підприємств у ВВП тощо;

3) група структурних показників, що відображають МРК через співвідношення його основних форм відповідно до критеріїв класифікації;

4) група динамічних показників, яку утворюють базисні та ланцюгові темпи росту і приросту абсолютних, відносних і структурних показників МРК за певний проміжок часу.

Окреме місце в цій системі посідає показник "міжнародна інвестиційна позиція країни (МІП)", що надається у мільйонах доларів США і включає всі операції з МРК. Основні компоненти МІП групуються за вимогами та зобов'язаннями країни і містять інформацію про обсяги прямих, портфельних та інших інвестицій, а також обсяги резервних активів країни, скоригованих з урахуванням динаміки курсової різниці та переоцінки активів на протязі року. Кумулятивним підсумком вона відображає співвідношення активів, якими володіє країна за кордоном, та активами, якими володіють іноземці в країні.

МРК здійснюється переважно через акумулятивно-розподільний механізм міжнародного фінансового ринку (до 70% операцій). Інша частка операцій відбувається позаринковим обігом шляхом прямого внутрішньофірмового перерозподілу вільних фінансових ресурсів між філіями та дочірніми компаніями у різних країнах світу, або по каналах міжнародної гуманітарної допомоги.