Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції - Ковальчук К.Ф. - 4.2. Валютний курс і чинники, що впливають на його формування

Важливим елементом валютної системи є валютний курс, оскільки розвиток МЕВ вимагає вимірювання вартісного співвідношення валют різних країн. Валютний курс необхідний задля:

- взаємного обміну валютами при торгівлі товарами, послугами, у русі капіталів і кредитів;

- порівняння цін світових і національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених в національних або іноземних валютах;

- періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті фірм і банків.

Чинники, що впливають на валютний курс

Як будь-яка ціна, валютний курс відхиляється від вартісної основи - купівельної спроможності валют - під впливом попиту і пропозиції валюти. Співвідношення такого попиту і пропозиції залежить від ряду чинників. Багатофакторність валютного курсу відображає його зв'язок з іншими економічними категоріями - вартістю, ціною, грошима, відсотком, платіжним балансом і т.д. Причому відбувається складне їх переплетення і висунення як вирішальні, то одних, то інших чинників. Серед них можна виділити наступні.

1. Темп інфляції. Чим вище темп інфляції в країні, тим нижчий курс її валюти, якщо не протидіють інші чинники.

Реальний валютний курс визначається як номінальний курс (наприклад, гривня до долара), помножений на відношення рівнів цін України і США. Це обумовлено тим, що міжнародні розрахунки здійснюються шляхом купівлі-продажу необхідної іноземної валюти учасниками зовнішньоекономічних зв'язків.

2. Стан платіжного балансу. Активний платіжний баланс сприяє підвищенню курсу національної валюти, оскільки збільшується попит на неї з боку іноземних боржників. Пасивний платіжний баланс породжує тенденцію до зниження курсу національної валюти, оскільки боржники обмінюють її на іноземну валюту задля погашення своїх зовнішніх зобов'язань. Нестабільність платіжного балансу приводить до стрибкоподібної зміни попиту на відповідні валюти і їх пропозицію.

3. Різниця процентних ставок в різних країнах. Вплив цього чинника на валютний курс пояснюється двома основними обставинами. По-перше, зміна процентних ставок в країні впливає за інших рівних умов на міжнародний рух капіталів, перш за все короткострокових. По-друге, процентні ставки впливають на операції валютних ринків і ринків позикових капіталів.

4. Діяльність валютних ринків і спекулятивні валютні операції. Якщо курс якої-небудь валюти має тенденцію до зниження, то фірми і банки завчасно продають її на стійкіші валюти, що погіршує позиції ослабленої валюти. Валютні ринки швидко реагують на зміни в економіці і політиці, на коливання курсових співвідношень. Тим самим вони розширюють можливості валютної спекуляції і стихійного руху "гарячих" грошей.

5. Ступінь використання певної валюти на євроринку і в міжнародних розрахунках. Наприклад, той факт, що 60% операцій євробанків здійснюються в доларах, визначає масштаби попиту і пропозиції цієї валюти.

6. На курсове співвідношення валют впливає також прискорення або затримка міжнародних платежів. В очікуванні зниження курсу національної валюти імпортери прагнуть прискорити платежі контрагентам в іноземній валюті, щоб не нести втрат при підвищенні її курсу. При зміцненні національної валюти, навпаки, переважає їх прагнення до затримки платежів в іноземній валюті. Така тактика впливає на платіжний баланс і валютний курс.

7. Ступінь довіри до валюти на національному і світових ринках. Вона визначається станом економіки і політичною обстановкою в країні, а також розглянутими вище чинниками, що надають дію на валютний курс.

8. Валютна політика. Співвідношення ринкового і державного регулювання валютного курсу впливає на його динаміку.

Таким чином, формування валютного курсу - складний багатофакторний процес, обумовлений взаємозв'язком національної і світової економіки і політики. Тому при прогнозуванні валютного курсу враховуються розглянуті чинники і їх неоднозначний вплив на співвідношення валют залежно від конкретної обстановки.

Вплив зміни валютного курсу на міжнародні економічні відносини.

На основі курсового співвідношення валют з урахуванням питомої ваги даної країни в світовій торгівлі розраховується ефективний валютний курс. Валютний курс робить певний вплив на співвідношення експортних і імпортних цін, конкурентоспроможність фірм, прибуток підприємств.

Різкі коливання валютного курсу підсилюють нестабільність міжнародних економічних, зокрема валютно-кредитних і фінансових, відносин, викликають негативні соціально-економічні наслідки, втрати одних і виграші інших країн.

Під час зниження курсу національної валюти, якщо не протидіють інші чинники, експортери одержують експортну премію за операцією обміну вирученої іноземної валюти, що подорожчала, на національну, що подешевшала, і мають можливість продавати товари за цінами нижче за середньосвітових, що веде до їх збагачення за рахунок матеріальних втрат своєї країни. Експортери збільшують свої прибутки шляхом масового вивозу товарів. Але одночасно зниження курсу національної валюти здорожує імпорт, що стимулює зростання цін в країні, скорочення ввезення товарів і споживання або розвиток національного виробництва товарів натомість імпортних. Зниження валютного курсу скорочує реальну заборгованість в національній валюті, збільшує тяжкість зовнішніх боргів, виражених в іноземній валюті. Невигідним стає вивіз прибутків, відсотків, дивідендів, одержуваних іноземними інвесторами у валюті країн перебування. Ці прибутки реінвестуються або використовуються для закупівлі товарів за внутрішніми цінами і подальшого їх експорту.

Під час підвищення курсу валюти внутрішні ціни стають менш конкурентоздатними, ефективність експорту падає, що може привести до скорочення експортних галузей і національного виробництва в цілому.

Імпорт, навпаки, розширюється. Стимулюється притока в країну іноземних і національних капіталів, збільшується вивіз прибутків щодо іноземних капіталовкладень. Зменшується реальна сума зовнішнього боргу, вираженого в іноземній валюті, що знецінилася.

Розрив зовнішнього і внутрішнього знецінення валюти, тобто динаміки його курсу і купівельної спроможності, має важливе значення для МЕВ. Якщо внутрішнє інфляційне знецінення грошей випереджає зниження курсу валюти, то за інших рівних умов заохочується імпорт товарів в цілях їх продажу на національному ринку за високими цінами.

Якщо зовнішнє знецінення валюти обгонить внутрішнє, таке, що викликається інфляцією, то виникають умови для валютного демпінгу - масового експорту товарів за цінами нижче середньосвітових, пов'язаного з відставанням падіння купівельної спроможності грошей від пониження їх валютного курсу, в цілях витіснення конкурентів на зовнішніх ринках.

Для валютного демпінгу характерно наступне:

1) експортер, купуючи товари на внутрішньому ринку за цінами, що підвищилися під впливом інфляції, продає їх на зовнішньому ринку на стійкішу валюту за цінами нижче за середньосвітових;

2) джерелом зниження експортних цін служить курсова різниця, що виникає при обміні вирученої стійкішої іноземної валюти на знецінену національну;

3) вивіз товарів в масовому масштабі забезпечує надприбутки експортерів. Демпінгова ціна може бути нижче за ціну виробництва або собівартості. Проте експортерам невигідна дуже занижена ціна, оскільки може виникнути конкуренція з національними товарами в результаті їх реекспорту іноземними контрагентами.

Валютний демпінг, будучи різновидом товарного демпінгу, відрізняється від нього, хоча їх об'єднує загальна мета - експорт товарів за низькими цінами. Але якщо при товарному демпінгу різниця між внутрішніми і експортними цінами погашається головним чином за рахунок державного бюджету, то при валютному - за рахунок експортної премії (курсової різниці).