Міжнародна економіка - Козак Ю.Г. - Роль підприємств з іноземними інвестиціями у формуванні платіжного балансу азійських країн

Серед азійських країн найбільшим реципіснтом ШІ є Китай. У період з 1981 по 2004 р. платіжного балансу азійських країн в його економіку було спрямовано близько 535 млрд дол. прямих іноземних інвестицій. Для порівняння: аналогічний показник для Австралії - 190 млрд дол., Сингапуру - 164 -млрд, Японії - 65 млрд, Малайзії - 60 млрд, Кореї - 56 млрд, Таїланду - 48 млрд, Індії -34 млрд, Індонезії - 17 млрд дол.

Вплив прямих іноземних інвестицій на економіку Китаю оцінимо за допомогою регресійних моделей (9.52) - (9.58). У них встановлена взаємозалежність між такими макроекономічними показниками: товарним експортом (Е); товарним імпортом (1); торговельним балансом (ТВ); експортом послуг (ES); імпортом послуг (IS); доходами від іноземних інвестицій, отриманими в країні (ID); балансом поточних операцій (СА); валовими внутрішніми інвестиціями (GFI); прямим іноземними інвестиціями, спрямованими до країни (FDI in). Значимість моделей і коефіцієнти Стьюдента наведені у в Додатку 6, В. І.

Е = - 10230,299 + 2,525 ID + 0,418 GFI (9.52)

Б = 25464,586 + 1,069 FDI in + 5,075 ID (9.53)

ES = - 406,024 + 0,259 FDI in + 0,039 GFI (9.54)

IS =- 4469,528 + 0,217 FDI in + 0,071 GFI (9.55)

ID = 2758,130 + 0,161 FDI in + 0,149 ТВ - 1,670 SB (9.56) CA = 1669,980 + 0,182 FDI in + 1,142 E - 1,085 I - 0,789 IS + 1,0291С- 1,076 ID (9.57) CA = 397,978 + 1,068 E - 1,0501 + 0,819 ES - 0,880 IS + 0,938 1С-1,017 ID (9.58)

У рівняннях (9.52) і (9.53) визначений зв'язок між товарним експортом Китаю і припливом ПІІ, вивезенням доходів від іноземних інвестицій, валовими внутрішніми капіталовкладеннями. При цьому значення коефіцієнтів регресійних моделей (9.52) і (9.53) свідчать, що існує пряма залежність між збільшеннями припливу ПП, обсягів валових внутрішніх капіталовкладень, вивезення доходів від іноземних інвестицій і зростанням товарного експорту Китаю.

Дійсно, разом зі збільшенням значень усіх незалежних змінних рівнянь (9.52) і (9.53) зростав і товарний експорт Китаю: 59 млрд дол. у 1991 p., 128 млрд у 1995 p., 184 млрд у 1998 p., 249 млрд у 2000 р., і 593 млрд дол. у 2004 р. Разом із зростанням експорту збільшувався і товарний імпорт Китаю, однак його значення в 90-ті роки (за винятком 1993 р.) істотно поступалися показникам експорту. У результаті сумарне позитивне сальдо товарної торгівлі Китаю за 1991-2004 pp. склало понад 393 млрд дол.

Зростання ПІІ також сприяє збільшенню обсягів експорту й імпорту послуг Китаю (рівняння 9.54 і 9.55). При цьому в 90-ті роки (за винятком 1991 і 1994 років) імпорт послуг перевищував їхній експорт. Сумарний баланс послуг Китаю в 1991-2004 pp. склав -54 млрд дол.

У регресійній моделі (9.56) визначені фактори, що призводять до збільшення вивезення з Китаю доходів від іноземних інвестицій. До них належать приплив ПІІ, торговий баланс і сальдо послуг. Негативний коефіцієнт перед сальдо послуг свідчить, шо завдяки тому, що даний показник для Китаю є негативним, його зростання по модулю призводить до збільшення вивезення доходів від іноземних капіталовкладень.

Разом із припливом іноземних інвестицій майже постійно зростає вивезення доходів від їхнього використання: 2,9 млрд дол. у 1991 p., 17 млрд у 1995 p., 22,2 млрд у 1998 p., 27 млрд у 2000 і 24,1 млрд дол. у 2004 р. Сумарний відтік капіталу за цією статей) платіжного балансу в 1991-2004 pp. склав 246,2 млрд дол (табл.9.27).

Таблиця 9.27

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Китаю в 1982-2004 рр., млрд дол.

За останні роки доходи китайських інвесторів за кордоном теж зростали: 3,7 млрд дол. у 1991 p., 5,2 млрд у 1995 p., 5,6 млрд у 1998 p., 12,5 млрд у 2000 р. і 20,5 млрд дол. у 2004 р. Однак темпи їхнього приросту істотно відставали від вивезення прибутків з Китаю. У результаті сумарний баланс доходів від іноземних інвестицій у 1991-2004 pp. склав -127,7 млрд дол. Для порівняння: за 80-ті роки цей показник у Китаї був позитивним - 5,3 млрд дол. у 1982-1990 pp.

Значення коефіцієнтів регресійних моделей (9.57) і (9.58) свідчать про те, шо приплив прямих іноземних інвестицій у цілому впливає позитивно на баланс поточних операцій Китаю. Звичайно ж зростання ПІІ призводить до збільшення вивезення прибутків іноземними інвесторами і стимулює імпорт. Однак позитивний вплив ПІІ на баланс поточних операцій Китаю через збільшення експорту товарів і послуг цілком компенсує негативний вплив іноземних інвестицій. У результаті сумарне сальдо балансу поточних операцій Китаю з 1991-2004 pp. склало 301,3 млрд дол.

Разом з тим слід зазначити, шо в регресійній моделі (9.58) тільки коефіцієнт при товарному експорті більший від коефіцієнта при товарному імпорті. Для торгівлі послугами коефіцієнт при імпорті більший за коефіцієнт при експорті, аналогічна ситуація властива і балансу доходів від іноземних інвестицій. Це свідчить про те, що дві з трьох складових балансу поточних операцій (баланс послуг і сальдо доходів від іноземних інвестицій) мають негативну динаміку розвитку, тобто призводять до постійно зростаючого відтоку капіталу з країни.

Вплив ШІ на економіку Сінгапуру оцінимо за допомогою таких регресійних моделей:

Е = 48054,835 + 3,944 FDI in + 3,099 GFI - 5,392 RER (9.59)

1 = 3406,893 + 4,744 FDI in + 2,420 GFI (9.60)

ES = 2455,357 + 0,995 FDI out + 0,619 GFI (9.61)

IS = - 222,140 + 0,678 FDI in + 0,435 GFI (9.62)

ID = 9,084+ 0,464 FDI in + 0,207 GFI (9.63)

1С = 5610,834 + 0,257 GFI + 0,240 ТВ + 0,219 ES - 0,637 RER (9.64) IB = 1839,541 + 0,429 ТВ + 0,564 FDI out - 0,360 FDI in (9.65)

CA = 12,740 + 1,007 E - 1,0031 + 1,003 ES - 1,088 IS + 0,955 1С - 0,940 Ю (9.66)

У рівнянні (9.59) визначені фактори, що впливають на збільшення товарного експорту Сінгапуру. У цій регресійній моделі значення коефіцієнтів при незалежних змінних свідчать про те, що збільшення обсягів ШІ і валових внутрішніх інвестицій стимулюють зростання товарного експорту, а збільшення реального обмінного курсу сінгапурської валюти - його стримують.

У додатку б, В. 2 наведені стандартизовані коефіцієнти регресійної моделі (9.59). Вони показують внесок тієї чи іншої незалежної змінної у зміну товарного експорту Сінгапуру. їхнє значення свідчить про те, що найбільший вплив на зміну товарного експорту Сінгапуру здійснюють валові внутрішні інвестиції; за ними йдуть ПІІ і реальний обмінний курс.

Збільшення обсягів валових капіталовкладень, як і приплив ПП, стимулюють товарний імпорт Сінгапуру (регресійна модель 9.60). При цьому значення зведених коефіцієнтів (Додаток 6, В. 2) свідчить про те, що найбільший внесок у зміну імпорту вносять, як і у випадку з товарним експортом, валові внутрішні капіталовкладення.

За останні два десятиліття спостерігалося стрімке зростання товарного експорту й імпорту Сінгапуру. При цьому, починаючи з 1994 року, товарний експорт постійно перевищував імпорт, що зумовлювало позитивне сальдо торгового балансу: 1,4 млрд дол. у 1994 p., 2,2 млрд у 1996 p., 14,8 млрд у 1998 p., 12,7 млрд у 2000 р. і 31,2 млрд дол.

У регресійних моделях (9.61) і (9.62) наведені фактори, шо впливають на торгівлю послугами: експорт послуг стимулюється зростанням прямих інвестицій сінгапурських компаній за кордоном, експорт - припливом ПІІ в національну економіку.

Протягом двох останніх десятиліть у Сінгапурі, на відміну від більшості азійських країн, експорт послуг перевищував їхній імпорт. У результаті баланс послуг Сінгапуру в 1980-2004 роки був постійно позитивний, і його сумарне сальдо склало 85,5 млрд дол.

У регресійних моделях (9.63) -(9.65) представлені фактори, що впливають на баланс доходу від іноземних інвестицій. З рівняння (9.63) випливає, що приплив ПІІ призводить до збільшення вивезення із Сінгапуру доходів від іноземних інвестицій. При цьому якщо в період з 1980 по 2004 р. в Сінгапур надійшло 165,3 млрд дол. ПІІ, то за той ж час із його економіки, як доходи від іноземних інвестицій, було вивезено 190,8 млрд дол.

Разом з тим сумарне сальдо балансу доходів від інвестицій Сінгапуру за останні двадцять п'ять років позитивне (10,2 млрд дол.). Це пов'язано з тим, що доходи від сінгапурських інвестицій за кордоном перевищують вивезення прибутків від іноземних інвестицій у національній економіці. Так, за 1980-2004 pp. сінгапурськи інвестори, як доходи від своїх іноземних капіталовкладень, було завезли до країни понад 201 млрд дол. у 2004 р. Сумарне позитивне сальдо торгового балансу Сінгапуру в 1994-2004 pp. склало 152,7 млрд дол. Якщо ж розглянути попередній період (1980-93 pp.), то в ньому практично в усіх роках торговий баланс Сінгапуру був негативним, і його сумарне сальдо склало – 30 млрд дол. (табл.9.28).

Таблиця 9.28 Показники балансу поточних операцій та руху пряних іноземних інвестицій Сінгапуру в 1980-2004рр., млрд дол.

Значення зведених коефіцієнтів регресійної моделі (9.65) показують, що прямі іноземні інвестиції сінгапурських компаній за кордоном (приведений коефіцієнт дорівнює 0,683) впливають на баланс доходів від іноземних інвестицій, більше ніж ПІІ, спрямовані в економіку Сінгапуру (наведений коефіцієнт дорівнює -0,448).

У рівнянні (9.66) представлені фактори, що впливають на баланс поточних операцій Сінгапуру. Зведені коефіцієнти регресійної моделі (Додаток В. 2) свідчать про те, що позитивний внесок операцій, які призводять до припливу капіталу в економіку Сінгапуру, перевищує негативний внесок операцій, які призводять до відтоку фінансових ресурсів. Так, зведений коефіцієнт для товарного експорту дорівнює - 5,218, для товарного імпорту - -4,742; для експорту послуг — 1,116, для імпорту послуг - -0,865; для ввезення доходів від іноземних інвестицій - 0,64, для вивезений доходів - -0,409.

Завдяки цій позитивній динаміці баланс поточних операцій Сінгапуру позитивний, і його значення майже постійно зростає: 4,9 млрд дол. у 1991 p., 11,4 млрд у 1994 p., 14.9 млрд у 1997 p., 15,7 млрд у 2002 р. і 27,9 млрд дол. у 2004 р. Сумарне сальдо балансу поточних операцій Сінгапуру з 1991 по 2004 p. склало 199,8 млрд дол.

Таким чином, ПІІ стали одним з факторів, що привели до підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг, вироблених у Сінгапурі. При цьому іноземні інвестиції, вивезені сінгапурськими компаніями за кордон, також приводять до підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки, сприяють поліпшенню балансу поточних операцій країни.

Вплив ПП на економіку Кореї оцінимо за допомогою таких регресійних моделей:

Е = 14689,179 + 7,141 FDI іп + 7,596 FDI out + 0,387 GFI (9.67)

E = 99802,379 + 5,824 FDI in + 0,601 GFI - 10,367 RER (9.68)

I = 50581,120 + 4,689 FDI in + 11,137 FDI out + 0,404 GFI - 0,505 NER (9.69)

ES = 1984,293 + 0,869 FDI in + 2,766 FDI out + 0t046 GFI (9.70)

IS = 304,787 + 0,808 FDI in + 2,757 FDI in + 0,078 GFI (9.71)

ID-- 117,637 + 0,415 FDI in + 4,488 NER (9.72)

CA = 1814,779 + 1,057 E-1,051 1+ 1,098 ES-1,089 IS + 0,7851С- 1,165 ID (9.73)

У рівнянні (9.67) визначено фактори, що впливають на товарний експорт Кореї. Значення зведених коефіцієнтів цієї регресійної моделі (Додаток б, В. 3) свідчать про те, що найбільший вплив на збільшення корейського експорту здійснює зростання обсягів валових внутрішніх капіталовкладень, потім йдуть завезені ШІ й інвестиції, вивезені з країни. Наявність вивезених ШІ в регресійній моделі (9.67) пояснюється тим, що корейські ТНК через мережу своїх іноземних філій збільшують збут продукції, виробленої в Кореї.

Регресійна модель (9.68) побудована на статистичних даних за 1990-2000 pp. У ній прослідковується чітка залежність між реальним обмінним курсом корейської національної валюти і товарним експортом країни - зниження реального обмінного курсу стимулює зростання експорту. Дійсно, після істотного зниження реального обмінного курсу корейської національної валюти в 1998 р. відбулося значне зростання її товарного експорту: 132,1 млрд дол. у 1998 p., 145,2 млрд у 1999 p. і 176,2 млрд дол. у 2000 р.

У регресійній моделі (9.69) представлені фактори, що впливають на товарний імпорт Кореї. Як г експорт, товарний імпорт Кореї залежить від валових внутрішніх капіталовкладень (значення зведених коефіцієнтів наведено в Додатку б, В. 3), вивезених і завезених прямих іноземних інвестицій. Залежність товарного імпорту від вивезених інвестицій свідчить про те, що корейські ТНК реалізують на національному ринку частину продукції, виробленої в іноземних філіях.

Товарний імпорт Кореї, як і її експорт, залежить від курсу національної валюти. З регресійної моделі (9.69) випливає, що девальвація національної валюти стримує імпорт. Дійсно, найнижчий показник корейського товарного імпорту за другу половину 90-х років спостерігався в 1998 p.- 90,5 млрд дол. Для порівняння показник 1997 р-141,8 млрд дол.

Із сказаного можна зробити висновок, що девальвація національної валюти стала головною причиною істотного поліпшення торгового балансу Кореї наприкінці 90-х років. Так, у 1998 р. торговий баланс Кореї досяг максимального за всю історію країни значення - 41,7 млрд дол. Для порівняння: в 1994-1997 pp. торговий баланс Кореї був постійно негативним і його сумарне сальдо становило -25,4 млрд дол.

У регресійних моделях (9.70) і (9.71) представлені фактори, що впливають на торгівлю послугами Кореї. На експорт і імпорт послуг найбільший вплив здійснюють прямі іноземні інвестиції, вивезені з Кореї. Це пов'язано зі значними обсягами торгівлі послугами між корейськими "материнськими" корпораціями і їхніми іноземними філіями. На збільшення експорту й імпорту послуг також впливають валові внутрішні інвестиції і ШІ, завезені в Корею.

Аналіз статистичних даних показує, що девальвація національної валюти, як і для товарного експорту й імпорту, позитивно впливає на сальдо торгівлі послугами. Так, за минуле десятиріччя тільки в 1998 р. цей показник для Кореї був позитивний - 1 млрд дол. У цілому ж у 1991-2004 pp. сумарне негативне сальдо торгівлі послугами Кореї становило -52,1 млрд дол.

Значення коефіцієнтів регресійної моделі (9.72) свідчать про те, що увезення ПП в Корею призводить до збільшення вивезення з країни доходів від іноземних інвестицій. При цьому коефіцієнт кореляції між ПІІ, завезеними в Корею, і доходами від іноземних інвестицій, вивезеними з країни, дуже високий - 0,92. (табл.9.29).

Таблиця 9.29

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Республіки Корея в 1980-2004рр., млрд дол.

У регресійній моделі (9.73) представлені фактори, що визначають баланс поточних операцій Кореї. Аналіз зведених коефіцієнтів рівняння показує, що найбільший вплив на баланс поточних операцій здійснює товарний експорт. За ним йдуть товарний імпорт, імпорт послуг, експорт послуг, вивезення і ввезення доходів від іноземних інвестицій.

Баланс поточних операцій Кореї в 1980-1997 pp. за винятком декількох років, був негативним. Його сумарне сальдо склало -38,3 млрд дол. Після фінансової кризи, яка призвела до істотної девальвації національної валюти, ситуація змінилася. Баланс поточних операцій Кореї став позитивним: 40,4 млрд дол. у 1998 p., 24,5 млрд - у 1999 p., 12,3 млрд - 2000 p., 8 млрд - у 2001 р. і 5,4 млрд дол. у 2002 p.

Разом з тим слід зазначити, що ревальвація національної валюти, яка спостерігалася в 1999-2002 pp. погіршила торговий баланс Кореї, шо призвело до зменшення позитивного сальдо балансу поточних операцій протягом 1999-2002 pp.

Вплив ПІІ на економіку Японії оцінимо за допомогою регресійних моделей:

Е • 167,559 + 4,494 FDI in + 0,192 GFI - 11,883 IR (9.74)

Е = - 630.364 + 3,568 FDI out + 11,061 IP (9.75)

1 = 21,819 + 2,525 FDI out + 0,187 GFI - 11,602 IR (9.76)

IS = 80.950 + 0,683 FDI in + 0,397 FDI out + 0,110 GFI-1,169 RER - 5,693 IR (9.77)

ID = - 180,748 + 3,219 FDI in +0,197 GFI + 0,539 NER (9.78)

CA = -1,925 + 0,978 E - 0,987 I + 0,969 ES - 0,861 IS + 1.1621С-1,315 ID-0,421 FDI in (9.79)

У рівняннях (9.74) і (9.75) представлені фактори, що впливають на товарний експорт Японії. При цьому в регресійній моделі (9.74) визначений зв'язок між експортом і прямими іноземними інвестиціями, що надійшли в Японію, валовими внутрішніми капіталовкладеннями і середньозваженою відсотковою ставкою, а в рівнянні (9.75) оцінюється вплив на товарний експорт Японії вивезених ПІІ і промислового виробництва (IP).

Значення зведених коефіцієнтів регресійних моделей (9.74) і (9.75) свідчать про те, що на збільшення товарного експорту Японії найбільший вплив здійснює зростання промислового виробництва, за ним йдуть валові внутрішні капіталовкладення, ШІ, вивезені з країни, завезені ПІ І і середньозважена відсоткова ставка (Додаток б, В. 4).

Позитивний і значимий зв'язок між вивезеними інвестиціями і товарним експортом спричинений тим, що однією з основних цілей створення японськими корпораціями іноземних філій є збільшення продаж продукції, виробленої в "материнських" компаніях.

Наявність зворотного зв'язку між товарним експортом і відсотковою ставкою пояснюється високою залежністю японських корпорацій від позикового капіталу. Внаслідок цієї залежності зростання відсоткових ставок стримує економічну активність компаній і негативно відбивається на їхньому експорті.

У регресійній моделі (9.76) представлені фактори, що здійснюють вплив на товарний імпорт Японії. Значення наведених коефіцієнтів рівняння свідчать про те, що зниження відсоткової ставки, зростання валових внутрішніх капіталовкладень і збільшення обсягів вивезених ПП стимулюють товарний імпорт Японії. Зв'язок між вивезеними ПІІ й імпортом спричинений тим, що багато японських корпорацій через високий рівень витрат у національній економіці створюють виробничі потужності за кордоном. При цьому певна частина продукції, виробленої в іноземних філіях, спрямовується на японський ринок.

Як і у випадку з товарним експортом, зниження відсоткових ставок стимулює економічну активність, що й призводить до збільшення імпорту.

У цілому ж товари, вироблені в Японії, більше конкурентоспроможні порівнянно з імпортною продукцією. У результаті Японія протягом останніх двадцяти п'яти років постійно мала позитивний торговий баланс. Його сумарне сальдо за 1980-2004 pp. становило 2 трлн 182 млрд дол., що є найкращим показником у світі.

У торгівлі послугами спостерігається протилежна ситуація. Протягом останніх двадцяти п'яти років сальдо послуг платіжного балансу Японії постійно набувало негативних значень. Його сумарне негативне сальдо за 1980-2004 pp. становило 872,7 млрд дол.

У регресійній моделі (9.77) виявлені фактори, що стимулюють імпорт послуг до Японії. Значення наведених коефіцієнтів регресійної моделі свідчать про те, що найбільший вплив на імпорт послуг Японії здійснює обсяг валових внутрішніх інвестицій, відсоткова ставка і реальний обмінний курс національної валюти. Значно менший вплив здійснюють вивезені ПП, а ще менший - прямі іноземні інвестиції, завезені в країну. При цьому зростання як завезених, так і вивезених ШІ стимулює імпорт послуг до Япо-

Як і в інших країнах, наявність у Японії компаній із іноземними інвестиціями призводить до відтоку капіталу у зв'язку з вивезення доходів від іноземних капіталовкладень. У рівнянні (9.78) представлені фактори, що впливають на цей процес. До них належать завезені ШІ, валові внутрішні капіталовкладення і номінальний обмінний курс. Значення зведених коефіцієнтів показують, що серед перелічених факторів найменший вплив на вивезення з Японії доходів від іноземних інвестицій здійснюють ПІІ. Це пов'язано з відносно невеликим обсягом прямих інвестицій, шо надійшли в Японію. Разом з тим навіть і цей невеликий обсяг ШІ призводить до відтоку капіталу з країни (табл.9.30).

Таблиця 9.30

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Японії

1980-2004рр., млрд дол.

За цією статтею платіжного балансу з Японії за останні двадцять п'ять років було вивезено 1 трлн 308 млрд дол. Однак доходи японських інвесторів за кордоном значно перевищують цю суму: 2 трлн 178 млрд дол. за 1980-2004 pp. У результаті баланс доходів від іноземних інвестицій для економіки Японії, крім 1981 p., постійно був позитивним. По цій статті платіжного балансу Японія за останні двадцять п'ять років одержала 869,8 млрд дол., що є найкращим показником у світовій економіці.

У регресійній моделі (9.79) визначено фактори, що впливають на баланс поточних операцій Японії. Серед них найбільшу роль у формуванні балансу поточних операцій відіграють товарний експорт і ввезення доходів від японських інвестицій за кордоном. Далі йдуть товарний імпорт і вивезення з Японії доходів від іноземних інвестицій, імпорт і експорт послуг. Найменший вплив на баланс поточних операцій Японії здійснюють завезені ШІ (Додаток б, В. 4). При цьому значення зведених коефіцієнтів регресійної моделі (9.79) свідчать про те, що позитивний внесок поточних операцій, які призводять до припливу капіталу в економіку Японії, перевищує негативний внесок операцій, наслідком яких є відтік фінансових ресурсів із країни.

У результаті протягом останніх двадцяти п'яти років (за винятком 1980 р.) в Японії постійно спостерігався позитивний баланс поточних операцій. Його сумарне сальдо за 1980-2004 pp. склало 2 трл 42 млрд дол., що також є найкращим показником у

Вплив ГШ на економіку Австралії оцінимо за допомогою таких регресійних моделей:

Е - 17,006 + 1,046 FDI in + 0,479 GFI - 0,842 СРІ - 0,827 IR (9.80)

І = 10,113 + 0,737 FDI in + 0,645 GFI - 1,257 IR (9.81)

ES = - 0,119 + 0,240 FDI out + 0,229 GFI - 0,411 IR (9.82)

IS = 3,848 + 0,209 FDI in + 0,158 GFI - 0,261 CPI - 0,113 IR (9.83)

ID = - 5,042 + 0,287 FDI in + 1,270 IS (9.84)

С A = - 0,008 + 0,979 E - 1,022 I + 0,941 ES - 0,977 IS + 1,1861С-0,905 ID (9.85)

v

У регресійних моделях (9.80) і (9.81) представлені фактори, що впливають на товарну торгівлю Австралії. Значення зведених коефіцієнтів моделі (9.80) свідчать про те, що найбільший вплив на збільшення товарного експорту Австралії здійснює зростання валових внутрішніх капіталовкладень, потім випливають завезені ШІ (Додаток 6, В. 5). Зростання відсоткових ставок й індексу цін знижують конкурентоспроможність експорту.

Збільшення обсягів валових внутрішніх інвестицій і завезених ПІІ також стимулює і зростання товарного імпорту (регресійна модель 9.81). При цьому, як і у випадку з товарним експортом, зростання відсоткових ставок знижує рівень ділової активності, що призводить до скорочення попиту на імпортовану продукцію.

Протягом останніх двадцяти п'яти років торговому балансу Австралії не був властивий постійний знак. Однак у цілому сумарний торговий баланс Австралії за період з 1980 по 2004 роки був негативним: - -68,1 млрд дол. При цьому протягом 1998— 2000 pp. торговий баланс Австралії незмінно набував негативних значень: -5,33 млрд дол. у 1998 p., -9,7 млрд у 1999 і -4,8 млрд дол. у 2000 році. Це свідчить про відносне зниження конкурентоспроможності австралійських товарів наприкінці XX ст.

У регресійних моделях (9.82) і (9.83) представлені фактори, що впливають на торгівлю послугами Австралії. Значення зведених коефіцієнтів моделі (9.82) свідчать про те, що найбільший вплив на збільшення експорту послуг здійснює зростання валових внутрішніх капіталовкладень, потім випливають вивезені ПІІ (Додаток б, В. 5). Зростання відсоткових ставок, як і у випадку з товарною продукцією, знижує конкурентоспроможність експорту.

Збільшення обсягів валових внутрішніх інвестицій і завезених ПІІ призводить до зростання імпорту послуг (регресійна модель 9.83), а збільшення рівня відсоткових ставок і індексу цін - до скорочення попиту на імпортовану продукцію.

Протягом двох останніх десятиліть XX ст. та початку XXI імпорт послуг в Австралії за винятком 2000 p., постійно перевищував їхній експорт. У результаті в період з 1980 по 2004 роки сумарне сальдо торгівлі послугами Австралії склало -47,3 млрд дол. При цьому баланс торгівлі товарами і послугами Австралії за останні двадцять п'ять років лише тричі в 1991,1997 і 2001 роках набував позитивних значень, а його сумарне сальдо склало - 115 млрд дол.

Коефіцієнти регресійної моделі (9.84) свідчать про те, що збільшення припливу ШІ й імпорту послуг призводить до зростання вивозу з Австралії доходів від іноземних інвестицій. За цією статтею платіжного балансу в період з 1980 по 2004 роки з Австралії було вивезено 358,2 млрд дол.

Вивезення австралійських капіталовкладень за кордон призводить до збільшення надходжень у країну капіталу, як доходи від іноземних інвестицій. Разом з тим суми доходів австралійських інвесторів за кордоном (119,1 млрд дол. за період з 1980 по 2004 роки) значно менші доходів, що вивозяться іноземними корпораціями з національної економіки (табл.9.31).

Таблиця 9.31

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Австралії в 1980-2004рр, млрд дол.

У регресійній моделі (9.85) представлені фактори, що визначають баланс поточних операцій Австралії. Значення зведених коефіцієнтів моделі свідчить про те, що найбільший вплив на баланс поточних операцій Австралії здійснює товарний імпорт. За ним за ступенем впливу йдуть товарний експорт, вивезення доходів від іноземних інвестицій, експорт і імпорт послуг, ввезення з-за кордону доходів від іноземних капіталовкладень.

Вищесказане дозволяє зробити висновок про те, шо позитивний внесок поточних операцій, які призводять до припливу капіталу в економіку Австралії, поступається негативному внеску операцій, які призводять до відтоку фінансових ресурсів. Унаслідок цього баланс поточних операцій країни протягом двох останніх десятиліть XX та на початку XXI ст. постійно набував негативного значення. Його сумарне негативне сальдо за період з 1980 по 2004 роки склало 357,6 млрд дол.

Отже, вплив іноземних інвестицій транснаціональних корпорацій на конкурентоспроможність економік більшості досліджених країн Азії (Японії, Сингапуру, Китаю та Південної Кореї) в цілому позитивний. Наведене твердження не характерне для Австралії, в якій діяльність іноземних інвесторів, через внесок у негативне сальдо балансу поточних операцій є однією з причин збільшення заборгованості національної економіки.