Центральний банк і грошово-кредитна політика - Косова Т.Д. - 6.4. Здійснення банками функцій фінансового моніторингу

Наявний світовий досвід пропонує до застосування три основні схеми організації фінансового контролю.

Перша - система контролю, якою передбачено заборону великих за обсягом угод із готівкою без участі професійного посередника. Вона реалізована в межах Європейського Союзу. Наприклад, італійським законодавством не вимагається, щоб підприємці або фінансисти вели облік значних угод із готівкою та повідомляли про них. Натомість існує заборона на здійснення таких угод без законного фінансового посередника, який веде відповідний облік.

Друга - система контролю, якою передбачено обов'язкове повідомлення уповноваженого органу про всі угоди, сума яких перевищує певний обсяг. Така система діє у Сполучених Штатах Америки та Австралії. Простота критерію відбору операцій, що підлягають контролю, робить правила гри ясними та зрозумілими для всіх учасників і виключає момент підозри з боку суб'єкта фінансового моніторингу.

Третя - система контролю, якою передбачено інформування про сумнівні угоди. Проблема реалізації цієї системи полягає у визначенні сумнівності. Якщо вона базується на жорсткій фіксації предикатного злочину (наприклад, тероризму або наркоторгівлі), на суб'єкта фінансового моніторингу автоматично покладаються функції розслідування. Інші способи визначення сумнівності - застосування органами нагляду певних критеріїв, досвід суб'єкта фінансового моніторингу.

В Україні реалізується модель фінансового контролю змішаного типу. Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління НБУ від 14 травня 2003 р. № 189 встановлюються загальні вимоги Національного банку України щодо: виявлення та реєстрації банками фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; ідентифікації клієнтів; надання банками спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу (Державний комітет з фінансового моніторингу) інформації відповідно до вимог законів України з питань запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Правила внутрішнього фінансового моніторингу розробляються банком з урахуванням вимог законів України, що регулюють питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, нормативно-правових актів Національного банку України, актів Уповноваженого органу, прийнятих на виконання та відповідно до цих законів, рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, Базельського комітету банківського нагляду.

Основним принципом розроблення та реалізації Правил внутрішнього фінансового моніторингу і програм здійснення фінансового моніторингу банку є забезпечення участі працівників банку (у межах їх компетенції) у виявленні фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.

Банк відповідно до законодавства України зобов'язаний ідентифікувати:

а) клієнтів, які відкривають рахунки в банку;

б) клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

в) клієнтів, які здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує 50000 гривень, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті;

г) осіб, які діють від імені зазначених клієнтів.

Банк уточнює інформацію щодо ідентифікації та вивчення клієнта не рідше одного разу на рік, якщо ризик проведення клієнтом операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, оцінюється банком як великий. Для інших клієнтів термін уточнення інформації не повинен перевищувати трьох років.

Обов'язкове уточнення інформації щодо ідентифікації та вивчення клієнта проводиться банком у разі:

а) зміни власника істотної участі;

б) зміни місцезнаходження (проживання) власника рахунку;

в) внесення змін до установчих документів;

г) закінчення строку дії наданих документів.

Аналіз фінансових операцій з метою виявлення таких, що відповідно до законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, підлягають фінансовому моніторингу, здійснюється працівниками банку перед їх проведенням, а також у подальшому в процесі обслуговування клієнта.

Якщо працівник банку з'ясує, що фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу, то він не пізніше 12 години наступного робочого дня відповідно до внутрішніх процедур банку повідомляє про це відповідальному працівнику (особі, яка виконує його функції), який приймає рішення про потребу реєстрації цієї операції.

Реєстрація фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, здійснюється у відповідному реєстрі, який формується та ведеться банком (філією) і є електронним документом визначеної структури. Формат і структура реєстру та порядок реєстрації фінансових операцій у реєстрі визначаються відповідальним працівником банку (філії).

Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, є документом з обмеженим доступом. Порядок та режим доступу працівників банку до реєстру встановлюються відповідальним працівником банку (філії). Відповідальний працівник банку (філії) несе особисту відповідальність за захист реєстру від знищення, несанкціонованого доступу, модифікації або викривлення даних.

Коригування даних, що внесені до реєстру, не допускається. У разі потреби виправлення помилково внесених до реєстру даних щодо окремої фінансової операції в інформаційному рядку реєстру, у якому містяться відомості про цю операцію, зазначається про його анулювання, а реєстр доповнюється новим записом про цю операцію.

Внутрішньобанківську систему запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, очолює відповідальний працівник банку, який є незалежним у своїй діяльності і підзвітним лише керівнику банку. У разі створення в банку спеціального підрозділу із запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, керівник цього підрозділу виконує обов'язки відповідального працівника.

Відповідальний працівник банку є членом правління банку за посадою, призначається та звільняється з посади в порядку, визначеному установчими документами банку. Кандидатура відповідального працівника банку погоджується з Національним банком України.

Відповідальний працівник банку має право вносити на розгляд правління банку для прийняття відповідного рішення пропозиції щодо забезпечення виконання банком вимог законодавства України у сфері запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

У разі відхилення правлінням банку пропозицій відповідального працівника він має право звернутися з відповідними пропозиціями до спостережної ради банку. Пропозиції відповідального працівника розглядаються спостережною радою банку на найближчому її засіданні.

Для забезпечення належного рівня підготовки персоналу з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, банком щорічно розробляється та реалізується програма навчання та підвищення кваліфікації працівників банку щодо здійснення заходів з фінансового моніторингу.

У разі прийняття рішення про зупинення фінансової операції відповідальний працівник банку (філії) зобов'язаний невідкладно повідомити про це Уповноважений орган шляхом формування та надсилання відповідного файла-повідомлення. Файл-повідомлення щодо такої операції має бути надісланий до Уповноваженого органу в день її виявлення.

Не пізніше наступного робочого дня після надсилання відповідного файла-повідомлення відповідальний працівник банку (філії) повинен пересвідчитися у взятті Уповноваженим органом на облік цієї фінансової операції на основі відповідного файла-повідомлення про взяття (відмову від взяття) фінансової операції (фінансових операцій) на облік.

Загальний строк зупинення проведення фінансової операції не може перевищувати семи робочих днів з часу отримання банком документа на переказ (іншого документа, що є підставою для проведення операції).

6.5. Основні вимоги FATF і організація боротьби з легалізацією "брудних грошей" у банківському секторі економіки
6.6. Система страхування вкладів в Україні
TEMA 7. БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД
7.1. Сутність, принципи, завдання банківського нагляду
7.2. Організація дистанційного нагляду за діяльністю комерційних банків України
7.3. Організація та планування інспектування діяльності банків
7.4. Інспектування банків з використанням рейтингової оцінки за системою CAMELS
7.5. Взаємодія між інспекторами з банківського нагляду НБУ та зовнішніми аудиторами банків
7.6. Заходи впливу, які застосовуються до банків за порушення банківського законодавства
Тема 8. ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК ЯК БАНКІР І ФІНАНСОВИЙ АГЕНТ УРЯДУ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru