1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | |
Приріст промислового виробництва | 0.9 | 3.3 | 2.3 | 3,6 | -7.1 | 0,8 | 5.7 | 0.8 |
Рівень безробіття | 2,9 | 3,2 | 3,4 | 3,5 | 4,1 | 4,7 | 4;7 | 5.0 |
Спад виробництва призволить до масового звільнення робітників. В 2001 р. один з найбільших виробників вантажних машин компанія "Ісузу Моторс" об'явила про скорочення робочих місць на 9700 чол. або на чверть всього персоналу. "Міцубісі Моторс" збиралася звільнити 9500 чол., "Саньо" - 6000 чол., "Джапен Ейрлайнз" - 4200 чол., "Алва корпорейшн" - 700 чол.
Фондовий ринок Японії віддзеркалює загальний стан економіки країни, з 1990 р. до 2001 р. головний фондовий індекс Японії Ніккей-225 знизився на 64%, в той час як його американський аналог Доу-Джонс збільшився на 321%.
По Японії прокотилася хвиля банкрутств. Тільки в 2000 році збанкрутіло понад 19 тис. компаній - на 23% більше, ніж в 1999 р. Борги компаній-банкрутів збільшилися за рік на 77% й склали 23987 трлн. Йєн, що є рекордом за останні півстоліття.
Намагаючись стимулювати економіку, уряд збільшує державні витрати. Японія має величезний державний борг - 5,6 трлн. дол. або 130% до ВВП (в 1991 р. - 61%).
В чому ж полягають причини тривалого спаду японської економіки наприкінці XX століття? Є різні думки з цього приводу. Най вірогіднішою є версія, згідно з якою основні негаразди Японії в 90-х роках пов'язані з макроекономічними перекосами. Тривалий час Японія має велике позитивне сальдо зовнішньої торгівлі. Приток капіталу від експорту японські банки використовували не стільки для вкладення у виробничі потужності промислових підприємств (через високу вартість робочої сили), скільки в спекулятивні операції з акціями та в нерухомість. Курси акцій та ціни на земельні ділянки штучно завищувалися; акції купувалися для їх подальшого перепродажу. Цей процес одержав назву "мильної бульки". В 1990 р. "булька" лопнула, ринкова ціна акцій і земельних ділянок почала спадати. Це призвело до утворення й накопичення боргів банкам з боку корпорацій, які вкладали свої вільні кошти в ці активи. В 1995 р., вперше за післявоєнний період, почалося банкрутство багатьох банків.
Криза фінансової системи відбилася й на реальних секторах економіки Японії. Знизилися темпи капіталовкладень, їх частка у ВВП зменшилася з 20 до 15%, оскільки підприємства втратили частину ресурсів для фінансування інвестицій, а також знецінилося майно (нерухомість), яке є заставою під банківські кредити. Збанкрутування банків і утруднення з одержанням кредиту (через знецінення застави) спровокувало масове банкрутство японських компаній. Капітал і виробництво все більше йшли за кордон у філії японських корпорацій та спільні підприємства, оскільки внутрішній ринок звузився.
Іншою причиною спаду є дефляція. Рівень внутрішніх цін, в тому числі на споживчі товари, вкрай низький і має тенденцію до зниження, про що свідчить наступна таблиця.
Темпи приросту цін в 90-ті роки, %
1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | |
Оптові ціни | -1,9 | -0,1 | 0,1 | 1,8 | 0,6 | -3,3 | 0,1 |
Роздрібні ЦІНИ | 0.7 | -0,1 | 0,1 | 1,8 | 0,6 | -0,3 -- | -0,7 |
Домогосподарства й компанії відкладають рішення про скільки-небудь значні витрати "на потім", коли все стане ще дешевшим. Споживання товарів населення скорочується також через зростання безробіття, через страх втратити роботу. Норма заощаджень в Японії була завжди високою; в 90-х роках вона становила 32,5%, тоді як в США тільки 16%. Побоювання втратити роботу спонукає людей більше заощаджувати, ніж витрачати. В 2001 р. частка доходів, що йде на споживання, скоротилася до 69% порівняно з 74% рік тому, внаслідок цього споживання скоротилося на 4,4%. Це ще більше звужує внутрішній ринок Японії.
Спад в економіці Японії обумовлений також і зовнішніми причинами. В 1998 р. розкотилася економічна криза в країнах Південно-Східної Азії - в регіоні, де Японія завжди мала пріоритетні позиції. Це призвело як до скорочення туди японського експорту, так і до падіння виробництва численних філій японських корпорацій, які розташовувалися в регіоні. Іншим фактором стало гальмування економіки США з другої половини 2000 р. і особливо в 2001 р. Сполучені Штати являють собою найбільший ринок для японських товарів та зарубіжних інвестицій, отже падіння темпів економічного розвитку в найбагатшій державі світу боляче відбилося й на економіці Японії в 2001 році. До того ж політика США спрямована на послаблення свого основного конкурента. Вона встановлює протекціоністські перешкоди, переважно нетарифного характеру на шляху японських товарів; особливо часто уряд США вимагає від Японії "добровільного" скорочення експорту на американський ринок.
Такі непрості проблеми постали перед урядом Японії на початку нового тисячоліття.
Внутрішня економічна політика
Зовнішньоекономічна політика
Особливості ділової етики
Інтереси України в Японії
4.3. Економіка Федеративної Республіки Німеччина
ФРН в світовій економіці
Структура й динаміка економіки
Найбільші промислові фірми ФРН (1993 р.)
Внутрішня економічна політика