Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях - Козак Ю.Г. - Японія у світовій економіці

Японія у світовій економіці

Японія належить до найрозвиненіших країн світу. За обсягом ВНП та ВВП вона поступається тільки США, а за душовими вимірами цих показників навіть їх випереджає. її частка в світовому ВНП становить 14%, у світовому промисловому виробництві - 12%. Японія знаходиться серед світових лідерів за виробництвом чорних металів, електроенергії, автомобілів, суден і особливо комп'ютерної техніки. Частка Японії у світовому виробництві телевізорів становить 60%, у виплавці сталі - 14%, штучних волокон - 12%. Вона посідає друге місце в світі за тоннажем торговельного морського флоту і перше місце за виловом риби. Вона є значним експортером капіталу, вона найбільший кредитор у світі, її банки - найпотужніші на світовому кредитно-фінансовому ринку. Японські готові товари, в першу чергу, електроніка, завойовують ринки майже всіх країн світу завдяки високій якості й надійності. Водночас Японія поглинає великі обсяги енергоносіїв, мінеральної і сільськогосподарської сировини, продовольства, імпортуючи їх з інших країн. Сальдо японського зовнішньоторговельного балансу зводиться зі значним позитивом протягом останніх десятиліть. Але наприкінці XX століття економічний розвиток країни уповільнився, його темпи помітно нижчі, ніж в інших розвинутих країнах. Японія опинилася перед необхідністю здійснення серйозних економічних реформ.

Японія: коротка довідка

територія................. ............................... 372 тис. км

населення................. .............................. 127 млн. чол.

столиця................. ............................ Токіо

державний устрій................. ..................... конституційна монархія

ВВП (1999 р.)............... ...................... 4 395 млрд. дол.

ВВП в розрахунку на душу населення............ 606 млрд. дол.

національна валюта................. .................. йєна

курс до долара (йен./дол., 2000 р.). ................ 108

експорт................. .................................. 450 млрд. дол.

імпорт................. ................................... 355 млрд. дол.

сальдо торговельного балансу (2000 р.).......... +95 млрд. дол.

золотовалютні резерви Банка Японії (2000 р.).. 362 млрд. дол.

внутрішній державний борг (2000 р.)............ 5,6 трлн. дол.

В минулому столітті Японія здивувала світ: першого разу, - коли перемогла у війні з Росією (1904-1905 рр.), коли цього ніхто не сподівався; другого - в 60-70-х роках, перетворившись із країни з застарілою технічною базою, низьким рівнем виробництва й життя населення - в країну з найпередовішою економічною структурою, країну високих темпів економічного зростання, з рівнем ВВП на душу населення одним із самих високих у світі. Цей економічний феномен окреслили "японським дивом". І дійсно, Японія, яка взнала нищівної поразки у Другій світовій війні, із зруйнованою економікою, змогла в короткий термін випередити всі європейські країни і посісти друге місце в світі за економічним рівнем. Економічний успіх Японії був здобутий специфічними методами, які дещо відрізняються від тих, що опрацьовані в інших розвинутих країнах.

Структура і динаміка розвитку економіки

В економіці Японії довоєнного періоду основна частка виробництва припадала на важку промисловість - металургію, енергетику, важке машинобудування, основну хімію й нафтопереробку. Така структура в основному зберігалася до 70-х років минулого століття. Оскільки на світових ринках в ті часи зформувалася тривала тенденція падіння цін на сировину, в тому числі мінеральну, Японія нарощувала потужності в галузях важкої індустрії на імпортованих рудах металів, нафті й газу, хімічній сировині. Практично не маючи залізної й марганцевої руд, а з кольорових металів видобуваючи тільки мідь, Японія протягом майже всього минулого півстоліття посідала друге місце в світі за виплавкою сталі, алюмінію, міді й деяких інших кольорових металів. За потужністю нафтопереробних заводів вона поступається тільки США, хоч вся її нафта надходить з інших країн.

Особливо швидкими темпами розвивалося машинобудування. Якщо виробництво в обробній промисловості в цілому збільшилося за 1953-1971 рр. в 11 разів, то в машинобудуванні - в 25 разів [41, с. 461]. Відносно дешева робоча сила обумовлювала конкурентоспроможність також працемісткого виробництва - автомобілебудування, радіо й телевізійної техніки, легкої промисловості. Наприкінці 60-х років Японія вийшла на перше місце в світі за виробництвом легковичок, транзитних радіоприймачів і телевізорів, а згодом і металорізальних верстатів.

З 70-х років зовнішньоекономічна ситуація для Японії суттєво змінюється. По-перше, різко підвищуються ціни на нафту, а також на деякі інші природні ресурси, - що боляче відзначалося на японській економіці; енергоємні й метало-ємні види виробництва втратили стимул подальшого розвитку. В 1973-1974 рр. імпортні ціни зросли в 2,1 рази, в 1979-1980 рр. - на 86%. По-друге, розвинуті країни вступили до стадії постіндустріального розвитку, коли традиційні галузі, особливо металургія, важке машинобудування, основна хімія вже не відіграють провідної ролі. По-третє, заробітна плата японського робітника підвищилася і досягла рівня інших розвинутих країн; це ліквідувало перевагу Японії у собівартості продукції за рахунок дешевої робочої сили.

В таких умовах необхідна була докорінна перебудова структури японської економіки. Енергетична криза спонукала до впровадження енергозберігаючих технологій. Значно скоротилися питомі витрати палива на виробництво одиниці товару. Різко загальмувалися темпи виробництва електроенергії й чорних металів. Подорожчання робочої сили призвело до суттєвого зниження частки продукції легкої промисловості. Натомість швидкими темпами розвивалися наукоємні види виробництва, особливо електроніка й робототехніка. Зайнятість населення за головними сферами економіки Японії розподіляється таким чином (в %):

сільське господарство............. 6

промисловість................. ...... 33

послуги................. .............. 61

Частка промисловості знизилася порівняно з 50-60 роками, але все ще є вищою, ніж в США або західноєвропейських країнах, а частка послуг дещо нижча.

Сільське господарство Японії, незважаючи на дефіцит земельних площ, забезпечує 70% потреб країни в продуктах харчування. Основні культури: рис, картопля, цукрова тростина й цукровий буряк, цитрусові. Значна частина овочевих культур вирощується в штучному середовищі. Сільське господарство відрізняється високою інтенсивністю й врожайністю, високим рівнем хімізації.

В сільському господарстві переважають дрібні ферми. Уряд захищає аграрний сектор протекціоністськими заходами. Тільки в 1994 р. було знято заборону на імпорт рису, незважаючи на те, що японський рис дорожче за американський в 2,5 рази і таїландський - в 5разів.

Промисловість Японії все більше орієнтується на наукоємні галузі. Частка машинобудування в структурі обробної промисловості піднялася з 30% в 60-х роках до майже 60% в 90-х роках. Пріоритетними галузями стали електроніка, аерокосмічна техніка, телекомунікаційні засоби, робототехніка. Частка Японії у світовому виробництві кольорових телевізорів становить понад 60%, роботів - 50%, напівпровідників - 40%. Крім того, Японія посідає перше місце в світі за виробництвом суден (52% світового обсягу), автомобілів (30%), тракторів, металообробного устаткування. Незважаючи на зниження ролі традиційних галузей, позиції Японії досить міцні у світовому виробництві сталі (14%), штучних волокон (12%), гуми, холодильників, пральних машин.

В 70-80-х роках уряд підтримував депресивні галузі шляхом їх санації: перспективні підприємства одержали кредити й пільги, безнадійні було закрито. Найбільш складною була ситуація в таких галузях: виплавка алюмінію й мартенівської сталі, виробництво хімічних добрив і волокон, суднобудування, текстильна й швейна промисловість. В 90-х роках держава відмовилася від опіки неконкурентоспроможних галузей; їх продукція стала заміщуватися імпортом. Значною мірою цей імпорт складається з товарів, вироблених філіями японських корпорацій за кордоном.

Особливістю) японської економіки є об'єднання приватних підприємств у різні асоціації, кооперативи, союзи. Деякі з таких об'єднань перетворюються на великі концерни світового значення. В промисловості широко відомі такі корпорації як "Тойота Моторе", "Мацусіта Електрик", "Соні", "Хонда Мотор", "Хітачі", "Такеда Кемікал індастріз", "Канону "Фудзіцу", "Фузді Фото Фільм". "Ніппон Електрик компані", "Міцубісі Хеві індастріз", "Тошіба".

В сфері послуг найбільшого значення набули торгівля, фінансові, банківські послуги, інформатика, зв'язок, туризм. Зростає роль послуг, пов'язаних з обслуговуванням виробництва: консалтинг, інжиніринг, маркетинг.

З середини 80-х років Японія стала найбільшим кредитором світу; загальна сума її зарубіжних активів перевищує 1 трлн. дол. Золотовалютні резерви Японії складають 362 млрд. дол. (2000 р.), значно більше, ніж в будь-якій іншій країні. Японія не має зовнішніх боргів, перевищення її зарубіжних активів над зобов'язаннями досягає 600 млрд. дол. Динаміка японського ринку акцій та боргових цінних паперів відображена наступною таблицею: