Основні питання для вивчення
15.1. Сутність, структура та функції світового валютного ринку.
15.2. Валютні операції та їх основні види.
15.3. Основні центри торгівлі валютою.
15.4. Міжнародні валютно-фінансові організації та їх роль.
15.5. Валютний ринок України та особливості його функціонування.
15.1. Сутність, структура та функції світового валютного ринку
Валютний ринок - це складова сфери обміну національної та міжнародної економіки, в якій здійснюється торгівля національними та наднаціональними грошовими одиницями і валютними цінностями, що обслуговують міжнародні платіжні операції.
Валютний ринок являє собою складну систему механізмів та інститутів, які доповнюють одне одного (рис. 15.1).
Причини становлення і розвитку сучасного світового валютного ринку:
- висока і зростаюча ступінь інтернаціоналізації господарських зв'язків, яка отримала вираження у зростаючих темпах і масштабах міжнародної торгівлі, міжнародного руху капіталів, транснаціоналізації власне процесу виробництва і формуванні на цій основі специфічного сегмента світового господарства - "других економік", розгортання міждержавних інтеграційних процесів;
Рис. 15.1. Зміст валютного ринку
- формування нового типу міжнародних корпорацій та банків (транснаціональних), їх перетворення у головних суб'єктів світогосподарських зв'язків;
- становлення та стрімкий розвиток світового ринку капіталів, у тому числі специфічного, власне міжнародного євровалютного ринку;
- посилення тенденції до дерегулювання кредитно-фінансової сфери у розвинутих країнах; поступове послаблення валютних обмежень та впровадження системи конвертованості валют у основних розвинутих країнах;
- НТР у сфері банківської техніки, в системі фінансових, валютних, кредитних операцій.
Національні валютні ринки в сучасному розумінні сформувалися у ХІХ ст. Основи світового валютного ринку як цілісної системи закладено у 50-60-х рр. ХХ ст.
Суб'єктами валютного ринку є продавці валюти, її покупці та посередники, а саме:
1) комерційні банки. Більшість валютних операцій здійснюється через банки, які виконують на договірній основі доручення іноземних банків-кореспондентів. Банки, яким надано право на проведення валютних операцій, називаються уповноваженими девізними або валютними. Найбільший вплив на світових валютних ринках мають такі банки, як: Deutsche Bank, Barclays Bank, Union Bank of Switzerland, Citibank, Chase Manhattan Bank, Standard Chartered Bank тощо;
2) фірми, що здійснюють зовнішньоторговельні операції. Вони, як правило, не мають прямого доступу на валютний ринок і проводять валютні операції через комерційні банки;
3) компанії, що здійснюють закордонне вкладення активів, наприклад, Investment Funds, Money Market Funds, International Corporations;
4) центральні банки - управляють валютними резервами, проводять валютні операції, впливають на рівень обмінного курсу, регулюють рівень процентних ставок за депозитами у національній валюті. Найбільш впливовими вважаються: Федеральна Резервна Система США (FED), Бундесбанк (Німеччина) і Bank of England (Великобританія);
5) приватні особи - здійснюють широкий спектр неторговельних операцій, пов'язаних із закордонним туризмом, переказом зарплат, пенсій, гонорарів, купівлею і продажем наявної валюти;
6) валютні біржі та брокерські фірми - зводять покупців та продавців іноземної валюти і здійснюють між ними валютні операції.
Функції валютних ринків:
- забезпечення своєчасного здійснення міжнародних розрахунків;
- курсоутворення;
- страхування валютних ризиків і формування специфічної системи, яка забезпечує суб'єктам валютного ринку отримання особливого прибутку - спекулятивного - у вигляді курсової різниці;
- диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держав;
- саморегулювання валютних курсів.
Світовий валютний ринок - це не проста арифметична сума національних, регіональних та міжнародних ринків, а певним чином субординована, взаємопідпорядкована система ринкових сегментів, між якими існує взаємообумовлений прямий та зворотний зв'язок. Цій системі притаманні і специфічні ознаки (рис. 15.2).
Світовий валютний ринок структурується за певними критеріями (табл. 15.1).
Рис. 15.2. Специфічні ознаки світового валютного ринку
Механізм валютного ринку (рис. 15.3) являє собою узгодження попиту і пропозиції валют у процесі їх купівлі-продажу.
Рівноважний валютний курс відповідає точці перетину кривих попиту та пропозиції (точка А). Під впливом таких факторів, як рівень відносних цін, тарифів і квот, параметри монетарної та валютно-курсової політики, продуктивність ресурсів, кон'юнктура світових фінансових ринків тощо, відбувається зсув кривих попиту і пропозиції праворуч або ліворуч з відповідним переміщенням точки рівноваги.
Таблиця 15.1
Структура світового валютного ринку
Критерій класифікації | Види валютних ринків | Характерні ознаки |
Територіальна ознака | Національний Регіональний Міжнародний глобальний Євроринок | - здійснюється торгівля національною валютою, її конверсія в іноземні валюти; - здійснюються операції з валютами, на які припадає основний обсяг операцій у межах певних регіонів з особливими фінансовими центрами. (До провідних регіональних ринків належать: європейський, південноамериканський, далекосхідний); - система тісно пов'язаних між собою сучасними високоефективними комунікаціями регіональних ринків. На міжнародних валютних ринках банки проводять операції з ключовими валютами (американський долар, євро, ієна та ін.), які широко використовуються у світовому платіжному обігу; - міжнародний наднаціональний ринок позичкових капіталів, на якому здійснюються операції в євровалютах |
Форма торгівлі | Роздрібний Оптовий | - здійснюються операції між банками та їхніми клієнтами з метою конверсії валют у комерційних цілях; - ринок міжбанківських операцій з метою корегування валютних позицій, страхування і одержання спекулятивного прибутку |
Інституційна приналежність | Міжбанківський (позабіржовий) ринок банків-кореспондентів | - здійснюються основні котирування валют; операції здійснюються безпосередньо з банків за допомогою електронного зв'язку; формується і функціонує на основі взаємодії валютних рахунків комерційних банків; структура ресурсів складається з активів, що належать комерційним банкам та регуляційних активів (валютних ресурсів центральних банків); операції здійснюються безпосередньо між |
Продовження табл. 15.1
Біржовий (1/3 всіх операцій світового валютного ринку | партнерами (прямий валютний ринок) або за допомогою посередників, брокерів, дилерів (брокерський ринок); - організований валютний ринок на базі самостійних або контрольованих банками чи товарними фондовими біржами валютних бірж; здійснюється фіксація довідкових валютних курсів | |
Термін операцій | Ринки спот Ринки термінових (форвардних) угод | - з поставкою валюти протягом 48 год; - поставка валюти на певних умовах, відмінних від спот |
Механізми курсоутворення суттєво відрізняються відносно до виду валюти. Так вільноконвертовані валюти швидко реагують на ревальваційні чинники, наприклад, підвищення облікової ставки ЦБ, і стійко протистоять девальвуючим. На ринках м'яких валют, навпаки, спрацьовують переважно девальваційні чинники, внаслідок чого валюта швидко знецінюється. Отже, аби зберегти стабільність на ринках таких валют, слід підтримувати курс національної грошової одиниці щодо провідної іноземної валюти (в Україні - це долар США).
15.3. Основні центри торгівлі валютою
15.4. Міжнародні валютно-фінансові організації та їх роль
15.5. Валютний ринок України та особливості його функціонування
ТЕМА 16. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА
16.1. Поняття валютної системи та її структура. Основні елементи національної та світової валютної системи.
16.2. Еволюція світової валютної системи
16.3. Регіональні валютні системи. Європейська валютна система
16.4. Становлення валютної системи України
ТЕМА 17. МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ