Ділова етика японців досить помітно відрізняється від європейської або американської, і це треба враховувати на переговорах з ними для уникнення непорозумінь і досягнення успіху.
Найхарактернішою рисою японського суспільства є дуже сильна залежність індивідуума від соціальної групи, до якої він належить (сім'я, школа, університет, фірма). На Заході таку систему прозвали "суспільством-павутинням" [44, с. 351]. На переговорах представник фірми ніколи не прийме рішення сам, він обов'язково повинен узгоджувати всі деталі з іншими членами фірми; це затягує переговори.
Японці (як і китайці) болісно переживають "втрату обличчя", тому на переговорах ні в якому разі не можна їх ставити в принизливе положення, розмовляти з ними неввічливо, тиснути на них в намаганні підписати вигідний контракт. Японці не люблять говорити "ні" на переговорах, вважаючи, що пряма відмова образить партнера: свою незгоду вони виражають непрямо, натяками. Коли японець, вислухавши пропозиції партнера, говорить "так", то це не обов'язково, що він згоден; скоріше це означає: "так, я вас вислухав". Це часто збиває з пантелику іноземця.
Переговори японці ведуть звичайно командою,' в якій кожний має свою компетенцію. Вони уважно вислуховують партнера, але рішення приймають не зразу. Якою б сильною не була б команда, її члени обов'язково звернуться до центрального офісу за інструкціями. Вони дуже обережні підчас переговорів, уважно вивчають своїх партнерів. Японці дуже ввічливі й уміють слухати партнера; того ж вони вимагають і для себе.
Великого значення японці приділяють рангу партнера по переговорах; чим вища його посада, чин, тим більше шансів на успіх переговорів. Підчас переговорів не прийнято виявляти емоції. Японці не переносять фамільярності в стосунках з партнером. Американці, які зразу ж переходять на скорочене ім'я, плескають японця по плечу, відпускають надто вільні жарти викликають у нього неприязнь. Японці навіть намагаються уникнути рукопотискання, вважаючи це негігієнічним. Взагалі японці недолюблюють іноземців, але в ділових стосунках з ними ведуть себе чесно й коректно.
Японці неохоче вступають в контакт з новими людьми. Тому краще налагодити з японськими партнерами знайомство через посередника. Такий посередник має бути добре відомий як вам самому, так і японському партнерові. У практиці ділового спілкування Японії велике значення має використання візитних карток. В них крім імені та призвіща, а також займаної посади, вказується найголовніше для японця - належність до певної фірми чи організації, що в кінцевому рахунку визначає його становище у суспільстві. Якщо у відповідь на протягнуту візитну картку ви не дасте свою, це може збентежити і навіть образити японського бізнесмена.
В ділових стосунках з японцями необхідно бути пунктуальним; запізнення розглядається як серйозний прояв неповаги до партнера. Якщо отримано запрошення у традиційний ресторан японської кухні, треба звернути увагу на взуття і шкарпетки - доведеться роззуватися. Вручати й одержувати візитки краще двома руками; на знак поваги слід її уважно прочитати. Слід уникати суперечок на релігійно-філософську тематику. Проте схильно буде сприйматися прояв вашого інтересу до історії й культури Японії.
З першої ж зустрічі ви повинні справити на японця приємне враження, інакше угода може і не здійснитись.
Інтереси України в Японії
Японія, хоч і не є стратегічним партнером України, являє для нас великий інтерес з економічної точки зору. її величезний економічний потенціал відкриває широкі можливості для торговельного, виробничого й науково-технічного співробітництва. Проте поки що обсяг економічних стосунків між нашими країнами незначний. Торговельна угода між Україною та Японією укладена в 1997 році, але Японія ще не "відкрила" Україну для себе. Для цього є об'єктивні причини. Основні товари нашого експорту - руди, чорні метали, продовольство - Японія або сама виробляє у великій кількості, або імпортує у своїх традиційних партнерів - США, Канаді й Австралії. З свого боку, ми не можемо розширити імпорт японської техніки через складну ситуацію в промисловості й низьку купівельну спроможність населення. Інвестиції з Японії до України практично не надходять і через недостатнє знання нашої країни японськими бізнесменами, і через їх побоювання ризику в нестабільній економічній обстановці, що є в Україні.
Втім, залучення японського бізнесу до інвестування в економіку України було б ефективним, зважаючи на потенціал нашої країни. Найбільш перспективними галузями для інвестицій є аерокосмічна, енергетична, аграрний сектор, електроніка. Підвищенню ефективності наших економічних стосунків з Японією було б відкриття при українському Посольстві в Токіо торговельно-економічної місії. Діяльність місії була б зосереджена на таких питаннях:
o залучення японських інвестицій в українську економіку,
o проробка питань, пов'язаних з реалізацією спільних проектів;
* інформаційно-дослідницька робота по пошуку торговельних партнерів в обох країнах;
* аналітико-маркетингова діяльність по вивченню експортних можливостей продукції українських виробників на японському ринку;
❖ розробка довгострокових планів двостороннього економічного співробітництва.
ФРН в світовій економіці
Структура й динаміка економіки
Найбільші промислові фірми ФРН (1993 р.)
Внутрішня економічна політика
Зовнішньоекономічна політика
Ділова етика
Інтереси України в Німеччині
4.4. Економіка Франції
Франція у світовій економіці