Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях - Козак Ю.Г. - Темпи приросту цін в 90-ті роки, %

Спад виробництва призволить до масового звільнення робітників. В 2001 р. один з найбільших виробників вантажних машин компанія "Ісузу Моторс" об'явила про скорочення робочих місць на 9700 чол. або на чверть всього персоналу. "Міцубісі Моторс" збиралася звільнити 9500 чол., "Саньо" - 6000 чол., "Джапен Ейрлайнз" - 4200 чол., "Алва корпорейшн" - 700 чол.

Фондовий ринок Японії віддзеркалює загальний стан економіки країни, з 1990 р. до 2001 р. головний фондовий індекс Японії Ніккей-225 знизився на 64%, в той час як його американський аналог Доу-Джонс збільшився на 321%.

По Японії прокотилася хвиля банкрутств. Тільки в 2000 році збанкрутіло понад 19 тис. компаній - на 23% більше, ніж в 1999 р. Борги компаній-банкрутів збільшилися за рік на 77% й склали 23987 трлн. Йєн, що є рекордом за останні півстоліття.

Намагаючись стимулювати економіку, уряд збільшує державні витрати. Японія має величезний державний борг - 5,6 трлн. дол. або 130% до ВВП (в 1991 р. - 61%).

В чому ж полягають причини тривалого спаду японської економіки наприкінці XX століття? Є різні думки з цього приводу. Най вірогіднішою є версія, згідно з якою основні негаразди Японії в 90-х роках пов'язані з макроекономічними перекосами. Тривалий час Японія має велике позитивне сальдо зовнішньої торгівлі. Приток капіталу від експорту японські банки використовували не стільки для вкладення у виробничі потужності промислових підприємств (через високу вартість робочої сили), скільки в спекулятивні операції з акціями та в нерухомість. Курси акцій та ціни на земельні ділянки штучно завищувалися; акції купувалися для їх подальшого перепродажу. Цей процес одержав назву "мильної бульки". В 1990 р. "булька" лопнула, ринкова ціна акцій і земельних ділянок почала спадати. Це призвело до утворення й накопичення боргів банкам з боку корпорацій, які вкладали свої вільні кошти в ці активи. В 1995 р., вперше за післявоєнний період, почалося банкрутство багатьох банків.

Криза фінансової системи відбилася й на реальних секторах економіки Японії. Знизилися темпи капіталовкладень, їх частка у ВВП зменшилася з 20 до 15%, оскільки підприємства втратили частину ресурсів для фінансування інвестицій, а також знецінилося майно (нерухомість), яке є заставою під банківські кредити. Збанкрутування банків і утруднення з одержанням кредиту (через знецінення застави) спровокувало масове банкрутство японських компаній. Капітал і виробництво все більше йшли за кордон у філії японських корпорацій та спільні підприємства, оскільки внутрішній ринок звузився.

Іншою причиною спаду є дефляція. Рівень внутрішніх цін, в тому числі на споживчі товари, вкрай низький і має тенденцію до зниження, про що свідчить наступна таблиця.

Темпи приросту цін в 90-ті роки, %

Домогосподарства й компанії відкладають рішення про скільки-небудь значні витрати "на потім", коли все стане ще дешевшим. Споживання товарів населення скорочується також через зростання безробіття, через страх втратити роботу. Норма заощаджень в Японії була завжди високою; в 90-х роках вона становила 32,5%, тоді як в США тільки 16%. Побоювання втратити роботу спонукає людей більше заощаджувати, ніж витрачати. В 2001 р. частка доходів, що йде на споживання, скоротилася до 69% порівняно з 74% рік тому, внаслідок цього споживання скоротилося на 4,4%. Це ще більше звужує внутрішній ринок Японії.

Спад в економіці Японії обумовлений також і зовнішніми причинами. В 1998 р. розкотилася економічна криза в країнах Південно-Східної Азії - в регіоні, де Японія завжди мала пріоритетні позиції. Це призвело як до скорочення туди японського експорту, так і до падіння виробництва численних філій японських корпорацій, які розташовувалися в регіоні. Іншим фактором стало гальмування економіки США з другої половини 2000 р. і особливо в 2001 р. Сполучені Штати являють собою найбільший ринок для японських товарів та зарубіжних інвестицій, отже падіння темпів економічного розвитку в найбагатшій державі світу боляче відбилося й на економіці Японії в 2001 році. До того ж політика США спрямована на послаблення свого основного конкурента. Вона встановлює протекціоністські перешкоди, переважно нетарифного характеру на шляху японських товарів; особливо часто уряд США вимагає від Японії "добровільного" скорочення експорту на американський ринок.

Такі непрості проблеми постали перед урядом Японії на початку нового тисячоліття.