Національна економіка - Носова О.В. - 18.1. Економіко-правова сутність рейдерства

18.1. Економіко-правова сутність рейдерства

Поширення неправомірних захоплень (поглинань, несумлінних перехоплень корпоративного контролю, рейдерства) стало помітною тенденцією останнього десятиліття в економіці України. Рада національної безпеки і оборони України вважає, що загроза рейдерства серед інших загроз економічної безпеки виходить на перший план [ ]. Невипадково рейдерство називають економічним бандитизмом або економічним тероризмом [2, с.26].

Нерідко рейдерство представляють як окремий випадок розповсюдженого в усьому світі професійного бізнесу зі злиття і поглинання (М&А: mergers & acquisitions). У країнах з розвинутою ринковою економікою цей бізнес процвітає і виконує важливу функцію постійного оздоровлення національних економік, тому що неефективні (у тому числі через погане управління), але з привабливими активами підприємства захоплюються більше успішними і сануються. Тому обсяги М&А та їхня питома вага у ВВП - важливий показник, збільшенням або високим рівнем якого пишаються. Ріст кількості угод по злиттю і поглинанню сприймається як ознака поліпшення інвестиційного клімату; експерти вважають М&А важливим інструментом корпоративного росту. Підвищення обсягу цього ринку з 2,1 трлн дол. в 2004 р. до 2,9 трлн дол. в 2005 р. було розцінено експертами як свідчення росту життєздатності світової економіки [1, с.6].

Натомість в сучасній українській економіці в такому її сегменті як ринок злиттів і поглинань спостерігається інституціональний дефіцит, де і паразитує рейдерство. Рейдерство - це підміна ринку М&А, оскільки це саме захоплення, насильство в економіці.

В Україні недружнє поглинання (рейдерство) найчастіше являє собою встановлення контролю над компанією із застосуванням протизаконних методів і засобів, що часто супроводжуються заволодінням акціями компанії проти волі її справжніх власників.

Рейдерський ринок в останні роки став інтенсивно розвиватися в регіонах, особливо в індустріальних та з родючими землями. Хоча масштаби рейдерських захоплень дотепер точно не підраховані, практично будь-який підприємець в Україні живе під страхом рейдерського захоплення. Метою захоплення можуть бути як дрібні, так і міцні підприємства, як стратегічні і соціально значимі, так і ті, цінність яких зводиться до ринкової вартості земельної ділянки, на якій вони розташовані.

Останніми роками також активізуються процеси банкрутства підприємств, у тому числі оборонно-промислового комплексу та інших стратегічних об'єктів. Нерідко ініціаторами банкрутств виступають не тільки комерційні структури, у тому числі закордонні, але й державні органи і організації, державні підприємства паливно-енергетичного комплексу. Вирішуючи свої вузькі завдання на шкоду інтересам суспільства і держави, вони створюють загрозу економічній безпеці країни.

Олігархічний капітал, захоплюючи підприємства, нерідко руйнує їх, залишаючи людей без роботи, створюючи Грунт для соціальних конфліктів. Ворожі поглинання стали для України напастю, що розповзлася по всіх регіонах, зупиняючи виробництво, залишаючи безробітними десятки тисяч громадян. Емісари такого захоплення - рейдери - можуть повністю знищити малий і середній бізнес, якщо їм не будуть протипоставлені превентивні заходи різного характеру. В результаті рейдерських атак руйнуються стратегічні підприємства, банкрутують ефективні виробництва, знижується інвестиційна привабливість цілих галузей, при цьому тиск рейдерів на бізнес щорічно віднімає в країни до 1 % економічного росту.

Навіть якщо захоплене підприємство потім починає працювати, то в період захоплення, що може бути досить тривалим, воно не працює і розоряється. У всякому разі, працівники підприємства в цей час позбавлені заробітної плати, а їхні трудові перспективи стають невизначеними. Таким чином, рейдерство завжди породжує негативні соціальні наслідки, властиві банкрутству, і це вказує на збіг розглянутих явищ.

Безперечно, такий збіг - частковий. Його можна представити у вигляді кіл Ейлера, що мають спільний сектор, де рейдерство виступає засобом банкрутства. Саме тут є підстави для часткового ототожнення банкрутства і рейдерства.

Тісний зв'язок рейдерства з банкрутством чітко позначився наприкінці 90-х років минулого століття, коли підготовлений реформаторами і стрімко прийнятий Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перетворив штучне банкрутство в ключовий інструмент захоплення чужої власності. Рейдери того часу обслуговували інтереси великих корпорацій різного рівня, що зіштовхнулися з нестачею привабливої державної власності і перейшли на захоплення власності приватної.

Руйнівність широкомасштабного застосування технологій банкрутства для захоплення бізнесу внесла вагомий вклад у стагнацію української економіки і багато в чому наблизила її. Оздоровлення економіки, що почалося у 2000 рр., багато в чому було викликано, по суті, твердою політичною волею вищого керівництва держави.

Звичайно, рейдерство і банкрутство - відносно самостійні явища, але в контексті нашого дослідження їхній взаємозв'язок становить особливий інтерес, обумовлений, по-перше, розмахом, що набуло рейдерство в Україні останніми роками. По-друге, часто рейдерство здійснюється протиправними методами, які вказують на розвиток організованої злочинності в сфері приватизації. Організована злочинність по своєму визначенню не може бути креативною. Захоплення власності приводить

до руйнування законного власника, але цим не обмежуються його негативні наслідки. Рейдерство, як правило, супроводжується створенням шокової атмосфери на підприємстві, зупинкою технологічного процесу, втягуванням у конфлікт, що саме по собі поєднане з незаконними, нерідко насильницькими діями. Рейдерство являє собою інструментарій триваючої криміналізації економіки і легалізації організованої злочинності.

В сучасній Україні жодна компанія (навіть військово-промислового комплексу) не може почувати себе в цілковитій безпеці, адже відомі спроби захоплення державних підприємств стратегічного значення.

Кримінальні банкрутства і рейдерство об'єктивно пов'язані з такими загрозами економічній безпеці, як:

- підвищення рівня безробіття;

- ухиляння від сплати податків;

- збільшення корумпованості державних службовців і представників суддівського корпуса;

- монополізація ряду сегментів ринку;

- руйнування і спад виробництва;

- втрата конкурентноздатності;

- дискредитація представників влади, правоохоронних органів і судів;

- погіршення інвестиційного клімату;

- активізація процесів відмивання грошей, одержаних злочинним шляхом;

- стимулювання процесів кримінальних банкрутств і ворожих захоплень.

Звернімо увагу: кримінальні банкрутства і ворожі захоплення являють собою центрові види криміналізованої економічної діяльності - якщо відсутні ефективні заходи протидії, то вони починають стрімко поширюватися від центра до периферії зі швидкістю, що збільшується.

Існує думка, висловлена адвокатами рейдерства, що рейдерство - це необхідний вид підприємницької діяльності. Вони стверджують, що в корпоративному законодавстві є безліч пробілів, і будь-яка фірма може ними скористатися для досягнення своїх цілей. Така точка зору виражає правовий нігілізм і означає підміну законності економічною доцільністю. У законі, дійсно, багато пробілів (у тому числі вміло організованих), але використовувати їх у корисливих цілях безчесно і аморально. Нажаль, ці поняття в сучасних умовах виглядають безглуздими, але ж саме в них зосереджений дух права: служити ідеалам свободи, справедливості, чесності, щирості й порядності.

В Україні під рейдерством часто розуміють вороже і незаконне поглинання бізнесу за допомогою спеціально ініційованого бізнес-конфлікту. По суті справи, рейдерство - це захоплення чужого бізнесу з необґрунтованим використанням юридичних норм та інститутів, що

спотворюють їхню сутність [, с. 11]. Є думка, що рейдерство - це протиправна діяльність, що посягає на встановлений порядок призначення або обрання органів управління юридичної особи або (і) порядок її реорганізації, що виражається в навмисному здійсненні ряду протиправних дій, спрямованих на задоволення особистих корисливих інтересів обмеженого кола осіб, що приводять до втрати іншими учасниками корпоративних відносин прав на володіння, розпорядження і користування майновими комплексами і у цілому над оперативною діяльністю товариства [2, с. 210].

Рейдерство також трактують як здійснення дій, спрямованих проти волі власника на незаконну, поза межами дії цивільного законодавства, зміну права власності на майно підприємства (акціонерного товариства), вилучення його на користь іншої особи, установлення новим власником повного контролю над цим майном у юридичному і фізичному сенсі [ , с. 187].

Іноді під рейдерством розуміють вкрай небезпечне соціальне явище, пов'язане із кримінальними проявами в сфері економіки країни, спрямоване на викрадення чужого майна шляхом незаконної зміни права власності, у тому числі й нерухомості, з використанням неправомірних дій у правовій і судовій сферах держави, з наступним захопленням власності та застосуванням або погрозою застосування сил і засобів, небезпечних для життя і здоров'я людини, із заподіянням власникам майнового збитку у великому або особливо великому розмірі [ , с. 70-71].

Отже рейдерство відповідає сигналу SOS і є прямою перешкодою в забезпеченні прав власності, становленні нормальної ринкової економіки, і свідчить про:

o відсутність в країні ідеології розвитку, практичної здатності проектувати і організовувати нові системи діяльності, насамперед, промисловість;

o крайній прояв неповаги до законів, по яких живе бізнес-співтовариство, небезпечне явище, за яким може стояти криміналізація економіки держави;

o спрямована діяльність, що вже стала окремим бізнесом, стан і характер якої вказує на триваючий розвиток економічних відносин в Україні по кримінальному сценарію.