Національна економіка - Носова О.В. - 14.2. Співпраця України з міжнародними організаціями

Міжнародні організації, з якими працює Україна можна поділити на чотири групи. По - перше, це організації, діяльність яких докорінно впливає на розвиток системи світової економіки в цілому, та на всі її соціально-економічні підсистеми, наприклад, це такі міжнародні валютно-фінансові організації, як Міжнародний валютний фонд (МВФ) та група Світового банку (СБ), загально-функціональні організації - Міжнародна організація праці (МОП), програма розвитку ООН (ПРООН), Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) тощо. По - друге, це міждержавні галузеві організації поза безпосередніми рамками ООН. Серед них найбільш визначною та пріоритетною для України є Світова організація торгівлі (СОТ) та створений у квітні 1991р. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). По - третє, це близько 70 об'єднань європейських підприємців, головним чином у промисловості та енергетиці, у галузі транспорту і зв'язку. Для України спілкування з існуючими об'єднаннями дає можливість здійснювати підприємницькі зв'язки з європейським бізнесом та отримувати фінансові кошти, в тому числі й через організаційно-технічне сприяння. І нарешті, це міжнародні кооперативні організації, серед яких головне і центральне місце посідає Міжнародний кооперативний альянс (МКА).

14.2.1. Співробітництво України з Міжнародними фінансовими організаціями (МФО)

За весь час співробітництва з МФО Україна отримала кредитних ресурсів МВФ, МБРР, МФК, ЄБРР та ЧБТР на загальну суму більше, ніж 15,4 млрд доларів США, в тому числі: МВФ - 4,41 млрд доларів США (3009,83 млн спеціальних прав запозичення); МБРР - 5,3 млрд доларів

США; ЄБРР - 3,2 млрд євро; МФК - 786 млн доларів США; ЧБТР - 180 млн доларів США. Загальний обсяг ресурсів, які Україна може отримувати від МФО (ЄБРР, СБ, ЄІБ, ПІБ, ЧБТР) для впровадження пріоритетних проектів розвитку, складає 2-2,5 млрд дол. США щорічно, що відповідає потребам у залученні фінансових ресурсів протягом 5 років. Запозичення в Світовому банку (СБ) та ЕБРР залишається вигідним для України з огляду на термін, на який надаються кредити, вартість ресурсів, інституційний вплив та передачу знань.

1. Співпраця України з Міжнародним валютним фондом

Відповідно до Закону України "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій", який було прийнято 3 червня 1992 року, Україна стала членом Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Міжнародний валютний фонд є міжурядовою організацією, що призначена для регулювання валютно-кредитних відносин між державами-членами та для фінансової допомоги їм через надання коротко- і середньострокових кредитів в іноземній валюті.

Фінансові ресурси МВФ спрямовуються для надання допомоги країнам-членам, які намагаються подолати проблеми платіжного балансу, а також для сприяння у пом'якшенні наслідків реалізації стабілізаційних програм. МВФ надає фінансування як зі своїх загальних ресурсів, так і в межах механізмів пільгового фінансування, управління якими здійснюється окремо. Держави-члени, які користуються загальними ресурсами МВФ, "купують" (тобто позичають) валюту інших держав-членів в обмін на еквівалентну суму у своїй власній валюті. МВФ стягує плату за такі позики та вимагає, щоб держави-члени в межах визначеного терміну "викупили" свою валюту у МВФ (тобто погасили заборгованість), використовуючи для цього валюту інших держав-членів або СДР. Пільгове фінансування надається у вигляді кредитів під низькі проценти.

МВФ здійснює кредитні операції лише з офіційними органами країн - центральними банками, казначействами, стабілізаційними фондами.

Частка кредитних ресурсів, що надається країні вперше, називається резервною часткою і становить до 25 % квоти країни-учасниці. Ресурси, які можуть надати країні понад резервну частку, дорівнюють величині квоти і, як правило, діляться на 4 кредитних частки (транші) до 25 % кожна. Це означає, що гранична сума кредиту, що може надаватись країні-учасниці, становить 125 % її квоти у Фонді. Кредити можуть надаватись Фондом у формі резервного кредиту або кредиту стенд-бай, який полягає в наданні іноземної валюти країні відповідно до домовленості визначеними частками через встановлені проміжки часу протягом усього терміну кредитування. Кредити стенд-бай використовуються переважно для фінансування макроекономічних стабілізаційних програм країн - членів МВФ і надаються при виконанні країною певних політичних та економічних умов, які втілюються у програмах перебудови економіки. Цей порядок називається принципом обумовленості. Як правило, вказані програми охоплюють заходи, що належать до сфери бюджетно-податкової, кредитно-грошової політики, цінового механізму, зовнішньої торгівлі, міжнародних кредитних та валютно-розрахункових відносин. Вони пов'язані зі зменшенням державних витрат, підвищенням податків і ставки позичкового процента, зміною валютного курсу та ін.

Починаючи з 1994 року, співпрацю з МВФ було активізовано за програмами STF, Stand-by та "Механізмом розширеного фінансування" (EFF), по яких Україна отримала коштів загальним обсягом близько 4,3 млрд дол. США. Частина цих коштів пішла на фінансування дефіцитів платіжного та торговельного балансів (в тому числі закупок по імпорту для багатьох сфер діяльності, включаючи паливно-енергетичний комплекс, сільське господарство та ін.).

Ще одним напрямом використання кредитів МВФ було формування валютних резервів. Формування цих резервів за допомогою МВФ дозволило Україні підтримувати стабільність національної валюти, успішно провести грошову реформу, ввести конвертованість гривні за поточними операціями. Крім того, збільшення валютних резервів та їх високий рівень є підтвердженням стабільності фінансової системи країни та підвищує рівень довіри до неї. У даний час квота України у Фонді складає 0.576 % від сукупності всіх квот.

У співробітництві України з МВФ в межах кредитних програм можна виділити кілька етапів.

Перший етап (1994-1995 роки). У цей період Україні було надано фінансову допомогу у вигляді системної трансформаційної позики (STF-Systemic Transformation Facility) на суму 498,7 млн. СПЗ або 763,1 млн дол. США для підтримки платіжного балансу України. Проте, через невиконання Україною ряду умов програму було завершено завчасно.

Другий етап (1995-1998 роки). Україна отримала від МВФ кредити на загальну суму 1318,2 млн СПЗ. (1935 млн. дол. США) за трьома річними програмами "Стенд-бай" (Stand-By). Головною метою цих кредитів була підтримка курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу України.

Третій етап (1998-2002 роки). Програма розширеного фінансування (EFF-Extended Fund Facility), передбачала надання Україні кредиту на загальну суму 2,6 млрд дол. США. У грудні 2000 року термін дії

Програми ЕРГ було продовжено до вересня 2002 року, але в решті-решт Фонд так і не надав Україні залишкової суми кредитів (визнавши негативними висновки останнього перегляду ходу виконання програми). Таким чином, Україна отримала у рамках Програми ЕРР 1193,0 млн СПЗ (1591,0 млн дол. США), які були спрямовані на поповнення валютних резервів Національного банку України.

Четвертий етап (2002-2008 роки). Після завершення співробітництва за Програмою ЕРР Уряд України серед прийнятних форм подальшого співробітництва України з Міжнародним валютним фондом на безкредитній основі обрав попереджувальну програму "Стенд-бай".

29 березня 2004 року Рада директорів МВФ затвердила програму "попереджувальний стенд-бай" для України, за якою передбачалася можливість України отримати кредит на суму 411,6 млн СПЗ, що є еквівалентом приблизно 600 млн дол. США. Згідно із досягнутими домовленостями, Україна мала право на отримання кредиту у випадку, якщо в країні погіршиться платіжний баланс або стан валютних резервів. Програма "попереджувальний стенд-бай" також мала спрямовуватися на забезпечення поступової трансформації відносин між Україною та МВФ до безкредитних. Угода була підписана терміном на 12 місяців, строк дії цієї угоди закінчився відповідно до її умов.

У період з 2005 по 2008 роки співробітництво України з МВФ було сконцентровано у сфері технічної допомоги, зокрема відбувалося поступове перенесення центру ваги у співробітництві з МВФ у площину безкредитних стосунків, узгодження головних параметрів макроекономічної політики з тенденціями та прогнозами розвитку світової кон'юнктури, з динамікою і напрямами світових фінансових та інвестиційних потоків та поглиблення координації у сфері валютної політики.

П'ятий етап (2008-2011 роки). В даний період, у зв'язку із несприятливою ситуацією на світових фінансових ринках , а також збільшенням ризиків щодо стабільного розвитку світової економіки Україна звернулася до МВФ про грошову допомогу, яка була надана Україні в рамках програми співробітництва "Стенд-бай". Взагалі, за період 2008-2011 роки, Україна отримала ресурси Фонду на загальну суму 9250 млн СПЗ (еквівалент 14430 млн дол. США).

Розпорядником фінансових ресурсів, наданих МВФ, є НБУ. Отримання цих ресурсів обумовлено виконанням українською стороною погоджених з МВФ критеріїв ефективності, таких як рівень чистих міжнародних резервів НБУ, монетарні показники та дефіцит консолідованого бюджету тощо.

Фінансові ресурси МВФ надаються Україні на досить пільгових умовах: строк сплати 3-5 років, початок оплати - через три роки, процентні ставки за кредит - від 5,75 % до 6,29 %.

Кредити, які Україна отримала під час співпраці з міжнародними організаціями з одного боку допомагали розв'язувати численні проблеми макроекономічної нестабільності всередині країни на протязі останніх 20 років. Так, виконання угоди stand-by:зниження інфляції, зменшення ризиків у банківському секторі, стабілізація валютного курсу, але з іншого боку, призвели до певного боргової залежності України. Так, наприклад якщо в рамках співпраці України з МВФ Україна на протязі 90-х років отримувала кредити від фонду, а обсяг їх використання не перевищував 0,8 мільярда SDR за рік, то під час фінансової кризи Україна підписала угоду на умовах stand-by в розмірі 11 мільярдів SDR або 16 мільярдів доларів і попала в певну боргову залежність.

Виплата основної частки кредиту МВФ, а також відсотків по ньому розтягнута на роки, а виплата основної частки кредиту почнеться з 2012 року, і буде триватиме до 2014 року (рис. 14.1).

Рис. 14.1. Графік погашення Україною кредиту stand-by від МВФ

Усвідомлюючи залежність національної економіки від експорту своєї продукції на зовнішні ринки, а останнього від кон'юнктури на цих ринках, в разі погіршення останньої, слід говорити, можливість вкрай негативних результатів платіжного балансу України.

2. Співробітництво України зі Світовим банком

Україна стала членом МБРР в 1992 році відповідно до Закону України від 3 червня

1992 р. № 2402-ХІІ "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій". Україна, як учасник-акціонер Світового банку, має 0.77 % акцій.

Світовий банк являє собою групу споріднених організацій, тому досить часто говорять про групу Світового банку. До неї входять: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (саме його інколи називають скорочено Світовим банком), Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороння агенція гарантування інвестицій, а також Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів.

Офіційні цілі членів Групи Світового банку - зменшення бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинутих країн до країн, що розвиваються. Основна різниця між Світовим банком і МВФ полягає в тому, що МВФ більше концентрує свою увагу на питаннях короткострокової фінансової стабільності в країнах, тоді як Світовий банк зосереджується переважно на середньо - та довгострокових (за терміном реалізації) проектах структурних та галузевих перетворень в економіках країн.

МБРР надає довгострокові позички країнам-членам та гарантує кредити, які надані цим країнам приватними банками та іншими кредиторами на двосторонній основі. Право брати участь у діяльності банку мають тільки члени МВФ. Право голосу в органах МБРР визначається розміром внеску до його капіталу.

Діяльність банку зосереджена на двох сферах - макроекономічна стабілізація та інституційні зміни. Активніше МБРР діє в інституційній сфері: надає допомогу в здійсненні приватизації, зміні форм власності, упровадженні антимонопольних заходів та ін. Позики надаються на 15-20 років, включаючи п'ятирічний термін відстрочення платежів.

Найбільшою філією групи Світового банку є Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Він є основною позиковою організацією. Це найбільша установа, що надає позики на розвиток країнам з середнім рівнем доходів, а також відіграє роль головного каталізатора щодо фінансування з інших джерел. Позики Світового банку є досить привабливим джерелом зовнішнього фінансування як дефіциту державного бюджету, так і реформування економіки України. Фінансові умови, на яких Світовий банк надає позики Україні, є вигіднішими, ніж більшість інших зовнішніх Джерел запозичення, доступних для України в даний час.

Співробітництво між Україною і Світовим Банком проходить в рамках Стратегій допомоги Україні на певний період. Так, наприклад головним завданням Стратегії допомоги Україні на період 2004-2007 років було підтримання європейського курсу України, подальше сприяння її інституційному розвитку, що стимулюватиме створення середовища, сприятливого для підприємницької діяльності, та ширше залучення громадськості до роботи органів влади, а також своєчасне реагування владних структур на потреби населення. У цій стратегії також велика увага приділялася необхідності формування європейських прагнень як згори - за допомогою реформування інституцій та політики, так і знизу - шляхом зміцнення підвалин громадянського суспільства та відповідного посилення підзвітності посадових осіб державних органів влади. Завданням стратегії "Стратегія партнерства з Україною на період 2008-2011 рр." мала на меті сприяння сталому економічному зростанню та посиленню конкурентоспроможності України, реформування державних фінансів та державного управління, а також поліпшення державних послуг в сфері охорони здоров'я та освіти. Стратегія визначала пріоритети діяльності Групи Світового банку в Україні, включаючи кредитування та інвестиції, надання аналітичних і консультаційних послуг і технічної допомоги. Ключовими елементами Стратегій допомоги є певні проекти (табл. 14.3) для реформування національної економіки, які включають в себе отримання позик на певну суму.

Таблиця 14.3. ДЕЯКІ З ОСТАННІХ ПРОЕКТІВ СВІТОВОГО БАНКУ В УКРАЇНІ

Побудовано на основі даних Світового банку

Реалізація проектів структурної перебудови, які підтримуються МБРР (рис. 14.2) є основним інструментом реалізації Стратегії допомоги Світового банку Україні та має на меті розбудову ринкової інфраструктури країни, що включає також реформування фінансового сектора та подальший розвиток банківської системи.

Рис. 14.2. Структура проектного портфеля МБРР у 2012 році

Кредити Світового банку є достатньо привабливим джерелом зовнішнього фінансування. За класифікацією Світового банку Україна належить до третьої категорії країн (середній рівень доходів). Для таких країн строк погашення кредитів становить 17 років з пільговим періодом 5 років, протягом яких сплачуються лише відсотки. Ставка відсотка може бути фіксованою або плаваючою з прив'язкою до ставки ЛІБОР. Проценти за позиками Світового банку, які до цього часу залучені Україною, сплачуються за плаваючою ставкою. З урахуванням загальної маржі Світового банку ставка процентів для України становить близько 6,5 % річних. Як відомо, починаючи з 1992 р. Світовий банк затвердив для України 39 позик загальним обсягом 6,6 млрд. дол. США, з яких станом на 20.05.2011 Україна отримала від Світового банку 4,96 млрд дол. США. Зараз продовжується реалізація 11 інвестиційних проектів на загальну суму 1563,62 млн. дол. США, з яких вибрано 411,2 млн дол. США (або 29,3 %). 16.02.2012 на засіданні Ради Директорів Світового банку затверджено нову Стратегію партнерства Світового банку з Україною на 2012-2016 фінансові роки.

3. Співробітництво України з Європейським банком реконструкції та розвитку

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) є регіональним міжнародним банком, що розпочав свою діяльність у 1991 р. Банк було створено зі спеціальною метою - сприяти переходу до відкритої економіки, орієнтованої на ринок, та розвитку приватної підприємницької діяльності у країнах Центральної і Східної Європи та країнах-колишніх республіках СРСР.

Головною особливістю ЄБРР, що відрізняє його від інших банків розвитку, є підтримка ним саме приватної підприємницької ініціативи. У цьому положенні виявляється сутність діяльності ЄБРР, яка проголошує, що не менше 60 % загального обсягу фінансування Банку повинно спрямовуватися до приватного сектора.

13 серпня 1992 року Україна набула статусу країни-члена ЄБРР відповідно до Указу Президента України "Про членство України в Європейському банку реконструкції та розвитку" від 14 липня 1992 року № 379/92.

В процесі реалізації програм та проектів реформування економіки, Україна тісно співпрацює з Європейським банком реконструкції та розвитку по наступних напрямках:

o розвиток приватного сектору економіки шляхом відкриття кредитних ліній, а також надання кредитів та участі в акціонерному капіталі українських приватних підприємств;

o розвиток фінансового сектору, а саме - підтримка кредитоспроможних українських комерційних банків, банківських ініціатив щодо організації фінансування приватних підприємств;

o інвестиції в енергетичний сектор, а саме - реалізація проектів, спрямованих на підвищення потужності енергетичних об'єктів та впровадження енергозберігаючих технологій;

o підтримка підприємств сільськогосподарського сектору з метою надання національному агропромисловому комплексу можливості отримання фінансування для придбання мінеральних добрив, насіння, сільськогосподарської техніки та обладнання;

o впровадження інфраструктурних проектів, зокрема, в галузі транспорту та телекомунікацій, а також мереж тепло- та водопостачання;

o підтримка приватизаційних процесів шляхом надання технічних послуг та фінансування найперспективніших приватизованих підприємств;

o експортні виробництва у машинобудуванні; розвиток готельного господарства, експериментальні проекти у житловому будівництві.

Україна є другою країною за обсягами фінансування ЄБРР. За весь час співробітництва з Україною ЄБРР надав інвестицій на загальну суму в 3,2 млрд євро в рамках 163 проектів. У рамках інвестиційних проектів здійснено інвестиції у харчову, нафтогазову промисловість, транспорт, телекомунікації, сфери фінансів, надання послуг в сільському господарстві та муніципальну інфраструктуру. ЄБРР є розпорядником Чорнобильського фонду "Укриття", заснованого у грудні 1997 року для надання допомоги Україні в реконструкції саркофага, який повинен стати екологічно безпечною системою. Ключовим інструментом організації співпраці між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку є Стратегія ЄБРР в Україні, прийнята 18 вересня 2007 року Радою Директорів ЄБРР. Стратегія була розроблена таким чином, щоб допомогти Україні у вирішення основних ключових проблем перехідного періоду, як то, зокрема, диверсифікація виробничої бази та загальне покращення конкурентоспроможності країни, розвиток місцевих ринків капіталу, продовження реформи енергетичного сектору та покращення корпоративного управління та прозорості.

Таблиця 14.4. ДЕЯКІ З РЕАЛІЗОВАНИХ ПРОЕКТІВ ЄБРР В УКРАЇНІ

Побудовано на основі даних ЄБРР

За всі роки співробітництва Банк підписав понад 294 проекти, за якими загальний обсяг наданих ЄБРР ресурсів складає 7,51 млрд евро (9,91 млрд дол. США). Станом на сьогодні проектний портфель ЄБРР в Україні складає 4,4 млрд евро. За період співпраці в державному секторі економіки України з ЄБРР укладено угод на загальну суму 674,94 млн дол. США та 1287,35 млн евро (в рамках 21 проектів), з яких станом на 01.05.2011 використано 592,14 млн дол. США та 423,76 млн евро.

Слід сказати, що Україна активно працює і з іншими міжнародними фінансовими організаціями, серед яких важливе місце займають Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР), Північний інвестиційний банк (ПІБ) та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ).