Національна економіка - Носова О.В. - 12.1. Формування ринкової інфраструктури

12.1. Формування ринкової інфраструктури

У процесі поглиблення ринкових умов господарювання виникає необхідність створення ринкової інфраструктури, яка забезпечила б вільний рух товарів і послуг на ринку. В класичному розумінні ринок - це сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну, за допомогою яких здійснюється реалізація товарів та послуг. Для забезпечення нормального режиму функціонування ринку необхідне існування ряду підсистем, служб, підприємств, опосередковуючих ринкові угоди. Ринок, як форма взаємовідносин між окремими відокремленими господарськими суб'єктами, має свою специфічну інфраструктуру. Термін "інфраструктура" (від лат. infra - підстава, фундамент і structura - будова, взаєморозташування) вперше був застосований у дослідженнях західних економістів. Є декілька варіантів пояснення походження цього терміна. За одним із них, виникнення інфраструктури пов'язане з будівельним виробництвом, тобто вона ототожнювалася з фундаментом будови. За іншим, термін пов'язаний з військовим напрямком дій і означає комплекс споруд і комунікацій, що забезпечує успішні військові операції [1, с. 184].

У 40-і роки XX століття на Заході під інфраструктурою стали розуміти сукупність галузей, що сприяють нормальному функціонуванню сфери виробництва матеріальних благ і послуг. В економічній літературі колишнього СРСР вивчення проблем інфраструктури почалося лише в 70-і роки минулого століття.

У сучасній літературі інфраструктура розглядається як основа, підґрунтя, фундамент економічної системи та її підсистем, її внутрішня будова, що забезпечує загальну цілісність. Для нормального функціонування ринків потрібна ринкова інфраструктура, тобто сукупність організацій, установ, посередників, які існують у специфічній організаційно-правовій формі для забезпечення функціонування кожного конкретного виду ринку та системи ринків у цілому [2, с. 97]. Завдяки інфраструктурі здійснюється рух потоків товарів і послуг від продавця до покупця.

Інфраструктура ринку - комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку [3, с. 184]. Можна також сказати, що ринкова інфраструктура національної економіки - це система організаційно-правових інституцій для підтримки розвитку ринкових відносин господарських суб'єктів у національній економіці [4, с. 242].

Інфраструктура і кон'юнктура ринку повинні розвиватися у взаємозв'язку, доповнювати одна іншу за допомогою прямих і зворотних зв'язків. Так, розвиток інфраструктури ринку стимулює удосконалення його структури й змінює кон'юнктуру, а розвиток внутрішньої структури ринку та самої системи ринків потребує подальшого удосконалення її інфраструктури. Про ефективність та зрілість їх стану свідчитиме зростання рівня цивілізованості ринкових відносин, їх здатності забезпечити зростання обсягів виробництва й реалізації товарів та послуг, задоволення потреб споживачів і суспільства.

Сучасна ринкова економіка являє собою систему господарювання, функціонування та ефективний розвиток якої забезпечується станом її інфраструктури, зрілістю діючих інститутів ринку. Класифікація ринкової інфраструктури, її специфічний зміст визначається особливостями ринків, в межах яких функціонують дані елементи1. Класичний підхід щодо складових інфраструктури ринку подано на рис. 12.1.

Продуктом інфраструктури є посередницька послуга. Послуга - це особливий товар, який існує тільки в момент його виробництва (надання). Тому можна виділити наступні функції ринкової інфраструктура національної економіки:

- правове й економічне консультування суб'єктів ринку, захист їх інтересів у державних та інших установах;

- страховий захист підприємницької діяльності;

- забезпечення фінансової підтримки та кредитування суб'єктів ринку;

- підвищення оперативності, ефективності роботи суб'єктів ринку;

- створення умов для ділових контактів підприємців;

- всіляке сприяння матеріально-технічному забезпеченню та реалізації економічних благ;

- регулювання руху робочої сили;

- здійснення маркетингового, інформаційного та рекламного обслуговування.

Рис. 12.1. Інфраструктура ринку та її складові

У даний час відбувається розширення та ускладнення функцій, які виконуються інфраструктурою, зростає її роль в процесі організації та функціонування різних видів ринку. Значною мірою саме стан інфраструктури забезпечує ефективне відтворення товарних відносин, сприяє стійкості та економічності функціонування сформованих ринків. У зв'язку з цим змінюються вимоги до ринкової інфраструктури, до її загальної конфігурації і окремих елементів. Відповідно до нових умов інфраструктура формує можливості для стабільного функціонування економіки та реалізації потенціалу, закладеного в ринкових відносинах. У цьому контексті питання аналізу і вироблення перспективних напрямів розвитку інфраструктури ринкової економіки набувають істотне як теоретичне, так і практичне значення.

Найважливішим фактором, що визначає структуру і динаміку інститутів ринкової інфраструктури виступають трансакційні витрати. Саме відносними відмінностями в рівні і структурі витрат трансакції пояснюється все різноманіття форм інститутів ринкової інфраструктури. Високий рівень трансакційних витрат в сучасній ринковій економіці зумовлює напрямки в організації та функціонуванні ринкової інфраструктури. Відбуваються процеси інтеграції та корпоратизації з метою економії трансакційних витрат, характерні для сучасного етапу розвитку інфраструктури не тільки України, але і більшості розвинених зарубіжних економік.

В Україні мають місце особливості як у становленні ринкової інфраструктури в цілому, так і в розвитку її основних елементів. Врахування цих особливостей дає можливість виявити основні чинники становлення та розвитку ринкової інфраструктури й визначити наступні головні напрямки розвитку кожної з її складових:

o реструктуризація державної власності, роздержавлення, подолання державного монополізму і створення конкурентного середовища сприяє формуванню оптимальної мережі інфраструктурних інститутів;

o приведення нормативної бази у відповідність з розвитком інституціональної складової ринкової інфраструктури;

o зростаючий ступінь включення української економіки і суспільства в цілому в світові інформаційні системи з одночасним прийняттям відповідних заходів безпеки і дотримання національних інтересів;

o підвищення ролі ментальної складової в ефективному функціонуванні й розвитку ринкової інфраструктури [4].

Будова інфраструктури ринку є дуже складною, тому слід розглянути її елементи. Погоджуючись з думкою провідних фахівців з питань структурування національної економіки всі елементи ринкової інфраструктури зведемо в три функціональні групи, які в свою чергу поділимо на два види (рис. 12.2).

Рис. 12.2. Елементи ринкової інфраструктури національної економіки

Для зручності аналізу елементи ринкової інфраструктури поділяють на два види:

- спеціалізована ринкова інфраструктура, яка обслуговує окремі ринки: ринок товарів, послуг, цінних паперів тощо;

- загальна ринкова інфраструктура, яка розповсюджується на всю економічну систему, тобто від виробництва до споживання.