Національна економіка - Мельник А.Ф. - 5.3. Методологія міжнародних зіставлень показників системи національного рахівництва у контексті порівняння рівня розвитку національних економік

З метою отримання інформації, яка б давала можливість порівнювати рівні розвитку й ефективність економік різних країн світу, оцінювати їх зростання та рівень добробуту населення, у 1968 р. ООН розробила Програму міжнародних зіставлень валового внутрішнього продукту (далі - ПМЗ). В основу міжнародних зіставлень покладено розрахунок ВВП методом кінцевого використання (за категоріями витрат) і показники паритету купівельної спроможності. Починаючи з 1980 р., міжнародні зіставлення проводилися за регіональним принципом один раз на декілька років. Нині результати міжнародних зіставлень широко використовуються міжнародними організаціями (ООН, МВФ, МБРР, ОБСР, ЄБС), національними державними органами та неурядовими організаціями різних країн, а також окремими вченими для аналітичних і практичних робіт.

Для визначення рівня соціально-економічного розвитку країни в міжнародних зіставленнях використовують кілька груп показників-індикаторів. Найважливішими індикаторами рівня економічного розвитку е показники ВВП та ВВП на одну особу, розраховані в доларах США. Міжнародна статистика узагальнює дані про ВВП у країнах, які обчислюються національними статистичними органами в поточних цінах, що діють у цих країнах. Перерахунок ВВП з національних валют у валюту США здійснюється двома способами: 1) за поточним валютним курсом і 2) за паритетом купівельної спроможності (ПКС).

Перший метод застосовується, зокрема, в аналізі МВФ. Його привабливість полягає у відносній простоті розрахунків. У країнах, де валютні курси близькі до ПКС, результати розрахунків обома методами часто досить близькі. Але в державах, де валютні курси і ПКС різко відрізняються (країни СНД, а також ті, що розвиваються, з високою часткою традиційної економіки натурального типу), реальні обсяги ВВП порівняно з розвинутими країнами занижуються. Сума ВВП усіх країн світу у світовому вимірі становить світовий валовий продукт. За ПКС світовий валовий продукт у передкризовий 2007 р. дорівнював 64,9 трлн дол.

Паритет купівельної спроможності є коефіцієнтом перерахунку національної валюти в єдину валюту (передусім долар США) з урахуванням різниці в рівнях цін між країнами. Для розрахунку ПКС визначають товари-представники з первинних товарних груп. Усього в розрахунок включається 600-800 найменувань споживчих товарів і послуг, 200-300 інвестиційних товарів і 10-20 умовних будівельних об'єктів, послуги органів державного управління. Усі ці товари оцінюють за ринковими цінами в національній валюті та за цінами США в доларах. Порівняння сумарних величин показує паритет купівельної спроможності двох валют.

Коригування обсягів ВВП за допомогою ПКС проводиться з метою усунення значних інституціональних відмінностей між країнами з різним типом національного господарювання. Разом з тим скориговані ВВП дають можливість визначити місце (рейтинг), яке посідає економіка країни порівняно з іншими країнами світу. Дані, розраховані за паритетами купівельної спроможності, точніше відображають співвідношення економік різних країн.

У рамках міжнародних зіставлень поряд із ПКС розраховують такі аналітичні показники: індекси реального ВВП за кінцевими витратами в цілому та на одну особу; порівняння рівнів цін (співвідношення ПКС обмінного курсу, які використовуються для визначення різниці в цінових рівнях між країнами шляхом розрахунку кількості одиниць загальної валюти, необхідної для придбання однакового обсягу певної товарної групи ВВП та його компонентів).

Близьким до показника ВВП на одну особу е інший індикатор економічного розвитку - національний дохід на одну особу. Він краще характеризує рівень добробуту населення, оскільки на відміну від ВВП до показника національного доходу не входять споживання основного капіталу (амортизація), непрямі податки і державні субсидії на виробництво й імпорт.

До системи вимірників рівня життя населення включають також показники кінцевого споживання та структури споживчих витрат. У розвинутих країнах відносно високу частку становлять витрати на придбання предметів споживання тривалого користування, витрати на освіту й охорону здоров'я, вища частка нагромадження і вкладень у нерухомість. У країнах зі слабкою економікою переважають витрати на харчування та предмети першої необхідності.

Програма міжнародних зіставлень висуває певні вимоги до розрахунків міжнародних індексів, як у багатосторонніх зіставленнях, так і індексів прямих парних порівнянь, а саме:

1) відповідність результатів. Ця вимога означає, що на результати порівняння мають впливати ціни лише тих країн, що порівнюються. Ця умова виконується тільки за прямих парних порівнянь. Наприклад, порівнюючи ВВП Польщі і України, необхідно користуватися цінами або Польщі, або України, або середніми цінами цих двох країн;

2) незалежність від вибраної базової країни (інваріантість індексів). Тобто кінцеві результати порівняння не повинні залежати від того, яку країну взято за базу порівняння. За використання методів, що не забезпечують інваріантості індексів, результати зіставлення будуть залежати від вибору базової країни;

8) транзитивність (переведення індексів) означає логічне взаємоузгодження індексів, яке унеможливлює суперечливі результати, тобто результати прямого зіставлення (країни "А" і **В") мають дорівнювати результатам зіставлення через треті країни (країни "А" і "С; країни "С і Вимога транзитивності є

дуже важливою для багатосторонніх порівнянь, оскільки індекси, обчислені для певної групи країн, мають бути взаємоузгодже-ні та не давати суперечливих результатів;

4) внутрішня узгодженість індексів. Це означає, що індекси для показника в цілому мають бути погоджені з індексами для його складових. Ця вимога відповідає вимозі адитивності, коли обсяг показника має дорівнювати сумі обсягів його елементів (складових);

5) вимога незалежності індексів від вибраної системи одиниць вимірювання. Зрозуміло, що результати порівняння мають бути однаковими незалежно від того, одиницями виміру якої країни при цьому користуються (важливо тільки, щоб для порівняння використовувалася одна система виміру).