Національна економіка - Носова О.В. - 16.4. Шляхи здійснення безпеки національної економіки

Безпечний розвиток національної економіки - запорука реалізації макроекономічних цілей країни, стабілізації її внутрішнього і міжнародного розвитку. Здійснення безпеки національної економіки передбачає ефективну роботу на трьох напрямках: а) створення передумов безпечного розвитку національної економіки; б) предметне здійснення безпеки національної економіки; в) оцінки ефективності функціонування системи безпеки національної економіки.

Передумови безпечного розвитку національної економіки формуються у сферах політико-економічної та організаційної діяльності. Сутність політико-економічних передумов безпечного розвитку національної економіки пов'язана з організацією державної влади. Дієві політико-економічні передумови безпечного розвитку країни мають місце у тому разі, коли влада реально контролюється її справжнім носієм - народом та віддзеркалює його інтереси. Зовнішнім проявом такої ситуації є стабільне економічне зростання в інтересах підвищення рівня та якості життя населення.

Якщо влада у країні привласнюється окремими групами, незалежно від декларацій про її відданість народові, в країні починають розвиватися таки негативні явища, як корупція, тінізація і криміналізація економіки, розшарування населення за рівнем доходів, зростання злиденності. З точки зору безпеки національної економіки пересічним явищем становиться зрада національних інтересів правлячою верхівкою, а також окремими суб'єктами господарської діяльності. У цьому випадку принципово неможливо створити безпечні умови економічного розвитку національної економіки, про що свідчать політичні протистояння у країнах Північної Африки, що виникнули на початку 2011 р.

Другою групою передумов безпечного розвитку національної економіки є створення організаційних засад. Відповідальною за це є держава, яка формує, перед усім, нормативно-правову базу захисту національної економіки. Законодавча база повинна визначити місце, роль, права та обов'язки з власного захисту і захисту національної економіки кожного суб'єкта господарської діяльності. Держава не повинна брати на себе зобов'язання захисту усіх суб'єктів господарювання від усіх небезпек. її функція полягає у створенні організаційних структур економічної безпеки національної економіки, державних, регіональних і приватних служб безпеки та інших силових, економічних та правових структур економічного захисту, а також забезпеченні їх взаємодії.

Окрім цього, держава повинна потурбуватись про створення ринку послуг економічної безпеки. Політико-економічні передумови безпеки національної економіки мають створити атмосферу функціонування національної економіки без таких ганебних явищ, як корупція, хабарництво, рейдерство та інша економічна злочинність.

Предметне здійснення безпеки національної економіки передбачає послідовне виконання її змісту за всіма функціональними напрямками, як з точки зору економічної та ділової розвідки, так і з точки зору захисту. Економічні моделі безпечного розвитку національної економіки та їх реалізація повинні забезпечувати елімінацію таких негативних явищ, як деструктуризація економіки, відсутність розвитку середнього та малого бізнесу на конкурентній основі, інноваційного характеру інвестиційної діяльності, ефективної кредитно-грошової та фінансової системи.

Тільки на тлі економічних моделей безпечного розвитку національної економіки стає можливою реалізація конкретних моделей захисту від конкретних небезпек. Оптимізація процесу економічного захисту з точки зору кінцевого результату і мінімізації витрат передбачає застосування до кожної небезпеки декількох моделей захисту.

Оцінку ефективності функціонування системи безпеки національної економіки в цілому можна зробити тільки на основі аналізу динаміки показників досягнення цілей макроекономічного розвитку національної економіки: підвищення рівня та якості життя населення на основі економічного зростання, зайнятості населення, стабільності грошової системи.

Потрібно зауважити, що самі по собі показники економічного зростання, зайнятості і стабільності грошової системи не варті ламаного гроша без відповідного зростання рівня та якості життя населення, бо природне призначення економіки - не самоїдське зростання, не вирощування мілліардерів, не невольнича праця робочої сили задля досягнення цілей світового домінування, а поступове зростання рівня та якості життя всього населення країни.

Нажаль, сьогодні в Україні соціально-економічні проблеми безпеки населення і національної економіки розв'язуються не створенням умов зняття негативних явищ, а шляхом вилучення із вживання "небезпечних" понять і дефініцій. Наприклад, у Постанові ВР України про основи національної безпеки України була визначена небезпека руйнації генофонду Українського народу. Цю проблему "зняли" таким чином, що її не включили у Закон України "Про основи національної безпеки України". На весні 2011 року представникам вищих органів державної влади не сподобалось поняття "прожитковий мінімум", і цю категорію запропоновано вилучити із вживання, мабуть тому, що за підсумками соціологічних обстежень три чверті населення України перебуває в умовах злиденності. Можливо їх економічні радники забули, що макроекономічна теорія не може пояснити закони розподілу і добробуту без таких понять як прожитковий мінімум, мінімальний дохід, мінімальна платня. Але головним є те, що соціально-економічна безпека має здійснюватися не шляхом маніпулювання економічними поняттями, а реальною діяльністю з її забезпечення.

Отже, безпека національної економіки полягає у стані і здатності країни протистояти негативним чинникам, що перешкоджають досягненню макроекономічних цілей розвитку, серед яких на першому місті є підвищення рівня та якості життя населення на основі економічного зростання, підвищення зайнятості населення і стабільності грошової системи.

Безпеку національної економіки здійснюють усі суб'єкти господарювання: родина, фірма, регіон, держава, народ країни, між якими відповідно розподіляється загальний тягар витрат. Але організатором системи безпеки національної економіки виступає держава.

Передумовою ефективного функціонування системи безпеки національної економіки є забезпечення політико-економічної безпеки у процесі протидії приватизації державної влади, легалізації неофіційної економіки, усунення корупції, створення умов для розвитку середнього класу. На цій політико-економічній основі здійснюється інноваційна політика структуризації економіки відповідно до структури потреб населення, що й буде відповідати підвищенню рівня та якості життя населення, а головне - зміцненню генофонду народу країни.